Статті

П’ять фотографій людей різного віку, статі, життєвого досвіду об’єднало гасло "Вільні творити майбутнє", ключове в інформаційній кампанії до восьмої річниці Революції Гідності. На рекламних щитах, сайтах і сторінках у соцмережах українських дипломатичних установ, державних і приватних підприємств, культурних, освітніх і наукових закладів обличчя кожного з героїв інфокампанії було видно лише частково, тож ми хочемо відкрити таємницю щодо того, хто ці люди, адже їх обрали невипадково.

2022-01-05 06:42

Свої вірші у Галереї протестного мистецтва Музею Майдану 11 грудня читав Артем Полежака. Місце зустрічі з ним обрано невипадково, адже саме там нині експонується виставка “Мистецький Барбакан. Ретроспекція”, присвячена явищу “Мистецького Барбакану” на Майдані, до якого належав і поет. Найбільше уваги Артем приділив своїй соціальній поезії, віршам, написаним на Майдані та під час російсько-української війни.

2021-12-13 11:58

До 20 лютого 2022 року у Скадовську триватиме виставка робіт відомого французького фотохудожника українського походження Юрія Білака. Фотокартини створено в межах проєкту “Майдан, історія майбутнього”. В об’єктиві митця – люди Революції Гідності.

2021-12-02 12:44

На вулиці Липській, 16 у Києві відкрито Галерею протестного мистецтва Музею Майдану та першу виставку в ній “Мистецький Барбакан. Ретроспекція”.  Виставка відтворює дух та атмосферу Революції Гідності, а також розповідає про митців "Мистецького Барбакану" та їхню творчість. Триватиме вона до 20 лютого. 

2021-11-20 18:38

З 1 листопада Київ перебуває у “червоній” зоні. Наш музей продовжує проводити ряд активностей із дотриманням усіх карантинних вимог. Просимо наших відвідувачів мати при собі сертифікат щодо вакцинації від COVID-19 або негативний ПЛР-тест, зроблений не більш ніж за 72 години до відвідування заходів, вдягати маску, яка закриває ніс та рот та  дотримуватись соціальної дистанції.

2021-11-01 15:08

Заходи щодо збереження пам’ятного хреста на честь Героїв Небесної Сотні здійснили співробітники Музею Майдану та Національного науково-дослідного реставраційного центру України, виконавши антисептування й консервацію відкритих поверхонь. Згодом фахівці працюватимуть над стабілізацією металу, шпаруванням великих тріщин і тонуванням.

2021-10-26 19:53

У Львові 14–16 жовтня проходить другий Конгрес Культури “Сцена майбутнього” – дискусійна платформа для фахового критичного огляду культурного процесу в Україні.  
Тему заходу цього разу пов’язано з дворічним досвідом пандемії, через яку змінився звичний спосіб життя.

 

 

2021-10-15 18:50

2021 рік може стати вирішальним для Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні на київській алеї Героїв Небесної Сотні. У грудні 2021 року добігає кінця 36-місячний термін сплати авансових платежів генпідряднику, встановлений Кабінетом міністрів. А в серпні спливе термін, на який було продовжено процес будівництва. 

2021-06-16 14:32

Творчість будителя нації Тараса Шевченка набула особливої цитованості та інтерпретацій під час Революції Гідності. Окрім появи революційного та громадського контенту, цьому сприяло наближення ювілею. 2014 року виповнювалося 200 років від народження великого поета. Розповідаємо про п'ять проявів Шевченка на Майдані. 

2021-03-05 16:27

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинули 48 осіб, яких разом з іншими загиблими учасниками мирних протестів назвали Героями Небесної Сотні. 20 лютого 2014 року стало не просто черговою датою офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем та маркером протидії "багатовекторності", насправді ж – проросійському тяжінню у зовнішньополітичному курсі. За все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну – людські життя. Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.

2021-02-17 00:55

Події у США не такі прості й однозначні, як здається на перший погляд. Дехто з прихильників Трампа вважає, що штурм був спланованою акцією купки проповокаторів, адже силовий сценарій невигідний ані Трампу, ані республіканцям, ані самим протестувальникам. Свідки подій запевняють: на мирну ходу до Капітолію вийшло від сотень тисяч до двох мільйонів громадян, а штурмували його кілька десятків, щонайбільше сотня. Їх називають проплаченою масовкою, американською версією тітушок. Декого з них було помічено на акціях BLM – "Black lives matter" та на акціях ультралівих рухів антифашистського спрямування. Також очевидці звертають увагу на те, що поліція сама відчинила ворота молодикам. Прихильники Трампа вважають, що метою цієї акції було дискредитувати образ їхнього лідера в очах однопартійців і суспільства. Офіційним приводом для протестів, наслідком яких став штурм, була підозра у фальсифікаціях результатів виборів у двох штатах. Після них Трампа забанили соціальні мережі. Сам він видалив свій акаунт у твітері та не заходив на фейсбук упродовж доби – на знак протесту проти цензури, як вважають його шанувальники. Хочеться вірити, що американське правосуддя та громадянське суспільство розслідують усе це, встановлять справжні обставини, причини та наслідки зазначених подій. А ми порівняємо фактаж українських та американських протестів.

2021-01-27 16:46

Книга відгуків – це окремий жанр, чи то пак, простір для висловлювань. Він трохи схожий на паперові листи. Попри технологічний прогрес і можливість говорити в інтернет-просторі, нотатки на папері досі актуальні – їх лишають відвідувачі та переглядають працівники закладів. Часом вони відкривають несподівані грані людської душі. Ми вирішили проаналізувати, що ж пишуть відвідувачі виставок Національного музею Революції Гідності. Переважно музей проводить виставки в інших музеях Києва і не тільки. Також книга відгуків постійно збирає враження гостей в Інформаційного центру Музею Майдану.

2021-01-21 21:09

Закликаємо українських політиків, політологів та журналістів не вдаватися до маніпуляцій і не називати лукаво “державним переворотом” наймасовіший в сучасній історії Європи мирний протест, не принижувати історичне значення й соціальний досвід події, яка змінила Україну, не паплюжити пам’ять загиблих учасників Революції Гідності. Вимагаємо від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та інших органів державної влади рішуче реагувати на подібні випадки в українському медіапросторі.

2020-11-17 13:23

Національний музей Революції Гідності днями відвідав Обухів, де живе родина Героя Небесної Сотні Володимира Чаплінського. Працівники музею у місці вшанування загиблих майданівців висадили особливий сорт ірисів, поспілкувалися з родиною Чаплінських, відвідали могилу героя та дізналися про заходи з ушанування Небесної Сотні в Обухові. 

2020-07-31 15:22

Світ ніколи не буде таким, як раніше, – ця затерта формула актуальна не лише під час усесвітньої пандемії. Світ змінюється постійно, та за теперішніх умов гострота й незворотність змін відчутніші. Тож якого вигляду набули протести в Україні та світі? 

2020-07-31 10:15

Два дні тривали акції на підтримку української мови. Їх спричинив законопроєкт № 2362 депутата Максима Бужанського. Розгляд його було анонсовано на 16 липня. Того ранку дві тисячі активістів на площі біля Верховної Ради дізналися, що розгляд перенесли. Через добу люди зібралися повторно. У групі підтримки – письменники, волонтери, ветерани, народні депутати на громадські активісти. Вісім років тому українці вже виходили відстоювати мову. Події під стінами Українського дому відразу отримали назву “Мовний майдан”. Тоді протестували проти законопроєкту депутатів-”регіоналів” Колесніченка-Ківалова. Події Мовного майдану були прелюдією Революції Гідності. Активісти зі стрічками з написами “Голодую” несли цілодобову варту на Європейській площі. Відбувалися спроби переговорів і сутички з “Беркутом”. Зрештою протестувальників розігнали. Чимало учасників Євромайдану були в серцевині Мовного майдану. Дехто з них поповнив лави Героїв Небесної Сотні, дехто – поліг на війні. 

2020-07-19 23:17

25 років тому влада за досить сумнівних обставин вперше використала міліцейський підрозділ “Беркут” як силовий інструмент боротьби з маніфестантами. 18 липня 1995 року сталася подія, яка ввійшла в історію України під назвою “Чорний вівторок”. Того дня вперше після відновлення державної незалежності відбулося масове вуличне заворушення, приводом для якого став конфлікт щодо місця поховання першого патріарха УПЦ Київського патріархату Володимира (Романюка).

2020-07-18 09:45

До Дня Конституції України Національний музеї Революції Гідності провів онлайн-дискусію "Майдан і Конституція", в межах якої правники дали конституційно-правову оцінку протестним подіям на Майдані. У матеріалі викладено підсумки та найцікавіше зі сказаного авторитетними спікерами. 

2020-06-27 18:57

У День медика важко не згадати внесок медиків Майдану в Революцію ГІдності. Дехто з них брав відпустки або відгули на основній роботі, щоб бути разом з активістами у найгарячіші дні; дехто чергував на Майміж своїми основними змінами. Медсестри, санітари, фельдшери, хірурги, анестезіологи, терапевти; інтерни, студенти, професори – незалежно від статусу та посади, вони всі були там, несли варту між життям і смертю, часом творячи справжні дива. Без них Небесна Сотня, ймовірно, значно перевищувала б власне сотню. У колекції Музею Майдану є різні революційні артефакти, живі носії пам’яті, часів роботи Медичної сотні. Хочемо розповісти кілька історій тих медиків-волонтерів, які в різний час вирішили подарувати музею свої речі, збережені з подій Революції Гідності. Речі, які рятували їхнє життя й інших учасників революції.

2020-06-21 13:24

Мистецька резиденція імені Назарія Войтовича – це освітньо-мистецький центр, заснований на честь наймолодшого Героя Небесної Сотні. Індивідуальний вернісаж є унікальним, оскільки такий проєкт перший в історії Мистецької резиденції в умовах карантинних обмежень. Кожен охочий може відвідати віртуальну виставку, сидячи вдома перед монітором. Один із 14 авторів, чиї роботи представлено на виставці, у 2014 році присвятив свої картини подіям Революції Гідності. У 2016 році дві роботи художника з Полтави Вартана Маркар’яна поповнили колекцію Національного музею Революції Гідності. 

2020-06-10 16:47