Поради від журі Всеукраїнського конкурсу на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Триває V Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського.

Він заохочує студентів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей до дослідження Революції Гідності, вивчення її історії, особливостей, здобутків, значення та впливу на різні сфери політичного, суспільного та культурного життя.

Конкурс на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського  проводиться у два етапи. Подати заявку всі охочі мають до 1 лютого 2025 року. Оцінює роботи та визначає переможців журі, до його складу входять наукові, науково-педагогічні працівники, представники благодійних, громадських організацій та інші особи, які мають відповідний фаховий рівень. 

Журі розгляне подані заявки з анотаціями, й до 1 березня відібрані для другого етапу учасники отримають повідомлення.

Другий етап – подання наукових робіт на розгляд журі. Конкурсну роботу претенденти мають подати до 31 липня 2025 року. Далі журі оцінюватиме роботи й визначатиме переможців. 

Пропонуємо студентам ознайомитися з порадами та рекомендаціями, які підготували члени журі IV Конкурсу

  • Як зробити наукову роботу якісною, цікавою, доступною?

Рекомендує Юлія Юрчук, член журі, викладачка інтелектуальної історії, Університет Сьодерторн (Стокгольм, Швеція)

1. Ретельно вивчайте те, що вже було написано до вас

У науці важко знайти теми, на які ще ніхто не писав. Навіть якщо вам здається, ніби ваші думки наскільки унікальні, що більше ніхто про це не думав, усе одно варто це перевірити та старанно пошукати праці, присвячені вивченню вашої теми. А коли знайдете, не варто занепадати духом, натомість подумайте, що ви можете додати своїм унікальним дослідженням до всього написаного до вас.

2. Тримайтеся чіткого фокусу дослідження

Думайте про вашу статтю як про відповідь на конкретне запитання. Тримайтеся чітко цього запитання й відповідайте на нього. Не відволікайтеся на те, що не стосується цього запитання. Це допоможе вашим читачам зрозуміти, що саме ви хочете донести своєю працею.

3. Фокусуйтеся на тексті як на цілісності
Усі частини вашого тексту мають слугувати одній ідеї та доводити вашу основну думку. Подумайте, що проходить червоною ниткою через увесь текст. Це допоможе читачам зрозуміти ваші головні аргументи.

4. Дотримуйтеся того, що пообіцяли читачам у вступі
Перечитайте свій текст кілька разів, щоб пересвідчитися, чи відповіли ви на всі ті запитання, які перед собою поставили. Вашої мети досягнено? Це повинно бути чітко видно у висновках.

5.Пишіть так, наче вас ніхто не читатиме, а редагуйте з думкою про читача!

Дайте волю своїй цікавості, пишіть спочатку багато, не стримуючи себе, скоротити завжди можна в кінці! А коли скорочуєте, не шкодуйте свого тексту, адже чіткість та ясність не в кількості слів, а в їхній доречності. Не повторюйте самі себе.

6. Кожен абзац має нести якусь нову думку, а не повторення попередніх абзаців

  • Поради від Марини Гримич, члена журі, доктора історичних наук

1. Обирайте тему для своєї роботи так, щоб вона вас захоплювала або принаймні вам подобалася.

Це дуже допомагає в реалізації вашого наукового проєкту, і члени журі завжди це відчувають.

2. Історіографічна частина роботи демонструє, наскільки ви обізнані з темою та наскільки ви шануєте працю тих, хто до вас її досліджував.

І, власне, за цим аспектом члени журі оцінюють культуру наукової роботи.

3. Серцевиною наукової праці з новітньої історії, особливо якщо вона стосується порівняно недавніх часів, є польова робота, що включає передусім опитування та спостереження

Живе спілкування з учасниками подій – це безцінний досвід. Наповнюйте свій текст (основну частину викладу) прямою мовою свого співрозмовника.

4. Висновки

Студенти зазвичай дуже не люблять писати висновки. Але секрет полягає в тому, що часто члени журі починають читати наукове дослідження саме з них. Так що не шкодуйте часу на них

  • Побажання учасникам конкурсу від Ігоря Кулика, члена журі, першого директора Архіву національної пам'яті:

Щодо змісту:

  1. пишіть роботу на ту тему, яка вам болить, яку ви “відчуваєте”;
  2. дивіться на звичні речі під нетрадиційним кутом на перехресті різних наук, шукайте певні оксюморони;
  3. новизна роботи може полягати в новизні речей, які приніс Майдан, це можуть бути нові словоформи чи перепрочитання усталених конструкцій.

Щодо форми:

  1. будь-яка робота починається з назви, приділіть часу добору вдалої та зрозумілої назви; використовуйте не лише букви, а й різні символи для кращого позначення думки;
  2. малюнки, таблиці та інші графічні зображення теж допомагають краще й лаконічніше розкрити головну думку праці, вони мають містити важливу динамічну (не статичну) інформацію;
  3. текст роботи має бути структуровано, тобто складено план або визначено ключові структурні елементи;
  4. висновки мають відображати новизну роботи;
  5. усі додатки, джерела літератури, у тому числі електронні посилання, мають бути точними, достовірними, доступними (вільно відкриватися).
  • Як зробити наукове дослідження актуальним не лише для академічного середовища, а й для ширшого кола — розповів Ігор Пошивайло, член журі, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею Революції Гідності

"В умовах повномасштабної війни важливо, щоб наукові дослідження мали не тільки вагоме вузькопрофільне теоретичне значення, а й практичне, прикладне, мотиваційне та навіть мобілізаційне. Адже тема Революції Гідності зокрема і боротьби українців за свою свободу та майбутнє загалом є складником інформаційного спротиву України стосовно російської пропаганди", — певен Ігор Пошивайло.

1. Орієнтуйтеся при виборі теми та її висвітленні передусім на суспільний запит, теперішні події та пріоритети, охоплюйте ширший контекст і поєднуйте його із сьогоденням. Будьте методологічно між- і трансдисциплінарними;
2. Ретельно ознайомтеся з уже проведеними дослідженнями та джерельною базою, намагайтеся розкрити у своєму дослідженні нові аспекти. Тобто будьте новатором, першопрохідцем, навіть якщо ваша тема не є глобальною;
3. Проведіть власні польові дослідження, опитайте дотичних до теми суб’єктів – політиків, активістів, учасників Революції Гідності, родини Героїв Небесної Сотні, воїнів, ветеранів, волонтерів, знайомих і друзів, адже це можливо зробити сьогодні. Підкріпіть ці матеріали наявними соціологічними даними, застосуйте власну аналітику;
4. Обміркуйте наперед, чим результати вашого дослідження можуть стати корисними не лише для науковців, музейників, викладачів, студентів, а й для активістів, родин Героїв Небесної Сотні та загиблих воїнів, представників громадянського суспільства й сил оборони;
5. Визначте заздалегідь, як ваша наукова праця сприятиме протистоянню ворожим фейкам і пропаганді щодо історичної пам’яті та ідентичності українців, їхньої боротьби за власні права й державність та як допомагатиме зміцнювати дух українського суспільства й сил оборони у цій війні.
6. Не «переспівуйте» думки, що вже існують, а намагайтеся зробити власне наукове «відкриття», хай і невеличке, однак оригінальне й цінне саме цим. Мисліть креативно та неординарно.
7. При написанні наукової роботи не послуговуйтеся штучним інтелектом (ШІ).

  • На що варто звернути увагу?

Радить Наталія Мусієнко, член журі конкурсу, кандидат філософських наук, заслужений діяч мистецтв України.

"Стандарти наукової роботи вимагають від дослідників відповідальної роботи з матеріалом та доброчесності. За 10 років після Майдану написано багато наукових розвідок з різної тематики щодо Революції Гідності. Важливо ознайомитися з пластом літератури, зокрема закордонної. Це допоможе зрозуміти, наскільки той чи інший аспект знаходиться у фокусі наукової спільноти, а що поки залишається поза її увагою. Саме такі, ще не досліджені аспекти, вимагають уваги та копіткої роботи. Час спливає швидко, свідки тих часів відходять. Треба користуватися можливістю безпосереднього спілкування з учасниками подій, окрім вивчення наукових доробок. Дрібниць не існує – найменші деталі можуть виявитися доленосними. Погляд через 10 років відрізняється від аналізу на лезі подій. Важливою є мова дослідження. Воно має бути цікавим для прочитання не тільки для наукової спільноти, а й широкого загалу. Окрім використання наукового інструментарію, перевірених фактів варто пам’ятати, що Майдан був територією мистецтва. Вплив Революції Гідності на розвиток української культури є очевидним", — радить Наталії Мусієнко.

  • Що треба врахувати в науковій роботі?

Радить Вікторія Колеснікова, член журі Конкурсу, кандидат історичних наук та головна зберігачка Бібліотеки Музею Майдану:

  1. Чітко окреслити тему, зважаючи на тематику конкурсу;
  2. Не користуйтеся широкими та загальними формулюваннями й не намагайтеся охопити в одній роботі всі можливі аспекти теми;
  3. Коректно формулюйте мету;
  4. Мета роботи має бути спрямованою на вирішення конкретної проблеми чи питання й демонструвати результат того, чого ви хочете досягти дослідженням. До досягнення мети ведуть завдання – тобто кроки, які потрібно здійснити, щоб досягти мети. Тема, мета, завдання вашого дослідження мають бути суголосні;
  5. Вказуйте, якими методами наукового дослідження будете користуватися;
  6. Методи визначаються ДО початку дослідження;
  7. Зазначайте джерельну базу, на якій ґрунтуватиметься дослідження (опубліковані матеріали, архівні матеріали, онлайн-джерела тощо).

Звертайтеся до книгозбірні Національного музею Революції Гідності по літературу та консультації https://forms.gle/y7bhL8HgdaqDtNjt7

  •  6 порад, як написати якісну наукову роботу, дав член журі конкурсу Павло Романюк

"Держава-агресор поширює негативні наративи, дезінформаційні меседжі проти української демократії, тож дуже важливо у час боротьби за цінності зберегти достовірну історичну пам’ять", – певен Павло Романюк, координатор Центру виборчого права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Отже, покрокова інструкція:

  1. Пошук проблеми. Зробіть науково-бібліографічну розвідку теми, яку ви хочете висвітлити. Формально обрати проблему або питання недостатньо, мають бути науковий інтерес та актуальність з аргументами “за” і “проти”.
  2. Далі сформулюйте мету й завдання дослідження. На цей етап варто звернути особливу увагу, адже він потребує чіткості.
  3. Створіть план того, як у роботі розкриватимете тему. Розкриваючи тему намагайтеся відобразити практичну сторону досліджуваної проблеми та віднайти шляхи її розв'язання.
  4. Аналізуйте й мисліть критично, робота має бути об’єктивною та висвітлювати достовірну історичну пам’ять.
  5. Висновки мають бути обгрунтованими й відповідати поставленим завданням та меті.
  6. Написавши роботу, ще раз перевірте себе. Оформлюйте працю відповідно до умов.

Детальніше (положення про V конкурс, вимоги, заявка на участь) за посиланням: https://linktr.ee/Vidznaka_Serhiy_Kemsky

Ініціювали заснування Відзнаки Сергія Кемського Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» в межах реалізації загального проєкту «Відзнаки Героїв».