До 11-ї річниці постання майданівської ініціативи “Бібліотека Майдану” команда тепер уже її наступниці – Бібліотеки Музею Майдану зустрілася з видавцями та волонтерами.
У теплій атмосфері згадали історію майданівської ініціативи, поділилися спогадами й надихнулися на подальшу співпрацю з нашими давніми партнерами та друзями – видавництвами “Дух і Літера”, "Видавництво Старого Лева", “Кліо”, “Білка”. Про історію Бібліотеки та її теперішнє функціонування, про спогади з часів Революції Гідності говорили у дружньому колі видавців. Своїми рефлексіями щодо ініціативи й цікавими історіями Бібліотеки під час Майдану поділилися її творці – волонтери Міла Іванцова, Анастасія Макаренко, Влада Осьмак, а також Вікторія Колеснікова, яка є й далі головним зберігачем книгозбірні.
“Колекцію [МАЙДАН У КНИЖКАХ] почали збирати ще під час того, як тривали події Майдану, – розповідає Вікторія Колеснікова. – У першу річницю їх було кілька десятків. Сьогодні ця колекція є у наших фондах і має 239 книжок. Тепер вона поповнюється вже не так активно, як у перші роки після Революції Гідності. Сьогодні Бібліотека Музею Майдану збирає книжки на історичну та суспільно-політичну тематику. Думаю, що звернення до книжок і все, що з ними пов’язано, – це один з елементів вияву нашого спротиву, коли ми через книгу, через слово додаємо собі стійкості. Про це свідчить історія Бібліотеки Майдану, про це свідчить і та кількість книгарень, які відкриваються нині, під час повномасштабної війни, здавалось би, у найнесприятливіший час. І головне – ці книгарні повняться людьми, українську книжку купують”.
На знак вдячності Музей Майдану вручив подяки представникам видавництв, а також започаткував процес підписання меморандумів про співпрацю.
Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності:
“Бібліотека Майдану інтегрувалася до Музею Майдану не лише колекцією, ми музеєфікували навіть деякі стелажі, які були в Українському домі, окремі речі, які розповідають про її діяльність. На Майдані Бібліотека була популярним місцем. Коли почався етап музеєфікації та меморіалізації подій на Майдані, для нас було принциповим продовження справ Майдану в різних вимірах, щоб цю платформу діалогу, освіти, спілкування, громадських ініціатив було відтворено в Музеї, щоб створити простір, де майданівські ініціативи могли розвиватися, трансформуватися. І приємно, що Бібліотека Майдану стала такою ініціативою”.
Поділилася спогадами про функціонування Бібліотеки Міла Іванцова, письменниця, авторка роману про Майдан “Намальовані люди”, той час вона називає одним із найсвітліших у своєму житті:
“Бібліотека Майдану – це безпрецедентне явище. Багато дуже приходило в той час журналістів – українських та іноземних, і вони були вражені, що Бібліотека функціонувала на довірі, нікому не потрібно було паспорта або телефона для реєстрації. Книжки видавалися під чесне слово. Люди відгукнулися, й дуже швидко виник цей народний фонд народної бібліотеки. Ми мали список запитів на певну літературу, по яку приходили протестувальники”.
На зустрічі отримали у подарунок книжки, що поповнять книгозбірню. Щиро вдячні видавцям та авторам за підтримання майданівської традиції – дарувати книжки Бібліотеці. Саме так під час Майдану виникла ініціатива – усі охочі та працівники видавництв приносили книжки до Українського дому, де на той час розмістилася новостворена Бібліотека.
Анастасія Макаренко, волонтерка Бібліотеки Майдану, громадський сектор ГО “U-Sycle”:
“Бібліотека Майдану сформувала навколо себе велику волонтерську спільноту. І вже тоді ми відбирали книжки для Музею, якого ще не було, була лише ідея. Пам’ятаю, що тоді у процесі діяльності Бібліотеки вже навіть налаштувалася певна оптика, що особливо цінне нам треба зберегти. Я долучилася до Бібліотеки з перших годин діяльності ініціативи, відгукнулася на заклик у соцмережах приносити книжки до звільненого Українського дому. Інституціоналізація Бібліотеки Майдану є для мене крутим прикладом того, що таке українське громадянське суспільство, коли зміни йдуть знизу, коли це підтримано людьми з неймовірним імпульсом і природно переростає часом у державні процеси”.
За час існування Бібліотеки Майдану під час Революції Гідності:
- зібрали близько 20 000 книжок,
- прийняли 5 000 читачів,
- відправили книжки до 235 бібліотек.
Влада Осьмак, волонтерка Бібліотеки Майдану, керівниця Культурно-мистецького центру НаУКМА
згадувала, як під час наступу силовиків на Український дім в останню мить рятувала скриньку з пожертвами для діяльності Бібліотеки Майдану з розповсюдження книжок, як створювала правила користування революційною бібліотекою:
“Бібліотека Майдану змінювала уявлення про те, що відбувається на Майдані, показуючи, хто ж ці люди у балаклавах і касках, які стоять на барикадах, – через те, що вони читають. Що це не маргіналізовані верстви – це широкий громадський рух, що охоплює все суспільство. І якщо у цього суспільства високий запит на політологічну, філософську, історичну літературу, то це означає, що ці люди роблять свідомий вибір. Бібліотека була простором безпеки, тепла, відкритості. Тепер, після 11 років, які минули від тих подій, роль бібліотеки як складової частини Музею Майдану особливо важлива, бо це інституціоналізація пам’яті”.
Сьогодні майданівська ініціатива продовжує свою діяльність як Бібліотека Музею Майдану.
Ми відкриті до співпраці й реалізації нових ідей, тож запрошуємо видавництва до спільної діяльності та збереження пам’яті про Майдан і нашу боротьбу за свободу.
- Більше про учасників ініціативи можна дізнатися тут: https://www.maidanmuseum.org/uk/node/2733
- Про історію Бібліотеки Майдану можна більше прочитати тут: https://www.maidanmuseum.org/uk/node/2250
Світлини: Богдан Пошивайло (Національний музей Революції Гідності)
