Видавництво Музею Майдану

Видавництво – один із напрямів діяльності Національного музею Революці Гідності.

Видання розповсюджуються безкоштовно для освітніх і навчальних закладів.

Якщо вважаєте, що вашій організації буде корисно мати літературу Музею Майдану, просимо звератися за адресою maidanmuseum@gmail.com

Перелік видань Національного музею Революції Гідності

Каталог "Art&Fact. Майданівська творчість Тетяни Чепрасової та мистецької ініціативи “Артіль Майдан”

"Спільнота Майдану потребувала свого мистецтва – такого ж неоднорідного, живого, доступного й відкритого для всіх. Роль його на Майдані важко переоцінити. Мистецтво слугувало універсальною мовою, воно об’єднувало протестувальників через візуальні коди й архетипи, через ідіоми та іронію, відображало основні ідеї та гасла, спрямовуючи строкате багатоголосся думок до утопічного у своїх маніфестаціях образу Майдану... Поміж цих голосів “Артіль Майдан” була спонтанною ініціативою, яка згуртувала професійних художників, студентів і майданівців для колективного мистецького дійства. Проєкт “Артіль Майдан” став способом осмислити та зберегти мистецький доробок Революції Гідності, перетворивши його на історичну спадщину. Коли ж художню колекцію було передано Національному музею Революції Гідності у 2018 році, Тетяна Чепрасова продовжила свою мистецьку діяльність та арттерапію для військовослужбовців і вимушених переселенців зі сходу України", – зазначила у вступному слові до каталогу мистецтвознавиця Єлизавета Корнійчук.

Збірник праць наукового форуму “Революція Гідності: на шляху до історії” (2019)
Завантажити PDF

Пропонований увазі читачів збірник наукових праць підготовлено за матеріалами першого наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії", який відбувся у Києві 12–13 грудня 2019 року на ініціативу Національного музею Революції Гідності. Статті, написані на основі виступів на форумі, охоплюють широкий спектр питань, пов’язаних із Революцією Гідності, – від теоретико-методологічних до музеологічних. У фокусі досліджень авторів – суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації "складної історії". Збірник адресовано передусім дослідникам історії України й фахівцям із дисциплін політичної, соціальної та гуманітарної сфер, викладачам і студентам вищих навчальних закладів, музейним працівникам.

Збірник матеріалів наукового форуму “Революція Гідності: на шляху до історії” (2020)
Завантажити PDF

Збірник наукових праць “Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століття”, впорядкований на основі матеріалів наукового форуму “Революція Гідності: на шляху до історії” (2020), містить праці, що стосуються протестних рухів новітнього періоду, революцій нового типу у світі та, звичайно ж, українських Майданів в історичному й геополітичному контекстах. Серед авторів – українські та закордонні дослідники і водночас відомі учасники Революції Гідності.

Збірник матеріалів наукового форуму “Революція Гідності: на шляху до історії” (2023)
Цей збірник наукових праць містить матеріали III Наукового форуму «Революція Гідності: на шляху до історії», який відбувся 18-19 листопада 2021 року з фокус-темою «Сучасні медії й революції нового типу в Україні та світі». Видання висвітлює особливості застосування інформаційних технологій у масових протестних рухах доби постмодерну кінця ХХ - початку XXI століття.
У ньому проаналізовано роль соціальних мереж і цифрових інформаційних технологій щодо розгортання та координації суспільно-політичних протестів, поширення протестних ідей, залучення людей до спільної дії, а також висвітлено тему впливу новітніх засобів звʼязку на становлення й розвиток громадянського суспільства в Україні та світі. Розглянуто й питання специфіки сучасних медій як історичного джерела та суспільно-політичного феномена. Авторами видання є 19 науковців-дослідників з України, Канади та Швеції. Науковий форум та видання реалізовується Національним музеєм Революції Гідності.

Історичний календар-брошура "У поступі до свободи"

Завантажити PDF

Електронне видання нашого музею – історичний календар-брошура “На шляху до історії”. Видання відтворює становлення українського громадянського суспільства і історію протестних рухів від середини 80-х років ХХ століття до 2014 року, пропонуючи не лише інформацію про перебіг подій, а й про їхні першопричини, та змушуючи замислитися про відповідальність суспільства й політиків за свої рішення, наслідки яких можуть виявлятися навіть у віддаленій перспективі.

"Майдан. Пряма мова". Книга друга
Завантажити PDF

28 інтерв'ю, записані фольклористом, кандидатом філологічних наук Оленою Чебанюк упродовж 2014–2019 років з учасниками та свідками подій Революції Гідності в Україні, склали другу книгу збірника "Майдан. Пряма мова", що продовжує видавничу серію "Усна історія Майдану", започатковану Національним музеєм Революції Гідності.

Усні свідчення зібрано за допомогою неструктурованого інтерв'ю на засадах oral history як наукового методу. Публікуються розповіді представників різних релігійних конфесій, майданівських сотень, політичних і громадських об'єднань, медиків, митців, активістів, волонтерів, інших учасників і свідків протестних акцій листопада 2013-го – лютого 2014 року.

"Майдан. Пряма мова". Книга перша
Завантажити PDF

35 інтерв’ю, записаних з учасниками та свідками подій Євромайдану в Україні – перша книжка серії усних історій, започаткованої Національним музеєм Революції Гідності.

Збирати свідчення науковці Олена Чебанюк та Оксана Ковальова почали у 2014 році через кілька днів після розстрілу Небесної Сотні. Авторки самі були учасницями Майдану. Признаються, що спершу не мали мети видавати зібраний матеріал, просто хотіли зафіксувати історії для нащадків. Однак їм удалося реконструювати історичний контекст подій на Майдані й окремих його елементів, зафіксувати щоденний досвід та практики респондентів. Упродовж 2014–2019 років науковці зібрали понад 200 інтерв’ю. Сьогодні робота зі збору свідчень триває.

Небесна Сотня. Життєписи. Книга 3

Третій том трикнижжя завершує поіменну оповідь про Героїв Небесної Сотні. Авторка – Світлана Терейковська, педагог, волонтерка, активна учасниця Революції Гідності. Філолог, методистка, публіцистка – зібрала свідчення й спогади близьких, родичів і земляків про Героїв Небесної Сотні. До третього тому увійшли розповіді про 36 загиблих майданівців.

Маловідомі біографічні факти, спогади та свідчення рідних, друзів, земляків, майстерність оповідачки творять живе епічне полотно новітньої української героїки, розкривають витоки нашого патріотизму, багатий духовний світ людей, здатних на найвищу любов – "коли хто душу свою кладе за друзів своїх", на святу самопожертву задля загального добра.

Небесна Сотня. Життєписи. Книга 2

Другий том трикнижжя продовжує поіменну оповідь про Героїв Небесної Сотні. Цей документально-публіцистичний мартиролог створила Світлана Терейковська, активна учасниця Революції Гідності. У нарисах-життєписах – долі 36 учасників Євромайдану, які віддали життя заради перемоги демократії та процвітання суверенної соборної європейської України. Маловідомі біографічні факти, спогади та свідчення рідних, близьких, земляків, майстерність оповідачки творять живе епічне полотно новітньої української героїки, розкривають витоки нашого патріотизму, багатий духовний світ людей, здатних на найвищу любов – "коли хто душу свою кладе за друзів своїх", на святу самопожертву задля загального добра. Терейковська Світлана Анатоліївна – волонтерка Майдану, волонтерка фронту. Філологиня, методистка, публіцистка. Закінчила філологічний факультет Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Живе в Києві. Друкувалася в журналах "Київ", "Обдарована дитина", у тижневиках "МИГ", "Директор школи", в газетах "Вечірній Київ", "Событие", а також на сайтах "Небесна Сотня. Герої не вмирають…" та "Ми пам'ятаємо", де опубліковано серію нарисів про загиблих Героїв України під назвою "Розстріляна гідність".

Небесна Сотня. Життєписи. Книга 1

Видання з’явилося восени 2018 року. Це перший том трикнижжя, документально-публіцистичний мартиролог Героїв Небесної Сотні. У першому томі зібрано нариси-життєписи тридцяти п'яти активістів Євромайдану. Читач дізнається про маловідомі біографічні факти, спогади та свідчення рідних, друзів, земляків. Працювати над такими текстами складно. З одного боку, є авторський погляд на історію, з іншого – родина, яка хоче бачити свого родича в певному образі. "Кожна мікроісторія – то історія всієї країни, а не окремої родини. Адже подвиг був не лише для родини, а для всієї держави... Щоб написати одну мікроісторію, потрібні десятки зустрічей із друзями дитинства, одногрупниками, однокласниками, колегами, побратимами по Майдану і, звичайно, це родичі та найближчі рідні", – розповідає авторка книжки Світлана Терейковська.

Історія з Майдану. Епізод І

Головним персонажем мальопису є байдужа до політики та протестів дівчина, яка перетворюється на рішучу учасницю Майдану. Куратори ідеї коміксу – генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло й керівниці громадської організації “Світарта” Катерина Сидоренко та Світлана Яценко. Вони зазначають, що цільова аудиторія коміксу – це діти та підлітки, які були малими під час Революції Гідності.

“Історія з Майдану. Епізод І” є першим проєктом на патріотичну тематику для сценариста коміксу – 19-річного Богдана Солов'яна й художників – 18-річного Микити Губського та його ровесниці Рейхан Аксу.

Набір листівок "Майдан. Символи революції"

Національний музей Революції Гідності має найбільшу в світі збірку унікальних артефактів Майдану. Особливий і своєрідний її складник – колекція мальованих касок. У нашому виданні представлено лише частину цих свідків буремного часу, створених здебільшого професійними художниками.

Стихійний сплеск професійної та народної творчості в надзвичайних ситуаціях утверджував самоідентифікацію протестувальників, зміцнював солідарність, формулював потужні посили й комунікацію із зовнішнім світом, створив майданчик для порозуміння та взаємодії на шляху до свободи.

Протестний простір Євромайдану відразу майстерно окреслили знаковими артоб’єктами та явищами – від революційних плакатів і наліпок, поштових листівок, мальованих касок і щитів, розписів на наметах, декору барикад до інсталяцій “Йолка” та “Різдвяна шопка”, муралів і графіті. Протестувальники, народні майстри, художники, студенти мистецьких вишів зображали революцію розмаїтими барвами у різних жанрах і стилях. Згуртовані спільним поривом, вони єдналися у спільноти: Мистецьку сотню, Спілку художників Українського дому, “Мистецький барбакан”, “Артіль-Майдан”, “Пошту Майдану” та інші.

Одним із яскравих символів Майдану є мальовані каски, різнопланові за призначенням, матеріалом, стилем і технікою виконання. Каски пластикові та металеві, будівельні, спортивні й армійські… Їх прикрашали спочатку ідентифікаційними написами, гаслами, релігійними образами, а згодом – вишукано декорували революційними та патріотичними сюжетами. Розмальовували каски маркерами та фарбами на барикадах, в Українському домі, у Київраді – для Самооборони Майдану, активістів, протестувальників, туристів, колекціонерів. Дуже швидко мальована каска стала найзнаковішим сувеніром для учасників спротиву, політиків, закордонних гостей – і воднораз найтиповішим експонатом виставок про Майдан.

Набір листівок "Майдан. Творчість свободи"

Драматичний простір палких емоцій і жорсткого протистояння на Майдані гармонізували музиканти та cniваки, художники та скульптори, дизайнери й фотографи, письменники й поети, студенти мистецьких вишів. Вони об'єднувалися в групи чи виявляли себе індивідуально в різноманітних видах і жанрах. Брали безпосередньо участь у спротиві або своєю творчістю духовно й ментально протистояли злочинному режимові та солідаризувалися з мітингувальниками. Засоби мистецтва формували культурний ландшафт протестів, допомагали осмислювати й фіксувати довколишні події, вшановувати героїзм активістів і загиблих, гоїти рани й соціальнi травми. Митці впотужнювали Майдан своєю наснагою, жагою перемоги, отим шевченківським духовним "єдиномислієм", яке цементує незборну націю. Озброєні мольбертами, пензлями, фарбами, маркерами, фотоапаратами, ноутбуками, вони наповнювали "Територію Гідності" дотепними мемами, агітками, плакатами, муралами, графіті, інсталяціями, скульптурами, перфомансами, пленерами, виставками, майстер-класами. А ще, самоорганізовуючись, посилювали багатобарвну горизонтальну структуру революції своїми спільнотами – Мистецькою сотнею. "Мистецьким Барбаканом". "Поштою Майдану", Спілкою художників Украïнського дому, творчим об'єднанням "Артiль Майдан"... Коли Революція Гідності завершилася поваленням проросійського режиму, сотні виставкових проєктів поширилися Україною та світом, щоб художніми засобами розповісти правду про гарячу зиму 2013–2014 рокiв і зберегти пам'ять про героїзм Небесної Сотні, про готовність українців боротися за свої права й державу, про здатність об'єднуватися та перемагати, про осягнення й засвоєння щодо складних уроків історії. Національний музей Революції Гідності має найбільшу в світі збірку унікальних артефактів Майдану. Особливий і вельми цiнний складник її – колекцiя живопису та графіки, витворів протестного мистецтва відомих художників та самобутніх аматорів, студентів і небайдужих громадян. Цим виданням НМРГ започатковує серію книжок листiвок "Візуальна історія Майдану", своєрідних мінікаталогів збірки, щоб якомога ширше коло людей, зацікавлених такою тематикою, одержало доступ до наших фондових рариретів.

Набір листівок "Майдан. Світло й тіні революції"

Життя і смерть, свобода й духовне рабство, відвага і страхи – усе переплелося в калейдоскопі зимових подій 2013–2014 років в Україні, у кіптяві запалених шин та димi польових кухонь, в ядучих хмарах сльозогінного газу й пороху, у борні цінностей, світоглядiв та ідеологій. Вибухова сила Євромайдану поцілила через катапульту політичної кризи в самісіньке єство нації, збурюючи на вселенському овидi ментальні колізії, спопеляючи моральні комплекси, очищаючи націю та отямлюючи світ вогненним причастям. Хроніки новітньої української революції розлогі та промовисті. Довгі 94 дні "зими у вогні" задокументовано так, як доти жоднi iншi протести й революції у світі. Зафіксовано професіоналами й аматорами, безпосереднiми учасниками, свідками та спостерігачами в цифровому форматi свiтлин, документальних відеоматеріалів, теле- й фоторепортажів, онлайн-стримiв, а також постах у соцмережах... Передовиці світових медіа рясніли ефектними й емоційними, драматичними та приголомшливими світлинами. Крізь фокуси мільйонів об'єктивів світ із подивом вiдкривав для себе невідоме раніше серце Європи, яке у відчайдушнiй борнi за майбутнє то завмирало, то тривожно билося. В умовах сучасної гібридної війни, в часи "постправди" та "фейкньюз" фотокамери з набоями неупереджених документальних фактів стали силою потужнішою за зброю. Національний музей Революції Гідності має найбільшу в світі збірку унікальних артефактів Майдану. Важливий та вельми цінний її складник – фото- й відеоматеріали, які передають для музейної медіатеки фотокореспонденти ,журналісти, кінооператори, активісти, учасники протестів, родини Героїв Небесної Сотні, телевізійні агенції, всі небайдужі. Передають, щоб із часом цей важливий архів став живою скарбницею нашої історії, з якої поставали б нові виставкові, інформаційн та видавничі проєкти. Дещиця з того нині побачила світ – задля здійснення великої місії. Вдивляючись очима та серцем у світло й тіні подій, які змінили нас і нашу історію, пам'ятаймо Майдан!

Набір листівок "Бандерики. Зворушлива хунта"

Від самого початку Майдан спалахнув потужною креативною енергією. Революційне мистецтво, винахідливість, гумор і сатира теж стали дієвою зброєю протестного руху. Одним із рупорiв революції в соцмережах і на київському Майдані та учасником "Мистецького Барбакану" був Іван Семесюк, культовий художник, блогер, письменник, арткуратор, провідник Союзу вольних художників "Воля або смерть". Він та його побратими по цеху після спроб силового розгону Майдану в груднi 2013 року влаштували на Хрещатику маленьку фортецю – майданчик для творчого спротиву. Там вони вишукано й дотепно "лютували", рефлексуючи над ситуацією та створюючи чимало революційного контенту – гасел, сенсiв i мемiв. Так авторський проєкт Івана Семесюка "Funky Textile" продовжився новою серією патріотичних вишивок "Бандерики. Зворушлива хунта". Сам митець ось як пояснює природу своїх "окумеднених" сюжетiв: "Бандерики – це завзяті звірятка, що спустилися зі своїх затишних Психопатських гір у вітчизняні реалії. Спочатку вони надихають на зрушення, потім – на заворушення, а згодом беруть добірного москаля й загортають його у фольгу справедливості. Бандерики дратують ватників, поліпшують карму людським істотам, розлякують дикунiв, додають звитяги". Одним зі складників найбільшої у світі збірки унікальних артефактів Майдану, яку має Національний музей Революції Гідності, є розмаїті у своїй оригінальності й неповторності зразки протестного мистецтва, зокрема такі, як представлеа в цьому виданні серія вишиваних творів Івана Семесюка "Бандерики . Зворушлива хунта" із фондів НМРГ та приватних колекцій.

Набір листівок "Щити. Символи Майдану"

Майдан розпочинався як мітинг, розгортався як табір і перетворився на cіч. Уже з перших його тижнів, особливо після розгону "Беркутом" мирних протестувальників у ніч проти 30 листопада 2013 року та спроб "зачистити" наметове містечко в ніч на 11 грудня, стало зрозуміло, що влада не церемонитиметься з народом і той має захищатися. Так проти кийків, світлошумових гранат, сльозогінного газу, травматичної та вогнепальної зброї силовикiв постали бруківка, кийки, щити, каски, саморобні бронежилети, "коктейлi Молотова", катапульти й підпалені шини. Щити були різні за матеріалом, формою, розміром, вагою. Переважно з фанери та металу їх виготовляли місцевi пiдприємці й сотенні майстри для мітингарiв, щоб захистити їх від силовиків. Так робили в різних регіонах. де відбувалися протестні акції. Для створення щитів застосовували й підручні засоби – дорожні знаки, піддони автомобілів, елементи холодильникiв та меблів. оргскло тощо. Ці атрибути захисту слугували й для самоідентифікації та комунікації, на них писали лозунги та звернення, наносили за допомогю трафаретів патріотичні зображення або національну символіку. Щит став елементом екіпірування члена Самооборони Майдану та емблемою цього громадського формування. Чоловік у касці з кийком і саморобним щитом iз тризубом був уособленням майданівця-воїна. Пізніше янгол зі щитом символізував полеглого Героя Небесної Сотні. Протиударні легкі щити мали правоохоронці. Майданiвцi здобували їх як трофей та трансформували, декоруючи тризубами, патріотичними гаслами, написами чи наліпками, пов'язуючи на них синьо-жовті стрічки. Художники Мистецької сотні та об'єднання "Артіль Майдан" розписували щити протестувальників державною символікою, релігійними образами, обереговими орнаментами й тематичними малюнками. В Українському домі найпотужнішою була акція "Щитопис". Митці прагнули захистити майданівців, підкреслити унікальнiсть революції та її суб'єктів, актуалізувати традицію Індивідуальних захисних обладунків лицарів минулого й геральдичне мистецтво. Національний музей Революції Гідності має у своїй найбільшій у світі збірці унікальних артефактів Майдану колекцію різноманітних щитів. У цьому виданні представлено лише частину цих свідків буремного часу, вкритих корозією або фарбою, зі слідами вогню та з отворами від куль, свідків, які розповідають про відвагу, жертовність і незнищенну віру в перемогу.

Набір листівок "Євромайдан – це... Ідеали протесту"

Громадський сектор Євромайдану – ініціатива, яка чи не найширше охопила різні сфери протестної дiяльностi. Основу її становили громадські активісти з молодіжного руху "Пора!", якi набули досвіду такої дiяльностi ще під час Помаранчевої революції. Вони розуміли виклики багатоденного масового протесту й мали добрі навички організації акцій, мобілізаційних та інформаційних кампаній, роботи з волонтерами тощо. Це була спільнота пасіонаріїв, які вірили в дієвість ненасильницького спротиву владі й усвідомлювали, що він може тривати довго, а отже, кожен протестний день має бути наповнено змістом і промоцією.

Уже в перші дні Револції ГІдності у Громадському секторі Євромайдану сформувався креативний відділ, який розробляв iнформацiйнi матерiали, а також ідеї для акцій та кампаній. Серiя листівок "Євромайдан – це..." – найвідоміші плакати згаданої ініціативи. Авторська команда – сестри Василина и Тетяна Думан, Андрій Меаковський, Юлія Наняк. Більшість зображень створила Олександра Навроцька, згодом до неї долучилася Ната Обвінцева. За ідею взято популярну серед молодi наприкінці 90-х – на початку 2000-х років серію фантиків для жуйок "Love is" (авторка Кім Касалі). Плакати відображають водночас ідеалізований образ протесту й особистий євромайданівський досвід їхніх авторів. Офіс, в якому створено ці образи, був поруч із Майданом. Більшість часу митці проводили там, залучені до інтенсивного життя наметового містечка. Тож сюжети не вигадано, а взято з життя. Із плакатів легко прочитуються основні цінності та iдеали, що їх популяризували активісти на Майдані, а також образ Євромайдану, який поширювали назовні. Креативно змальовані та прокоментовані ситуації можна назвати типовими – майданівці легко впізнають у них себе. Усі зображення датовано груднем 2013 року, вони ілюструють Майдан до ухвалення "диктаторських законів". Далi агресія та свавілля влади окреслили вже нові виклики. Мирний протест довелося захищати у вогні та сутичках на Грушевського, Інститутській, майдані Незалежності... Проте й далi листівки "Євромайдан – це..." у формі напіпок, магнітів, іншої фанпродукції були попупярними – як розповідь, а згодом спогади про атмосферу та природу Майдану, модель ідеального суспільства, заради якого люди вийшли на Революцію Гідності.

Набір листівок "Майдан. Апостоли гідності"

Багато хто пам'ятає, як під час Помаранчевої революції відомий французький актор П'єр Рішар звернувся до українців у відеоролику зі словами: "Я бажаю вам демократичної та вільної України". Це сталося завдяки танцюристу, актору, співаку, режисеру та фотохудожнику Юрієві Білаку, який народився у Франції в сім'ї українських політичних емігрантiв iз Буковини. Юрій навчався на дантиста, але обрав інший шлях – гастролював світом з українським танцювальним ансамблем і французьким спектаклем "Кабаре", готував театральнi постановки для юних глядачів. Потім уподобав мистецтво фотографії й почав професійно "знiмати людські душі". Багато мандрував Карпатами, захоплювався краєвидами та народною культурою своїх пращурів. В Україні Юрій Білак став відомим завдяки вишуканим виставковим проєктам "Гуцули" й "Українці", які були доступні не пише широкому загалові, а й незрячим відвідувачам. Коли розпочався Євромайдан, Юрій не зміг сидіти в своїй затишній оселі під Парижем. Часто прилітав на Майдан, фотографував місця, події та людей Революції Гідності. У фокусі його об'єктива – людські образи, прикметні типажі, виразні очі та жести, деталі обладунків і побуту протестувальників. Білак як режисер майстерно вибудовує композицію своїх світлин, звертає увагу на їхні основні елементи, встановлюючи зв'язок глядача із зображуваним, даючи змогу відчути душевну красу та внутрішню силу його героїв. Майданiвськi свiтлини Юрія Білака облетіли весь світ, привернули увагу до українських протестів, були потужним рупором культурної дипломатії, допомагали збирати кошти на лікування поранених. Із початком війни на сході України фотомитець полишив справи й поїхав на фронт, щоб увічнити наших воїнів. Так з'явилася самобутня виставка "Проєкція", яка мандрувала Україною, Францією, Канадою та США. Згодом Юрій зі своєю дружиною, дизайнеркою Габi видав тримовний артфотоальбом "Майдан – Донбас, історія майбутнього", де на більш як п'ятиста сторінках розкривається історія становлення нової України. Видання виготовлено унікальним способом фотодруку, а кошти від його благодійного поширення спрямовано на студентські стипендії дітям загиблих воїнів. Авторські світлини Юрія Білака із циклу "Майдан, iсторiя майбутнього" експонувалися в Україні (2014–2015, 2019), Канаді (2014) та Франції (2015). Два роки тому митець передав їх до Національного музею Революції Гідності, щоб його "Апостоли гідності" й далі несли своє гуманістичне послання-заклик нині сущим і прийдешнім поколінням українців.

Набір листівок "Щоденник екстреміста"

У цій книжці листівок представлено яскравий взірець народженого Майданом мистецтва. Відомий киiвський живописець, графік, художник-реставратор і культуртрегер Олексій Белюсенко, народжений у Казахстанi й активно експонований у 30 краінах світу, брав участь у Революції Гідності та ретельно фіксував події фотоапаратом. Виходив на протести вiн не як художник, а як громадянин, почуваючись вільною людиною, захоплювався відвагою українців у виборюванні своєї свободи. Утім, досвід Майдану здатен був не лише окрилювати, а й травмувати. Тож митець спробував усвідомити й відтворити пережите в художній формі. Так з'явилася серія робіт "Щоденник екстреміста". На цю назву художника надихнула дівчина-мітингувальниця, на бiлiй касцi якої красувався напис "Я екстремiстка" як громадський тролінг "диктаторських законів" 16 січня 2014 року. Упродовж кількох місяців Олексій Белосенко майстерно трансформує хронометраж своїх світлин у репортажний живопис, в якому завдяки техніці використання рідкої олійної фарби тонко відображає контекст і деталі подій, розкриває глибокі характери й осмислює власні переживання. Особливою пластикою кольору, емоційною відвертістю та динамічною формою образів він переконливо й послідовно розгортає драматургію вчинків і персональних історій Майдану, дає глядачам змогу заринути в його багатовимірну та неповторну стихію. I воднораз лаконічно декларує особисту, мистецьку форму протесту, на яку Олексія надихнула знаменита серія творів "Стіна. 28.01–8.03.2014" його приятеля Матвія Вайсберга. "Щоденник екстреміста" – це 40 картин, подібних за форматом (50 см заввишки), без назв, але із зазначенням місця й дати. Вони експонувалися в Музеї історії міста Києва, Музеї видатних діячів української культури, галереї Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Белградському етнографічному музеї в Сербії. У 2019 році ця серія, за винятком одного твору, який автор залишив собі, стала надбанням Національного музею Революції Гідності. Це видання пропонує своїм читачам перегорнути сторiнки "Щоденника екстремiста" й відчути героїзм і драматизм нашої української "зими у вогні".

Набір листівок "Майдан. Учасники" Революційна графіка Олександра Ком'яхова
Памʼять про пережиті події, що неодмінно з часом тьмяніють і затираються, напрацювала свої механізми збереження - шаблонування, формування узагальнень і стерео-типів. Це неуникненне в плині часу і властиве насамперед для формування історичної памʼяті.
І тут вирішальний голос за мистецтвом: образотворчим, літературним, пісенним. Якщо в реальному часі митці реф-лексують події, реагують, відтворюють, інтерпретують їх, то в історичній протяжності каркасом сприйняття стають не факти, а емоційний образ, на який ці факти нанизуються.Образ стає сенсорним інструментом для розуміння фактів.
Великою перевагою Революції Гідності була масова присутність / участь митців. Мистецька фіксація Майдану in situ, в усій різноманітності жанрів, технік, матеріалів, стилів — вже точно зменшить дію неминучої шаблонізації з часом цієї історичної події, гарантує багатогранність узагальненого образу.
Тим то серія малюнків Олександра Комʼяхова «Учасни-ки» є особливо цінною. Ось вони — типові майданівські революціонери - в усій своїй строкатості типажів. Кожен — у своїй героїчній рутині. Зі своєю важливою функцією, без якої не перемогти. Функція - не випадкове тут слово, вона супроводжує кожного характерною піктограмою та означенням: джура, панотець, стрімкайло, перехожа, палій, канапка... Вносячи в серію своєрідну гру, на кшталт компʼютерних (алюзія Комʼяхова), де опціонально можна обрати героя, відповідно до потрібного функціоналу.
Для Комʼяхова важливою є деталізація — розʼяснення і контекст. І якщо у серії «Учасники» це словесний опис, максимально лаконічний і вичерпний, то у графічній серії до мальопису «ТАТО» — цей текст вже закладений у документальну графічну деталізацію. Віртуозну картину «Архангел Михаїл» попри символізм та збірний образ, також можна вважати документальною. Вся порочність системи, проти якої постала Революція Гідності, тут очевидна. Ця робота для неспішного розглядання, ретельного вичитування конкретних реальних фактів деградації тогочасної влади. А Небесна Сотня — колективний Архангел Михаїл — звитяжно поборює цю нечисть.
Але цьому передувало тривале «стояння» Майдану («Майдан стоїть!» — тогочасне гасло незламності, всупереч всім спробам його розігнати). Ще один знаковий малюнок — Вертеп. Дружній шарж на різдвяний Майдан і його героїв. Як і належить жанру вертепу — тут калейдоскоп персонажів та їх історій (усі, при тім, реальні і впізнавані: митці, журна-лісти, політики, активісти) зливається єдину універсальну: Боже дитя приходить у світ людей, які його чекають, попри всі зусилля кровожерного рода та його слуг. Світло долає темряву. Історія Революції Гідності у творчості Олександра Комʼяхова перетворюється в універсальний міф про обʼєднання всіх сил добра для протистояння злу.

Набір листівок "Революція на граніті. Народження Майдану"
У всіх українських Майданах студенти були рушіями протесту, проте лише один — перший масовий протест Революцію на граніті 2-17 жовтня 1990 року - називають студентською революцією.
2 жовтня 1990 року на гранітних плитах центральної площі Києва зʼявилося наметове містечко. Спочатку воно було невеличке — кілька наметів, протестувальників трошки більше за сотню та приблизно стільки ж міліції. А вже через кілька днів країну, яка тоді ще називалася УРСР, охопили масові протести, страйки, й суспільне збурення змусило владу почути голос студентів-відчайдухів і виконати їхні вимоги.
Відчайдушною була насамперед форма протесту студенти оголосили голодування, тобто ультиматум, що поставив на кін їхнє здоровʼя й навіть життя. Але радикальний романтизм, притаманний молоді за-галом, переміг завдяки дивовижному рівню організації, прагматичній продуманості протесту, політичній зрілості студентів та підтримці суспільства.
З усіх трьох - Революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності - саме перша мала чітку організацію та структуру. Організаторами виступили Студентське братство Львівщини й Українська студентська спілка з Києва та Дніпродзержинська (тепер Камʼянське Дніпропетровської області). Табір студентів-голодувальників мав свою охорону, медичну та інформаційну служби. Паралельно йшла інтенсивна робота з організації страйків — спочатку студентських, згодом приєдналися робітники великих підприємств. В умовах відсутності альтернативних державним ЗМІ (то була ще доінтернетна ера) табір став комунікаційним центром та своєрідним інформаційним криголамом.
Пʼять ключових вимог були незмінними, студенти не поступилися жодною, попри спроби влади торгуватися. Їхні вимоги ви можете побачити на одній зі світлин у цій книжці — як декларацію з найбільшого транспаранта протесту. Але мета була ще вища й так само безкомпромісна, вільна незалежна Україна. Територію протестного табору студенти так і означили — «майдан Незалежності», й невдовзі тодішню площу Жовтневої революції буде названо саме так. Тож Революції на граніті ми також завдячуємо й самим терміном «Майдан», яким означуємо наші наступні масові протести та революції.
Незалежність відновлено вже наступного року. Досвід студентської революціїлігв основу нових Майданів, і навіть тепер, коли минуло понад три десятиліття, колишні студенти обстоюють незалежність уже на фронті зі зброєю в руках.

Набір листівок "Помаранчева революція. Спалах духу"
Помаранчева революція — чи не найскравіший приклад "кольорових (оксамитових) революцій, що, немов еста-фета, пройшли у країнах колишнього соцтабору та Близького Сходу. Попри унікальність кожної, всіх їх обʼєднують схожа ідеологія - вимога демонтажу авторитаризму й демократизації влади, а також технологія масових ненасильницьких акцій протесту та його горизонтальна структура.
2004 рік. Проросійська олігархічна верхівка, ставлеником якої був президент Кучма, розуміла, що на президентських виборах, призначених на листопад, великі шанси перемогти має проєвропейський кандидат Віктор Ющенко. Тож влада розпочала потужну пропагандистську кампанію, основними завданнями якої були розкол українського суспільства та очорнення не лише опозиційного кандидата, а насамперед українців із різних регіонів в очах одне одного. Коли ані це, ані навіть отруєння Ющенка не подіяли, влада брутально сфальсифікувала вибори. Наступного дня після виборів, 22 листопада, почалися масові протести, символом яких став помаранчевий колір — колір, використовуваний у передвиборчій агітації Віктора Ющенка. Протести тривали 35 днів і завершилися перемогою — третім туром виборів, на яких кандидат від влади Віктор Янукович зазнав поразки.
Попри непевність ситуації, зимові морози, цькування з боку звезених за гроші прибічників влади, загрозу насильницького придушення протесту, в памʼяті українців ці події залишилися як радісні дні тріумфу народної волі над свавіллям влади, своєрідний неперервний протест-концерт.
Особливо це відчутно з відстані часу після драматичних подій Революції Гідності.
Помаранчева революція є важливим етапом на шляху до утвердження відновленої у 1991 році незалежності України.
Найважливіший і найболючіший її урок сформульовано у фразі "Непокаране зло зростає". Непритягнення до відповідальності фальсифікаторів виборів, організаторів невдалої спроби сепаратизму, компроміси нової влади з попередньою злочинною системою у 2004 році з часом призвели до масового розстрілу протестувальників у центрі Києва в 2014-му, а врешті — до військового вторгнення Росії.
На одній зі світлин, представлених тут, серед синьо-жовтих та помаранчевих є прапори Євросоюзу. Помаранчеву революцію можна назвати початком Євромайдану. Окрім ідейної суголосності з ним, вона ще подарувала цінний практичний досвід, сформувала суспільство, здатне на подвиг Революції Гідності: досвід попередніх Майданів виявився в самоорганізації феноменального рівня у всеукраїнському масштабі.

"Безпека культурної спадщини"
Завантажити PDF

Комплект містить збірник "Безпека культурної спадщини", кишеньковий план швидкого реагування, колесо-схему швидкого реагування на надзвичайну ситуацію, гральні карти на тему "Захист культурної спадщини".

Видання на основі міжнародного досвіду описує теорію та практику збереження культурної спадщини в надзвичайних умовах. Проєкт є відповіддю на виклики, які стоять перед культурною спадщиною України з 2013 року, – масові протести та силове протистояння в містах, анексію територій, бойові дії. Пакет створено за фінансової підтримки Фонду Принца Клауса з культури та розвитку (Нідерланди) й посольства США в Україні.

Національний музей Революції гідності дарує добірку закладам, які мають справу з культурними цінностями.

Заклик діяти: слова Маркіяна Паславського
Завантажити PDF

У брошурі зібрано роздуми Марка, як називали його друзі, або ж Франка, як знали його побратими. У зшитку прописано ключові галузі суспільного життя України та можливі вектори розвитку – це економіка, банківська справа, політика, освіта, армія. Паславський проходиться по таких больових точках, як тіньова економіка, подвійне громадянство, фінансування виборів, соціальні засоби масової інформації тощо. Складні процеси словами Марка пояснено просто й доступно.

Маркіян Паславський народився 1959 року в родині емігрантів у Нью-Йорку. У дитинстві брав участь у “Пласті”, закінчив військову академію у Вест-Пойнті, служив у 75-му полку рейнджерів сил спецоперацій армії США. Після демобілізації з війська здобув освіту економіста, а після проголошення незалежності України повернувся на історичну батьківщину. Заснував на Київщині прибутковий бізнес – агрокомплекс “Росава-К”. Брав участь у Помаранчевій революції, згодом – у Революції Гідності. Прийняв українське громадянство. Вирушив на війну. Загинув, але залишив по собі яскравий слід. Маркіяна Паславського поховано на Аскольдовій могилі в Києві.

Путівник виставкою "Відважні: наші герої"

Буклет на супровід виставки "Відважні: наші герої". Виставка відтворює образи борців за свободу України, зокрема через показ революційної атрибутики та вбрання різних поколінь українців ХХ–ХХІ століть. Завдяки допомозі партнерів здійснено реконструкцію такого вбрання, сфотографовано та виведено в динамічному показі на сцені різні типажі борців за свободу доби Української революції, Холодного Яру, Української повстанської армії, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції Гідності.

Проєкт здійснено у двох варіантах – українською та англійською мовами. Виставлявся 12 разів, у тому числі у Великій Британії та США.

Путівник виставкою "Майдан: простір творчості"

• Серія з 12 плакатів “Апостоли гідності”. Це масштабна фотосесія об’єктів Майдану, що вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців
• Календарі на тему Майдану
• Серії акцидентних абеток “Автограф Майдану”. Використано прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі
• Експериментальний макет книги з металу "Карби Майдану"
• Плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.

Як воно – працювати над дипломним твором або курсовим проєктом, коли в місті революція? Якими є студентські роботи 2013–2014 навчального року? 74 творчі проєкти, робота над якими припала на революційний час, показує виставка, організована НМРГ разом із майстернею графічного дизайну Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури професора Віталія Шості.

Каталог виставки "Революціонуймо"

У 2019–2010 роках у "Мистецькому Арсеналі" діяла міжнародна виставка сучасного мистецтва "Революціонуймо", організована разом із Музеєм Майдану. Вона представляла інсталяції, живопис, мультимедії, відео- та фотодокументацію понад 30 художників і мистецьких груп із 15 країн. Різноманітність учасників та робіт була спробою вийти за вже набуті шаблони у сприйнятті Революції Гідності. Проєкт "Революціонуймо" вписує події в Україні у ширший світовий контекст, показує унікальність і водночас універсальність певних ситуацій та явищ. Виставка демонструвала, що прагнення свободи, гідного життя, поваги до громадян є універсальними принципами, які поділяють усі люди. Вона розповідала про вже знайомі й невідомі речі новою мовою. У просторі виставки наскрізним було питання ролі мистецтва в часи революції та бурхливих соціальних зрушень. Експозиція розповідає, що робили митці на Майдані, як його події впливали на їхню творчість і художню практику.

Каталог містить інформацію про всі елементи експозиції та їхніх авторів.

Буклет "Пізнаємо свободу. Захищаємо свободу. Творимо свободу"

Буклет, присвячений Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, знайомить з історією створення, концепцією та стратегією розвитку, місією, організаційною структурою й діяльністю закладу. Наведено фоторепортаж щодо подій Революції Гідності. Світлини розповідають про майданівські ініціативи – Автомайдан, Самооборону, "Бібліотеку Майдану", "Пошту Майдану", показують значущі місця та події, винахідливу агітаційну продукцію. Також у буклеті відображено основну частину виставки "Ландшафти пам'яті", яка кілька років демонструвалася під відкритим небом навколо монумента Незалежності. У ній – промовиста добірка дописів із мережі "Фейсбук" часу Революції ГІдності

Буклет "Це про свободу"

Другий буклет про Національний музей Революції Гідності. Він по-новому знайомить із закладом починаючи з його передісторії. Містить екскурс про явище Майдану в Україні та про світовий контекст українських подій 2013–2014 років. Розповідає про становлення Музею Майдану на шляху від ініціативи під час революції до державної установи. Частину буклета присвячено архітектурним конкурсам щодо створення національного меморіалу та музею, а також тому, якою передбачено споруду музею згідно з проєктом-переможцем. Окремо сказано, з чого складається та що означає емблема закладу. А найбільше місця на 52 сторінках книжечки присвячено багатьом напрямам поточної діяльності Музею. Видання здійснено в двох варіантах – українською й англійською мовами.

Booklet “This is about Freedom”

This is the second booklet about the National Museum of the Revolution of Dignity. It introduced the institution in a new way, starting from the origins. The booklet also presents an overview of the phenomenon of the Maidan in Ukraine and about the world context of the Ukrainian events of 2013. The reader follows the story about the formation of the Maidan Museum from the moment when it was an initiative during the Revolution to the day when it became a state institution. A separate part of the booklet is dedicated to architectural competition for the creation of the National Memorial Complex and Museum, and to the project that will be implemented as a future Museum. There is a separate section that tells about the meaning of the institution’s emblem. The biggest part of the booklet is dedicated to many areas of the current activities of the Museum. The publication is available in two languages – Ukrainian and English.

"Революція Гідності: на шляху до історії" – програма міжнародного мультидисциплінарного форуму

Програма форуму "Революція Гідності: на шляху до історії"

Щодо участі у форумі надійшло понад 40 заявок від учених з України, Канади та Польщі. Оргкомітет заходу виокремив сім фокус-тем для обговорення впродовж двох днів:

• Майдан як каталізатор суспільних процесів
• Парадигма Революції Гідності та її цивілізаційні виміри
• Постреволюційне суспільство: новий формат взаємозв’язків
• Революція Гідності: політика пам’яті
• Майдан: музеєфікація та комеморативні практики
• Презентація Революції Гідності в музейному просторі
• Культурні виміри Революції Гідності

Музей Майдану у форматі дводенного мультидисциплінарного наукового форуму провів обговорення Революції Гідності, яка змінила геополітику та історичний поступ України, а також уявлення про безпеку в сучасному світі. Дискусії дослідників стосувалися новітньої історії України, національної пам’яті та проблем формування громадянського суспільства в контексті протестних подій на Майданах.

Артзаписник “За Україну! Легіон Українських січових стрільців (1914–1918)” – 1

Записник містить дванадцять стилізованих фотографій членів Легіону Українських січових стрільців – першої військової частини українців від часу ліквідації Запорозької Січі у 1775 році. Усі світлини надав архів Центру досліджень визвольного руху. На звороті зображень розміщено інформацію про зародження та становлення добровольчої військової організації – Легіону Українських січових стрільців. Описано зокрема найвідоміший його подвиг – бої за гору Маківку в Карпатах та бої за гору Лисоня на Тернопільщині, сказано про роль жіночої чоти у війську, згадано першу жінку-офіцера у званні хорунжої Олену Степанів. Окрім того, є розповіді про феномен стрілецьких пісень, художньої творчості, про просвітницьку роботу УСС, про популярність гумору й сатири поміж усусусів.

Артзаписник видано у 2017 році до сторіччя Української революції 1917–1921 років, у межах виставкового проєкту “Відважні: наші герої”. Видання виконане у двох варіантах обкладинки.

Артзаписник “За Україну! Легіон Українських січових стрільців (1914–1918)” – 2

"Стратегічне бачення розвитку на середньострокову перспективу 2016–2021"

Стратегія розвитку Музею Майдану на перші п'ять років розповідає про витоки закладу, хронологію його розвитку, візію та місію, цінності, стратегічні активи, пріоритетні аудиторії, основні напрямки, знайомить з організаційно-функціональною структурою. Праця аналізує сильні сторони та сприятливі чинники побудови такого музею.

Розділ "Стратегічні пріоритети та завдання" по пунктах передбачає створення музейного, меморіального просторів, формування збірки, планує брендинг і комунікацію, описує, що передбачатиме наукова діяльність.

Вісник Музею Майдану – це нерегулярне повноколірне друковане видання. Розповсюджується перш за все серед родичів Героїв Небесної Сотні та партнерів Музею Майдану. Випуски розповідають про діяльність закладу, його плани, знайомлять з активістами Майдану, учасниками виставок і заходів Музею та зі знаковими подіями, які стосуються тематики Революції Гідності.

Вісник Музею Майдану № 1. Січень–березень 2018 року
Завантажити PDF

Перше число нерегулярного вісника присвячено оголошеному державою конкурсу для вибору найкращого архітектурно-ландшафтного проєкту Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні та архітектрного проєкту Національного музею Революції Гідності. Уперше в Україні для побудови музею оголошено відкритий конкурс світового рівня.

Вісник Музею Майдану № 2. Квітень-червень 2018 року
Завантажити PDF

Передовиця часопису розповідає про закінчення другого етапу архітектурного конкурсу щодо меморіально-музейного комплексу, що стосується саме проєкту Музею. "Вісник" демонструє зразки архітектурних робіт, які вибороли три перші премії конкурсу, знайомить з авторами їх. Наведено інтерв'ю з американською експерткою музейної справи Елейн Ґуріан, яка відвідала Музей Майдану та поділилася своїм баченням покликання такого закладу й порадами щодо перших кроків його становлення. Також друге число вісника розповідає, які заходи Музею відбулися у квітні-червні та як минула чергова кампанія зі збору артефактів Євромайдану.

Вісник Музею Майдану № 3–4. Липень-грудень 2018 року
Завантажити PDF

До спареного випуску вісника ввійшли коментарі членів журі архітектурного конкурсу, які розповідають про його перебіг і переможців. Завідувачка відділу фондової роботи Катерина Романова розповіла, чим поповнилися музейні колекції за останні шість місяців, а завідувачка просвітницько-інформаційного відділу запросила читачів відвідати нововідкритий Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану в Будинку профспілок. Музейні консультанти зі США Джеймс Волкерт та Елейн Ґуріан відповіли на запитання про Україну та її музеї. Також анонсовано подальші плани Музею – опрацювання результатів усеукраїнського соціального дослідження на тему Революції Гідності, конкурс наукових робіт імені Сергія Кемського та презентацію циклу відеороликів "Характери гідності".

Вісник Музею Майдану № 5. Січень-березень 2019 року
Завантажити PDF

Центральною темою номера є п'ята річниця Революції Гідності. Цілий розворот журналу розповідає, що думають українці про революцію через п'ять років після її закінчення. Для розкриття теми було замовлено соціологічне дослідження, в межах якого здійснено всеукраїнське опитування та вивчення думок у фокус-групах. Традиційно номер стисло розповів про заходи, які провів Музей від початку року. Окремо сказано про організовану разом із "Мистецьким Арсеналом" масштабну виставку "Революціонуймо", яка мовою мистецтва говорила про революції згідно з баченням 30 митців і творчих угруповань із 15 країн. Також надруковано інтерв'ю з Вікторією Романчук – авторкою перформенсів під час подій Майдану, до п'ятиріччя яких Музей організував персональну виставку художніх полотен і майданівських щоденників Вікторії.

Посібник із меморіалізації у постконфліктних суспільствах "Від пам'яті до дії".

Ерешні Найду за участі Бікс Гарбіель та Мофідула Хоке

Упорядник українського видання Ігор Пошивайло

2020 рік

Завантажити PDF

Пам’ять – це засіб, за допомогою якого люди формують своє ставлення до минулого, надають йому певного значення. Утім, це також засіб для формування сприйняття сьогодення через ушанування пам’яті про минуле. Людина могла особисто пережити певні події або бути частиною соціальної групи, наділеної колективною пам’яттю, в межах якої учасники ї ї діляться знаннями. Так чи інакше, обмін досвідом передбачає існування й активне використання культурного інтерпретаційного образу та наявність певної мови, яка дає змогу концептуалізувати, осмислювати й надавати значення пережитому. Така перспектива передбачає розуміння спогадів як суб’єктивних процесів, закріплених у досвіді, матеріальних та символічних орієнтирах.

Посібник "Спадщина у небезпеці. Екстрена евакуація культурних цінностей"
Посібник з екстреної евакуації культурних цінностей від Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) й Міжнародного центру вивчення питань збереження та реставрації культурних цінностей (ІККРОМ) тепер доступний українською мовою. Команди Музею Майдану та Штабу порятунку спадщини переклали, адаптували й підготували це видання для українських закладів культури.

На 55 сторінках посібника зібрано досвід ІККРОМ із різних куточків світу. Тут представлено покрокову інструкцію, як евакуйовувати колекції культурних цінностей в екстремальних умовах. Інформація, зібрана у виданні, допоможе фахово підготуватися до процесу евакуації та здійснити її, зменшити ризики розкрадання об’єктів культурної спадщини, правильно реагувати на різні надзвичайні ситуації.