Ця стаття мала вийти влітку 2015 року. Пройшов понад рiк після Євромайдану, який змінив багатьох людей. Під час Революції гідності зародилося багато ініціатив, які до певної міри стали одними з символів Майдану. Що з ними сталося через рік, у 2015 році? Чи вдалося розширити дух Євромайдану по громадах та інших країнах, чи все завершилося там, де і почалося? Саме з такими запитаннями п’ять років тому журналістка "України молодої" Ольга Жук обдзвонила низку активістів, які створили та реалізовували на Майдані цікаві проєкти. Через певні обставини стаття пролежала весь цей час в архіві журналістки. Та загибель 10 серпня 2020 року Тараса Матвіїва, одного з героїв публікації, підштовхнула відшукати її й усе-таки опублікувати. Бо сьогодні це вже новітня сторінка історії України, а не просто "ще одна стаття".
Новини
Наша екскурсоводка Вікторія Бойко отримала сертифікат Червого Хреста і тепер зможе надати кваліфіковану домедичну допомогу відвідувачам нашого Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану. Він чинний три роки.
Київрада 28 липня ухвалила рішення про перейменування вулиці Російської в Дарницькому районі на вулицю Юрія Литвинського, активного учасника Революції Гідності. Наприкінці 2013-го він одним із перших прийшов на Майдан. Очолював 3-й взвод 8-ї "афганської" сотні Самооборони Майдану.
Побудова суспільства, в якому люди почуватимуться громадянами Української держави, неможлива без національної пам’яті. Одним із найкращих методів формування національної пам’яті є документальне кіно, яке розповідає історії реальних людей, причетних до різних етапів розвитку країни: здобуття та становлення незалежності, національного відродження, сучасної боротьби за суверенітет на Сході України.
Одне з беззаперечних досягнень Революції Гідності – це злет волонтерської діяльності як важливого складника громадянського суспільства й головної рушійної сили реформування країни. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі волонтерство сягнуло найвищого рівня розвитку за весь час незалежності. Основним напрямом діяльності волонтерів у 2014 році стала допомога українській армії та пораненим. Цього разу поговоримо про волонтерський рух у регіонах та про те, у що він трансформувався на місцях. Онлайн-дискусія відбудеться за участі волонтерів із Донецька, Харкова та Луцька.
У Полтаві петиція про встановлення пам’ятника Небесній Сотні на постаменті, на якому колись стояв монумент Леніна, набрала потрібну кількість голосів. За процедурою, у Полтавській міській раді організують публічні слухання.
Феноменом добровільної допомоги на Майдані захоплюється весь світ. Це унікальне явище, коли незліченна кількість волонтерів працювала днями й ночами: вони готували їжу, розносили канапки та гарячий чай, лікували поранених у сутичках зі спецпризначенцями, підбадьорювали піснями й концертами, збирали кошти. Стихійно почали виникати десятки волонтерських ініціатив, як-от “#єврохостел”, “Євромайдан SOS”, “Майдан. Медик” тощо. Без допомоги та підтримки волонтерів Майдан не зміг би тривати так довго й перемогти.
21 липня у Києві на Байковому кладовищі попрощалися з Іваном-В’ячеславом Сергієнком, одним із співзасновників Мистецької сотні, сценаристом, кінорежисером, поетом, математиком. У 2018 році Іван-В'ячеслав разом із художницею Катериною Ткаченко передали до колекції Музею Майдану 21 полотно на тему Небесної Сотні та подій Революції Гідності. Ці роботи створили художники з різних міст України, які в березні 2014 року з’їхалися на пленер “На барикадах”, присвячений 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка.
Два дні тривали акції на підтримку української мови. Їх спричинив законопроєкт № 2362 депутата Максима Бужанського. Розгляд його було анонсовано на 16 липня. Того ранку дві тисячі активістів на площі біля Верховної Ради дізналися, що розгляд перенесли. Через добу люди зібралися повторно. У групі підтримки – письменники, волонтери, ветерани, народні депутати на громадські активісти. Вісім років тому українці вже виходили відстоювати мову. Події під стінами Українського дому відразу отримали назву “Мовний майдан”. Тоді протестували проти законопроєкту депутатів-”регіоналів” Колесніченка-Ківалова. Події Мовного майдану були прелюдією Революції Гідності. Активісти зі стрічками з написами “Голодую” несли цілодобову варту на Європейській площі. Відбувалися спроби переговорів і сутички з “Беркутом”. Зрештою протестувальників розігнали. Чимало учасників Євромайдану були в серцевині Мовного майдану. Дехто з них поповнив лави Героїв Небесної Сотні, дехто – поліг на війні.
25 років тому влада за досить сумнівних обставин вперше використала міліцейський підрозділ “Беркут” як силовий інструмент боротьби з маніфестантами. 18 липня 1995 року сталася подія, яка ввійшла в історію України під назвою “Чорний вівторок”. Того дня вперше після відновлення державної незалежності відбулося масове вуличне заворушення, приводом для якого став конфлікт щодо місця поховання першого патріарха УПЦ Київського патріархату Володимира (Романюка).
До шостої річниці Іловайської трагедії у Тернопільському обласному художньому музеї покажуть виставку, присвячену Маркіянові Паславському, загиблому добровольцеві батальйону Національної гвардії України “Донбас”, відомому під позивним “Франко”. Над створенням виставки “Нью-Йорк – Іловайськ: вибір” працювала команда Національного музею Революції Гідності разом із Музеєм української діаспори та родиною Паславських, які передали до фондів цих інституцій особисті речі Маркіяна. Виставка невипадково відкриється саме в Тернополі, адже мати героя Орися Паславська (Гунчак) родом із села Старе Місто Тернопільської області. У місті Підгайці на Тернопільщині гімназію названо ім’ям Маркіяна Паславського.
Відвідайте наші безкоштовні екскурсії. У супроводі гіда завітайте до виставкового простору просто неба “М³: Майдан. Меморіал. Музей” (“Куб”) на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Там можна оглянути виставку, присвячену подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.
У Києві на майдані Незалежності розміщено банер зі знаковою фотографією та розповіддю про геноцид у Боснії та Герцеговині. За неповний тиждень у європейському містечку 25 років тому винищено понад 8000 мусульман. Події у боснійській Сребрениці відбувалися на очах у міжнародної спільноти та миротворчого батальйону. Кияни біля стели Незалежності можуть дізнатися про важливу сумну подію та побачити фотографію, що стала символом і поясненням трагедії. Ця світлина нагадує людству про Голокост, Голодомор, депортацію кримських татар, інші геноциди.
Національний музей Революції Гідності вже другий рік поспіль організовує читання “Поезія з війни”. Цьогоріч вони відбудуться у виставково-освітньому просторі просто неба "М³: Майдан. Меморіал. Музей" (у "Кубі"), розміщеному за адресою: алея Героїв Небесної Сотні, 3–5 – на місці будівництва Музею Майдану. Свої твори читатимуть Олена Герасим'юк, Ія Ківа, Андрій Кириченко, Назар Розлуцький.
Відповідно до спільного рішення громадських організацій та місцевої влади поруч із будівлею Рівненської обласної державної адміністрації постане меморіал Героям Небесної Сотні та воїнам АТО/ООС. Наприкінці червня 2020 року розпочався Всеукраїнський архітектурний конкурс на найкращу проєктну пропозицію меморіалу Героям Небесної Сотні та воїнам АТО в Рівному. Приймання конкурсних заявок від учасників триватиме до 20 листопада цього року. Для участі треба заповнити реєстраційну форму.
Дізнавайтеся про зміни у графіку роботи Національного музею Революції Гідності в умовах адаптивного карантину.
До Дня Конституції України Національний музеї Революції Гідності провів онлайн-дискусію "Майдан і Конституція", в межах якої правники дали конституційно-правову оцінку протестним подіям на Майдані. У матеріалі викладено підсумки та найцікавіше зі сказаного авторитетними спікерами.
Серед пріоритетів Національного музею Революції Гідності – створення авторитетної платформи для утвердження цінностей громадянського суспільства на основі історичного досвіду боротьби українців за свої права. Музейно-меморіальний комплекс є відкритим форумом для дискусій і поширення ідей гідності, незалежності, свободи, самоорганізації, сприяння активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку суспільства, формування відповідальності за майбутнє.
У День медика важко не згадати внесок медиків Майдану в Революцію ГІдності. Дехто з них брав відпустки або відгули на основній роботі, щоб бути разом з активістами у найгарячіші дні; дехто чергував на Майміж своїми основними змінами. Медсестри, санітари, фельдшери, хірурги, анестезіологи, терапевти; інтерни, студенти, професори – незалежно від статусу та посади, вони всі були там, несли варту між життям і смертю, часом творячи справжні дива. Без них Небесна Сотня, ймовірно, значно перевищувала б власне сотню. У колекції Музею Майдану є різні революційні артефакти, живі носії пам’яті, часів роботи Медичної сотні. Хочемо розповісти кілька історій тих медиків-волонтерів, які в різний час вирішили подарувати музею свої речі, збережені з подій Революції Гідності. Речі, які рятували їхнє життя й інших учасників революції.
Після майже двох місяців перемовин, вирішення організаційних і правових питань усі причетні досягли виваженого рішення – відремонтувати, а не демонтувати аварійний стовп. Це важливо, бо він є не лише опорою освітлення, а й пам’яткою історії з кількома отворами від беркутівських куль, і водночас речовим доказом для слідчих. Окрім меморіалізації, матеріальні свідчення подій важливі для розслідування вбивств протестувальників, оскільки Державне бюро розслідувань досі працює над слідством у справах Майдану. Музей висловлює вдячність усім сторонам за досягнутий результат.