У Львівському історичному музеї відкрилася виставка “Земні шляхи Небесної Сотні”, яка розповідає історії життя учасників Революції Гідності, що загинули під час протестів або потрапили до лав Небесної Сотні пізніше, обстоюючи здобутки Майдану й чинячи спротив на початку гібридної російської агресії.
Триватиме виставка у Львівському історичному музеї до 4 березня.
Про історію міста Марії, збережену у книжці, та долю її авторки – доктора історичних наук, етнографині Ірини Пономарьової говорили на презентації книжки “Маріуполь на хвилях історії (1780–2022 рр.)” в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.
У передсвяткові дні рідні Героїв Небесної Сотні зібралися в Інфоцентрі Музею, де всі разом створювали різдвяні віночки, а на алеї біля тимчасового меморіалу встановили новорічну ялинку. Традиція зародилася ще у 2014 році, й Національний музей Революції Гідності підтримує цю щорічну ініціативу родин з ушанування полеглих.
У межах виставкового проєкту "ПРОТЕСТ / АРХІТЕКТУРА. БАРИКАДИ І НАМЕТИ: СВІТ І УКРАЇНА", у просторі експозиції діяла публічна програма. Історики, музейники, архітектори, урбаністи, філософи, кінознавці та режисери говорили про архітектуру протесту, про його роль у світовій історії, значення й прояви в мистецтві та просторі. Щораз у вихідні збиралися, щоб подискутувати та знайти відповіді на запитання. Ділимося найцікавішим із заходів.
Хто ж такі капелани? Коли зародилося капеланство? Яка місія капеланів у сучасній війні? Про це та багато чого іншого говорили на унікальному заході в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану під назвою ”На службі Богові та Україні” з капеланами, які служать у силах оборони України. Усі вони були учасниками Майдану 2013–2014 років.
До 20-ї річниці Помаранчевої революції та 11-ї річниці Революції Гідності історики, політологи, соціологи, філософи, правники, музейники, культурологи й діячі, які вивчають протестні рухи та явище Майдану, зокрема в контексті національно-визвольної боротьби народу України за св
Переможців IV Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах здобуття Відзнаки Сергія Кемського оголосили у Києві. Перше місце цьогоріч посіла Карина Коняєва, студентка 4 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона представила роботу ««Там було страшніше, небезпечніше, а однодумців довкола – зовсім мало» або як проходила Революція Гідності в Донецькій та Луганській областях».
Він став п’ятим хабом у світі, створеним міжнародною неурядовою організацією Cultural Emergency Response (СЕR).
Співзасновниками Чорноморського регіонального хабу в Україні стали три неурядові організації з Києва, Львова та Одеси, які працюють над збереженням та порятунком культурної спадщини – Агенція стійкості культури (ACURE), HeMo: Українська лабораторія моніторингу спадщини та Museum for Change.
До Дня пам'яті захисників України неподалік Стіни пам’яті у Києві відкрили документальну фотовиставку про іловайську трагедію. На відкриття зібралися рідні загиблих захисників, військові, учасники боїв під Іловайськом. За участі представників влади разом вшанували пам’ять полеглих.
До десятих роковин Іловайської трагедії, згадуємо історії захисників, які першим стали на захист країни в російсько-українській війні. У Музеї української діаспори на вечорі пам’яті зібралася родина, побратими та приятелі Маркіяна Паславського, аби згадати українського героя, народженого в США, людину, яка зробила свій усвідомлений вибір – Україна та боротьба за неї.
Виставка воєнних замальовок художника та військовослужбовця ЗСУ Олександра Ком’яхова “На згадку про нас” відкрилася у Галереї протестного мистецтва Музею Майдану. Вона поєднує роботи на воєнну тематику, більшість з яких митець створив, уже перебуваючи в лавах ЗСУ.
Виставка триватиме з 23 серпня до 26 жовтня 2024 року. Вхід вільний.
Традиційна зустріч із поетами відбулася в Музеї Майдану. Читали вірші про Майдан і війну, ділилися своїми роздумами про пережите й нинішнє поетеси Ірина Цілик, Оксана Стоміна, Тетяна Власова та Ірина Сажинська.
Масштаб наслідків катастрофи на Каховській ГЕС та розслідування злочину росіян зафіксували у документальному фільмі “Велика вода” журналістки з Лабораторії журналістики суспільного інтересу (The Reckoning project) Ганна Мамонова та Анна Цигима. Разом з авторами та героями фільму стрічку переглянули в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.
Експозицію “Європейська спадщина Донеччини та Луганщини” присвячено історичним памʼяткам у побудованих промисловцями з Європи містах – Маріуполі, Дружківці, Нью-Йорку, Лисичанську й руйнуванню їх до та під час повномасштабної агресії росії. Виставка триватиме до 4 червня й доступна українською та англійською.
Десять років війни з росією та боротьби за Незалежність – у мистецтві. Виставку “Цінності” художника Антона Логова відкрили у Галереї протестного мистецтва Музею Майдану.
Про незламність, національну ідентичність, українське коріння та силу жінки розповідає виставка "Невидима рука" Олі Рондяк у Києві. Понад три десятки творів сучасного мистецтва, над якими американка українського походження працювала у Сполучених Штатах і в Києві під час Революції Гідності та російсько-української війни, вперше показали у Галереї протестного мистецтва Музею Майдану.
До десятих роковин загибелі Героя України, майданівця Дмитра Чернявського в Інфоцентрі Музею Майдану зібралися його друзі та знайомі, донецька громада Києва, активісти Євромайдану в Донецьку. Разом вони вшанували пам’ять Дмитра.
Світлана Чебанова – художниця з Миколаєва та учасниця місцевого Євромайдану передала до Музею дві роботи. Над ними мисткиня працювала вже після Революції Гідності, однак обидві вони мають саме майданівську тематику.
Тим, хто тримав тоді оборону і відстояв свободу, присвячується. 48 світлин з найдраматичніших лютневих днів Революції Гідності розмістили на Майдані. Довкола монумента Незалежності до 15 липня можна побачити виставку українських фотографів, які документували події у центрі Києва 18, 19 та 20 лютого 2014 року.
Про перемоги та боротьбу українців у різні історичні часи розповіли школярам і студентам на зустрічі в Інфоцентрі Музею Майдану.
Популяризатор української культури, майданівець, Герой України Олександр Капінос свого часу гуртував людей довкола мистецьких заходів та українських традицій. Він мріяв викладати історію України у школі. Однак реалізувати задумане не вдалося, чоловік загинув під час Революції Гідності. Проте його справа продовжує жити.
