На алеї Героїв Небесної Сотні пам’ятний хрест установили в березні 2014 року до сороковин загибелі Героїв Небесної Сотні. Уже десять років біля нього проводять молебні за Героїв Небесної Сотні та воїнів-захисників України й ушановують пам’ять полеглих, кладучи квіти.
Автор хреста різьбяр Ярослав Будзанович удруге здійснює реставрацію хреста на алеї. Час від часу дерево потребує догляду, щоб захистити його структуру та поновити колір, який із часом тьмяніє.
Реставраційні роботи тривали дев’ять годин.
“Нині ми відновлюємо початковий вигляд пам’ятного хреста. Деревину шліфуємо та “гримуємо” прозорим меблевим лаком. Спеціальними септиками, які захищають деревину від шкідників та грибка, хрест уже обробили раніше”, – розповідає Ярослав Будзанович.
Про задум створення хреста, що став місцем ушанування пам’яті, різьбяр каже так:
“Я як митець не міг більше нічим бути корисним. Саме тому вирішив зробити цей хрест. Тоді мені посприяли з матеріалами, місцем для роботи, хлопці з Майдану допомагали”.
Хрест виготовлено з дуба, майстер працював над деревиною у техніці “бензопильна різьба”. Ця робота тривала два дні, а далі – бетонування основи та встановлення хреста.
Тоді дерево залишили в первинному кольорі й тоні. Згодом під час першої реставрації деревину затонували, щоб створити в забарвленні контраст, який поступово втрачається через вплив вологи, сонця та повітря.
У березні 2014 року хрест установили на алеї.
Пам’ятний хрест Ярослав Будзалович створив за канонічним зразком, однак він має ту особливість, що є міжконфесійним. Майстер каже:
“Я зробив хрест у такому вигляді, щоб ні в кого не виникало суперечок і щоб це місце було для всіх.
Кількість цвяхів говорить про католицизм (якщо один) чи православ’я (якщо два). Також тут є Голгофа, де Ісуса було розіп’ято, спис, яким пробили ребро, та губка. Якби руки було зігнуто більш емоційно, це теж свідчило б про католицьку традицію зображення розп’яття. А тут руки дещо провислі – це означає добровільне зішестя на хрест”.
На зворотному боці хрест має два написи. За каноном тут вирізьблено слова “Господи, помилуй”. Інша фраза: “Усе, що по собі мені удасться залишити, – це ваші сльози на моїй труні” – є оригінальною. Свого часу Ярослав Будзалович написав вірш, останні рядки з якого переніс на хрест із благословення священника.
Написи зроблено почерком автора, як зазначив сам митець, його “бензопильним почерком”.
Ярослав Будзалович згадує про історію встановлення хреста десять років тому:
“Диво було, коли ми ставили хрест. Тоді сонячна, ясна погода раптом змінилася темрявою, наче сутінки враз спустилися. Ворони налетіли, мало не нападали на нас, сніг із дощем почався. Крутило тим хрестом, то я переживав, просив бути акуратними”.
Ярослав Будзанович був учасником подій на Майдані у складі однієї із сотень Самооборони. А в 2014 та 2015 роках перебував у зоні проведення АТО. Вирізьблені власноруч ікони він дарував своїм побратимам. Нині майстер практикує у своєму житті аскезу.