Новини

Чий досвід урахувати українцям при створенні Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні? Його наближення спричиняє численні дискусії, проте в цьому шлях України – не унікальний. Такого розмаху рішення в усьому світі супроводжуються полемікою та потребують різнобічних поступок. Із нагоди Міжнародного дня музеїв, цьогорічна тема якого – “Музеї як культурні осередки. Майбутнє традиції”, мистецтвознавець Ростислав Лужецький розкаже, якими засобами акцентується пам’ять.

День Героїв – щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків – борців за волю України. Лицарів Київської Русі, козаків гетьманської доби, опришків, українських січових стрільців, вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН... День Героїв – це день пам’яті всіх українців, які присвятили своє життя боротьбі за свободу й незалежність України, це свято величі їхнього духу та символ незборимості української нації.

16 травня о 19:30 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться дискусія, присвячена увічненню пам'яті Героїв Небесної Сотні. Згадувати героїв Майдану лише на річницю розстрілів – звичка політиків. Організатори хочуть зламати цю традицію та у процесі дискусії виробити дієву стратегію державної політики меморіалізації героїв.

13 травня представники Національного музею Революції Гідності розповіли журналістам, що чекає алею Героїв Небесної Сотні найближчим часом. Зокрема співробітник закладу поділився планами щодо підготовки будівництва Меморіалу.

О 14-й годині, тобто після брифінгу, музей отримав листа від Управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури з інформацією, що слідчим потрібен додатковий час для проведення слідчих експериментів, зокрема й на нижній частині алеї, звідки заплановано розпочинати підготовчі роботи щодо будівництва Меморіалу.

"Бібліотека протесту" – реальна бібліотека, розміщена в межах тимчасового протестного табору. Тривалість існування цих книгозбірень – від двох-трьох тижнів до двох-трьох місяців. Такі явища виникають спонтанно, і зазвичай бібліотека швидко нарощує колекцію до кількох тисяч книжок переважно через пожертвування та волонтерство. Навесні 2014 року волонтери Бібліотеки Майдану мріяли, що невдовзі книгозбірня стане частиною майбутнього музею. Із кінця 2016 року Бібліотека Музею Майдану – структурний підрозділ Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Частина книжок Бібліотеки Майдану стала основою бібліотечного фонду музею. 

Цього Великого дня ми вшановуємо одне одного віншуванням “Христос Воскрес!” – “Воістину Воскрес!” з особливою надією на мир і добро для кожного з нас, для наших родин, земляків і для рідної країни. З вірою, що оновиться не лише природа, а й ми. Що притлумиться біль, розвіється смуток, мине розчарування. Що зігріє, зцілить душу весна онови, тепло любові, сяйво надії.

Родичі героїв разом із працівниками Національного музею Революції Гідності у межах проекту "Великдень для героїв" запрошують на богослужіння, яке розпочнеться 26 квітня о 17-й годині в храмі архістратига Михаїла та українських новомучеників. Далі всі охочі прикрасять писанками дерева на алеї, викладуть паски до Меморіалу Героїв Небесної Сотні (біля каплички) та стіни пам’яті (біля Михайлівського собору). Решта пасок вирушать на схід до підрозділів Збройних сил України. Акцію "Великдень для героїв" започаткував Національний музей Революції Гідності разом з етнографом Галиною Олійник три роки тому. Цьогоріч до акції долучилися родини Героїв Небесної Сотні, волонтери, митці та вояки.

17 квітня 2019 року в межах проведення Всеукраїнської акції "Великдень для героїв" на верхньому кладовищі міста Заліщики відбулося покладання квітів та запалення лампадок на могилах попеглих бійців за участі голови Тернопільської обласної ради Віктора Овчарука, голови Заліщицької районної державної адміністрації Бориса Шипітки, матерів загиблих воїнів та родин Героїв Небесної Сотні, а також працівників Національного музею Революції Гідності.

Сім‘ї загиблих Героїв Небесної Сотні й матері та дружини загиблих воїнів АТО разом зі студентами Заліщицького аграрного коледжу імені Є. Храпливого, що при Національному аграрному університеті, посадили дерева на алеї пам‘яті.

16 квітня об 11:00 в Інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться обговорення результатів усеукраїнського соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності та шляхів меморіалізації її подій та учасників. Тема дискусії – "5 років після Майдану: хиткі дороговкази пам'яті". Дослідження замовив Національний музей Революції Гідності з метою з'ясувати, наскільки українці пам'ятають події та фігурантів Майдану, як до них ставляться та які форми меморіалізації та презентації Революції Гідності вважають доцільними. Підсумки дослідження повинні зорієнтувати Музей щодо розроблення подальших комеморативних практик, наукових, освітніх і культурних програм, дискусійних майданчиків, виставок, а в далекій перспективі – допомогти створити інфраструктуру пам'яті та багатодисциплінарну платформу критичного переосмислення історії, розвитку громадянського активізму, консолідації суспільства.

Печерський районний суд Києва постановив не заарештовувати ділянку, на якій будуватиметься Національний меморіал Героїв Небесної Сотні. Із клопотанням накласти арешт зверталася Генеральна прокуратура України. Її представники мотивують це тим, що на зазначеному місці все ще розслідують розстріли протестувальників, і побоюються, щоб Музей не розпочав будівництво до завершення слідчих експериментів. Суддя заслухала повідомлення прокурора про те, що для проведення слідчих експериментів потрібно менш ніж місяць, а також позицію представників Музею, які засвідчили, що всі дії на алеї Героїв Небесної Сотні Музей узгоджував із Генпрокуратурою, що немає жодного факту самовільних дій і що Музей обіцяє так діяти й надалі. Представник ГПУ також підтвердив: генпідрядник із будівництва своїми ресурсами облаштовує для потреб слідчих макети автомобілів та барикад, потрібні, щоб відтворити в деталях вигляд вулиці 2014 року.

Артисти, спортсмени, громадські діячі, майданівці, ветерани АТО, родичі Героїв Небесної Сотні щороку влаштовують великоднє свято для захисників України. Традиційно створені їхніми руками паски та писанки передадуть військовослужбовцям, яким випало нести службу у великодній час. Окрім того, писанками буде прикрашено дерева на алеї Героїв Небесної Сотні, а 107 пасок покладуть до меморіалу героїв – так наші предки вшановували своїх померлих родичів.

"Legio Historica" – науково-популярний історичний фестиваль, що гуртує на одному майданчику вчених-істориків, громадських діячів, журналістів, реконструкторів, студентів, які працюють у сфері популяризації історії. 13 квітня фестиваль проведуть учетверте в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Це унікальна подія для всіх, хто цікавиться історією України та світовою історією.

23 квітня у Конотопському міському краєзнавчому музеї імені О. М. Лазаревського відкриється мандрівна виставка дипломних і курсових робіт студентів-дизайнерів, які було створено у майданний навчальний рік. Проект уже побував у Києві, Одесі, Мелітополі, Хмельницькому, Львові та Дніпрі.

Вулиця Інститутська не має пам’яткоохоронного статусу. Згідно з чинним законодавством України, "Пам’ятка культурної спадщини – це "об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України". На цей час у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України немає такої пам’ятки, як вулиця Інститутська. Натомість на державному обліку з 2014 року перебуває пам’ятка історії місцевого значення "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому. Проект жодним чином не передбачає переміщення нерухомих об’єктів культурної спадщини, що перебувають на державному обліку. Крім того, засади збереження об’єктів культурної спадщини на зазначеній території регулюються також спеціальною науково-проектною документацією

"BURØ architects" – українська команда, активна в суспільно важливих архітектурних та урбаністичних проектах. У портфоліо – премії конкурсів на створення проекту "Революція доби", реконструкція Українського дому, Контрактова площа, концепція забудови Рибальского острова. Робота цієї компанії завоювала другу премію міжнародного конкурсу проектів на будівлю Національного музею Революції Гідності. Автори – Олексій Пахомов та Антон Олійник. Зараз вони проектують меморіал у Бабиному Яру. Про це з архітекторами говорила журналістка видання "PRAGMATIKA.MEDIA" Ірина Ісаченко. Пропонуємо вашій увазі частину їхньої розмови.

Із 22 до 30 березня у Києві пройде XVI Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини "Docudays". Глядачам пропонують 15 локацій, 77 стрічок із 38 країн світу, з них – 27 українських фільмів. У кінотеатрі віртуальної реальності, який діятиме в креативному просторі IZONE, презентують проект "Наслідки VR: Євромайдан", також відвідувачі побачать реальні майданівські артефакти із зібрання Національного музею Революції Гідності.

19 березня 2019 року оприлюднено відкритий лист деяких родичів Героїв Небесної Сотні й кількох громадських організацій щодо реконструкції алеї Героїв Небесної Сотні та спорудження там Меморіалу. Викликає щирий подив, що автори листа лише тепер вирішили ознайомитися з проектом і відреагувати на нього. Насправді ж увесь перебіг реалізації проекту – від початку конкурсних процедур і донині – доступний на офіційних сторінках організатора та замовника конкурсу, також на сайті Музею. Більш того, цю інформацію ми регулярно поширювали через ЗМІ та в соціальних мережах і надсилали адресно родинам.

14 березня, в День українського добровольця, у Вишгороді урочисто відкрили пам’ятник, присвячений Героям Небесної Сотні та загиблим героям Вишгородщини, які захищали нашу землю від російської агресії на Сході України. 

У дні роковин подій на Майдані генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло прочитав для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України доповідь на тему "Еволюція ставлення до Революції Гідності: п'ять років по тому". Він розповів про історію створення музею, результати його роботи за останні роки, ключові напрями діяльності закладу, бачення способів увічнення пам’яті про Майдан та поділився даними соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності через п'ять років після її завершення.