У Львівському історичному музеї відкрилася виставка "Земні шляхи Небесної Сотні", яка розповідає історії життя учасників Революції Гідності, що загинули під час протестів або потрапили до лав Небесної Сотні пізніше, обстоюючи здобутки Майдану й чинячи спротив на початку гібридної російської агресії.
"Ми відкриваємо виставку у січні напередодні дня злуки. Майдан – це як консолідований вияв злуки українського народу, злуки сходу і заходу, людей, непримиренних до ворогів та несправедливості, які зібралися одинадцять років тому на Майдані", – сказав директор Львівського історичного музею Роман Чмелик.
На виставці представлено понад три сотні експонатів, які допоможуть краще зрозуміти, ким були Герої Небесної Сотні, та більше дізнатися про Майдани, адже хтось розпочав свою боротьбу ще як учасник Революції на граніті у 1990 році, для багатьох поштовхом до громадської діяльності стала Помаранчева революція 2004 року, а для когось Революція Гідності виявилася першим і останнім виявом громадянської позиції.
"Для мене Небесна Сотня завжди була не чимось загальнонаціональним, а дуже особистим, тому що я завжди мислю про Небесну Сотню в особі свого батька. Але минають роки, я віддаляюся від цієї події, і Небесна Сотня для мене розширюється. Коли дивишся на біографії героїв і думаєш, чому ці люди були саме там, саме в цей час… Може спершу здатися, що вони були там випадково й загинули випадково, а ситуація, яка сталася, трапилася теж випадково. Але виставка "Земні шляхи Небесної Сотні" дуже добре показує, що людей вели туди роки їхньої громадянської позиції, залученості – вони там були невипадково, і це добре можна відчути і зрозуміти", – каже Іра Дідич, донька Героя Небесної Сотні Сергія Дідича.
Через персональні предмети й унікальні артефакти виставка розповідає історії людей, життя яких привело їх до безсмертя в образі Героїв Небесної Сотні. Відвідувачі дізнаються, чому вони долучилися до столичного Майдану, якими були їхні життєві шляхи, що спільного мали Герої Небесної Сотні та яким був їхній усвідомлений вибір. Їхні особисті історії вимальовують узагальнений портрет України та українців нашого часу – це люди різної національності, віку, освіти; чоловіки та жінки; географія їхнього походження охоплює всі регіони України, дехто був із закордону; підприємці й пенсіонери, науковці, митці, студенти… Наймолодшому було 17, найстаршому – 82 роки.
"Герої Небесної Сотні – наші сучасники, наші друзі, сусіди, знайомі, співгромадяни, які стали героями, здійснивши чин самопожертви. Саме тому дуже важливо знати про них, адже вони вийшли та віддали найдорожче не лише за нашу історичну пам’ять, а передусім заради нашого майбутнього, – щоб Україна була вільна, незалежна, суверенна. Тому дуже важливо, щоб молодь, яка розбудовуватиме Україну, знала про наших героїв", – зазначив генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
Куртка Юрія Вербицького, що залишилася у київській лікарні після його викрадення, скрипка, на якій грав Володимир Бойків, прострілений паспорт Миколи Дзявульського, бандура Олександра Капіноса, блакитна каска Устима Голоднюка… Ці та багато інших речей зберігають і оприсутнюють пам’ять про загиблих майданівців. Щоб показати якомога більше речей героїв та розповісти їхні історії, над виставкою працювали музейники Національного музею Революції Гідності та Львівського історичного музею в партнерстві з Національним музеєм історії України, Музеєм російсько-української війни у Збаражі, Музеєм Небесної Сотні в Івано-Франківську, родинами Героїв Небесної Сотні й Харківським історичним музеєм імені Миколи Сумцова.
"Харків як частина Україна обов’язково брав участь у всіх політичних подіях України, серед Героїв Небесної Сотні є троє харків’ян. Це наш моральний обов’язок перед сьогоднішньою історією та майбутніми поколіннями – зберегти про них пам’ять у фонді нашого музею. Серед предметів, які належали Євгенові Котляру й експонуються на цій виставці, є проїзний квиток на потяг. Це останній залізничний квиток, який був на руках у Євгена, він із цим квитком приїхав у Київ і більше не повернувся", – зазначила Вікторія Буличова, головний зберігач фондів Харківського історичного музей імені Миколи Сумцова.
“Важливим експонатом, що розповідає про Романа Сеника, є вишиванка, яку він справді дуже любив, адже на всі свята християнські та національні він одягав вишиванку, котру вишила для нього мама. Іще одним дуже важливим експонатом є “Кобзар”, дуже стара наша книжка родинна, адже брат завжди казав, що вона його й вона дістанеться у спадок. Тепер ці та багато інших речей можна побачити тут”, – каже Леся Лисак, сестра Героя Небесної Сотні Романа Сеника.
"Особисто для мене ця виставка дуже змістовна через певні особисті дрібниці, адже речі людей, котрі загинули, як ніщо інше показують їхні характери, їхню силу духу. Для виставки я підбирала такі речі Андрія, які показують тяглість його боротьби, адже він був учасником і Помаранчевої революції, про що свідчать його відзнаки, та був тривалий час на Майдані під час Революції Гідності, про це говорять посвідчення й, окрім іншого, ручка з його ініціалами й написом латиною, яку Андрієві подарували на іменини під час Майдану 13 грудня, та очні краплі, адже попри те, що Андрія було поранено у січні, куля влучила під око, він лікувався та крапав око, але, попри це, повернувся на Майдан", – розповідає Наталія Дигдалович, чільниця ГО “Родина Героїв Небесної Сотні”, дружина Героя Небесної Сотні Андрія Дигдаловича.
Герої Небесної Сотні були першими героями російсько-української війни. А навесні 2014-го чимало учасників Революції Гідності добровольцями вже зі зброєю в руках стали на захист України у боротьбі з росією. Чимало їх не повернулися з фронту, тож на виставці можна побачити світлини не лише Героїв Небесної Сотні, а й загиблих згодом майданівців.
“Дуже багато учасників Революції Гідності поповнили лави батальйону Кульчицького, і вони потім усі разом організовано пішли на схід захищати вже нашу державу. На жаль, багато хто з них не повернувся, тому дуже важливо пам’ятати про них. Вічна слава героям!” – сказала дружина загиблого генерал-майора Сергія Кульчицького Надія.
Триватиме виставка у Львівському історичному музеї до 4 березня.
Більше фото розміщено тут