Вона пояснює, які саме справи стоять за терміном "справи Майдану" — узагальненим терміном для кримінальних проваджень у злочинах, скоєних проти учасників Революції Гідності. Ці злочини згруповані по епізодах та об’єднані в одну велику групу. Виставку можна відвідати на алеї Героїв Небесної Сотні – місці пам’яті та водночас місці злочину. Вона триватиме з 19 лютого до 31 березня 2025 року.
Одинадцятий рік ми вшановуємо пам’ять загиблих майданівців, яких увесь світ знає як Небесну Сотню. Вони стали символом незламності, мужності та героїзму. Громадяни – люди різного віку, професій, віросповідань, національностей, які стали Героями, назавжди увійшовши в історію боротьби України за Незалежність. Цьогоріч ми вшановуємо їх, як Героїв першої перемоги у битві, що триває.
В 11-ті роковини розстрілу протестувальників, на алеї Героїв Небесної Сотні, де 20 лютого 2014 року загинуло найбільше майданівців, розвісили паперові витинанки — янголів, що символізують душі загиблих борців за свободу та збереження історичної пам’яті й єднання.
До 11-ї річниці постання майданівської ініціативи “Бібліотека Майдану” команда тепер уже її наступниці – Бібліотеки Музею Майдану зустрілася з видавцями та волонтерами. У теплій атмосфері згадали історію майданівської ініціативи, поділилися спогадами й надихнулися на подальшу співпрацю з нашими давніми партнерами та друзями – видавництвами “Дух і Літера”, "Видавництво Старого Лева", “Кліо”, “Білка”.
Напередодні проєкт вже побачили у семи містах України, а тепер він повернувся до столиці. Побачити портрети героїв та унікальні речі український військових, медиків та волонтерів можна у Державному політехнічному музеї імені Бориса Патона при КПІ імені Ігоря Сікорського.
Родини Героїв Небесної Сотні, активісти та небайдужі містяни пройшли традиційним маршрутом від Лядських воріт, де стояв блокпост 3-ї барикади, на якому чергував Сергій Нігоян, до вулиці Грушевського, де розташовані пам’ятні знаки загиблим тут.
У Львівському історичному музеї відкрилася виставка “Земні шляхи Небесної Сотні”, яка розповідає історії життя учасників Революції Гідності, що загинули під час протестів або потрапили до лав Небесної Сотні пізніше, обстоюючи здобутки Майдану й чинячи спротив на початку гібридної російської агресії.
Триватиме виставка у Львівському історичному музеї до 4 березня.
Про історію міста Марії, збережену у книжці, та долю її авторки – доктора історичних наук, етнографині Ірини Пономарьової говорили на презентації книжки “Маріуполь на хвилях історії (1780–2022 рр.)” в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.
У передсвяткові дні рідні Героїв Небесної Сотні зібралися в Інфоцентрі Музею, де всі разом створювали різдвяні віночки, а на алеї біля тимчасового меморіалу встановили новорічну ялинку. Традиція зародилася ще у 2014 році, й Національний музей Революції Гідності підтримує цю щорічну ініціативу родин з ушанування полеглих.
У межах виставкового проєкту "ПРОТЕСТ / АРХІТЕКТУРА. БАРИКАДИ І НАМЕТИ: СВІТ І УКРАЇНА", у просторі експозиції діяла публічна програма. Історики, музейники, архітектори, урбаністи, філософи, кінознавці та режисери говорили про архітектуру протесту, про його роль у світовій історії, значення й прояви в мистецтві та просторі. Щораз у вихідні збиралися, щоб подискутувати та знайти відповіді на запитання. Ділимося найцікавішим із заходів.
Хто ж такі капелани? Коли зародилося капеланство? Яка місія капеланів у сучасній війні? Про це та багато чого іншого говорили на унікальному заході в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану під назвою ”На службі Богові та Україні” з капеланами, які служать у силах оборони України. Усі вони були учасниками Майдану 2013–2014 років.
До 20-ї річниці Помаранчевої революції та 11-ї річниці Революції Гідності історики, політологи, соціологи, філософи, правники, музейники, культурологи й діячі, які вивчають протестні рухи та явище Майдану, зокрема в контексті національно-визвольної боротьби народу України за св
Переможців IV Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах здобуття Відзнаки Сергія Кемського оголосили у Києві. Перше місце цьогоріч посіла Карина Коняєва, студентка 4 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона представила роботу ««Там було страшніше, небезпечніше, а однодумців довкола – зовсім мало» або як проходила Революція Гідності в Донецькій та Луганській областях».
Він став п’ятим хабом у світі, створеним міжнародною неурядовою організацією Cultural Emergency Response (СЕR).
Співзасновниками Чорноморського регіонального хабу в Україні стали три неурядові організації з Києва, Львова та Одеси, які працюють над збереженням та порятунком культурної спадщини – Агенція стійкості культури (ACURE), HeMo: Українська лабораторія моніторингу спадщини та Museum for Change.
До Дня пам'яті захисників України неподалік Стіни пам’яті у Києві відкрили документальну фотовиставку про іловайську трагедію. На відкриття зібралися рідні загиблих захисників, військові, учасники боїв під Іловайськом. За участі представників влади разом вшанували пам’ять полеглих.
До десятих роковин Іловайської трагедії, згадуємо історії захисників, які першим стали на захист країни в російсько-українській війні. У Музеї української діаспори на вечорі пам’яті зібралася родина, побратими та приятелі Маркіяна Паславського, аби згадати українського героя, народженого в США, людину, яка зробила свій усвідомлений вибір – Україна та боротьба за неї.
Виставка воєнних замальовок художника та військовослужбовця ЗСУ Олександра Ком’яхова “На згадку про нас” відкрилася у Галереї протестного мистецтва Музею Майдану. Вона поєднує роботи на воєнну тематику, більшість з яких митець створив, уже перебуваючи в лавах ЗСУ.
Виставка триватиме з 23 серпня до 26 жовтня 2024 року. Вхід вільний.
Традиційна зустріч із поетами відбулася в Музеї Майдану. Читали вірші про Майдан і війну, ділилися своїми роздумами про пережите й нинішнє поетеси Ірина Цілик, Оксана Стоміна, Тетяна Власова та Ірина Сажинська.
Масштаб наслідків катастрофи на Каховській ГЕС та розслідування злочину росіян зафіксували у документальному фільмі “Велика вода” журналістки з Лабораторії журналістики суспільного інтересу (The Reckoning project) Ганна Мамонова та Анна Цигима. Разом з авторами та героями фільму стрічку переглянули в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.
Експозицію “Європейська спадщина Донеччини та Луганщини” присвячено історичним памʼяткам у побудованих промисловцями з Європи містах – Маріуполі, Дружківці, Нью-Йорку, Лисичанську й руйнуванню їх до та під час повномасштабної агресії росії. Виставка триватиме до 4 червня й доступна українською та англійською.
