Новини

До Дня Конституції України Національний музеї Революції Гідності провів онлайн-дискусію "Майдан і Конституція", в межах якої правники дали конституційно-правову оцінку протестним подіям на Майдані. У матеріалі викладено підсумки та найцікавіше зі сказаного авторитетними спікерами. 

Серед пріоритетів Національного музею Революції Гідності – створення авторитетної платформи для утвердження цінностей громадянського суспільства на основі історичного досвіду боротьби українців за свої права. Музейно-меморіальний комплекс є відкритим форумом для дискусій і поширення ідей гідності, незалежності, свободи, самоорганізації, сприяння активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку суспільства, формування відповідальності за майбутнє. 

У День медика важко не згадати внесок медиків Майдану в Революцію ГІдності. Дехто з них брав відпустки або відгули на основній роботі, щоб бути разом з активістами у найгарячіші дні; дехто чергував на Майміж своїми основними змінами. Медсестри, санітари, фельдшери, хірурги, анестезіологи, терапевти; інтерни, студенти, професори – незалежно від статусу та посади, вони всі були там, несли варту між життям і смертю, часом творячи справжні дива. Без них Небесна Сотня, ймовірно, значно перевищувала б власне сотню. У колекції Музею Майдану є різні революційні артефакти, живі носії пам’яті, часів роботи Медичної сотні. Хочемо розповісти кілька історій тих медиків-волонтерів, які в різний час вирішили подарувати музею свої речі, збережені з подій Революції Гідності. Речі, які рятували їхнє життя й інших учасників революції.

Після майже двох місяців перемовин, вирішення організаційних і правових питань усі причетні досягли виваженого рішення – відремонтувати, а не демонтувати аварійний стовп. Це важливо, бо він є не лише опорою освітлення, а й пам’яткою історії з кількома отворами від беркутівських куль, і водночас речовим доказом для слідчих. Окрім меморіалізації, матеріальні свідчення подій важливі для розслідування вбивств протестувальників, оскільки Державне бюро розслідувань досі працює над слідством у справах Майдану. Музей висловлює вдячність усім сторонам за досягнутий результат.

Мистецька резиденція імені Назарія Войтовича – це освітньо-мистецький центр, заснований на честь наймолодшого Героя Небесної Сотні. Індивідуальний вернісаж є унікальним, оскільки такий проєкт перший в історії Мистецької резиденції в умовах карантинних обмежень. Кожен охочий може відвідати віртуальну виставку, сидячи вдома перед монітором. Один із 14 авторів, чиї роботи представлено на виставці, у 2014 році присвятив свої картини подіям Революції Гідності. У 2016 році дві роботи художника з Полтави Вартана Маркар’яна поповнили колекцію Національного музею Революції Гідності. 

Події Євромайдану стали новою точкою відліку в історії України, якщо не сказати – початком нової її історії. На жаль, події такого масштабу не відбуваються без жертв. Хтось оплатив цю нову історію власним життям, хтось – здоров’ям, а хтось – домом.

Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століття обговорять на науковому форумі "Революція Гідності: на шляху до історії", який ініціює Національний музей Революції Гідності. Цьогоріч форум буде сфокусовано на революціях доби постмодерну. Форум планують провести 19–20 листопада 2020 року в Києві. Нині розпочато прийманян заявок. Форум має на меті проаналізувати особливості та значення протестних рухів в Україні, інших країнах Європи, Азії та Північної Африки; обговорити проблеми термінології для коректного та науково обґрунтованого визначення таких суспільно-політичних явищ; активізувати обмін досвідом у сфері досліджень протестних рухів новітньої доби українськими й закордонними фахівцями; залучити Революцію Гідності до ширших історичних і геополітичних контекстів.

У центрі Києва третього червня висадили особливий сорт ірисів. Його вивів селекціонер Геннадій Мамченко на спомин про тих, хто в революційну зиму 2014 року віддав своє життя за Україну. Назва сорту – “Героям Небесної Сотні”. Символічно, що квіти висадили у місцях, де пролилася кров патріотів на алеї Героїв Небесної Сотні (колишній вулиці Інститутській), так званому п’ятачку смерті та на території Михайлівського Золотоверхого собору, місці, куди зносили тіла загиблих і де відспівували їх під час подій Революції Гідності. У цій символічній акції пам’яті взяли участь працівники Національного музею Революції Гідності, родичі героїв, селекціонери, члени Української спілки ірису, громадські активісти. Долучилася до них і дослідниця життя Юрія Вербицького, Героя Небесної Сотні, Любов Прядко.

Національний музей Революції Гідності продовжує онлайн-дискутування, яке є частиною циклу публічних зустрічей із представниками спільнот Майдану в регіонах. Проєкт стартував наприкінці листопада 2019 року. Мета ініціативи – задокументувати свідчення учасників Революції Гідності. Це допоможе науковцям при дослідженні різних аспектів цих подій.

Національний музей Революції Гідності готовий допомагати регіональним музеям і надавати наукову, методичну, організаційну й інформаційну підтримку зі створення музеїв, тимчасових чи основних експозицій, освітніх та інших матеріалів щодо висвітлення подій Революції Гідності й увічнення пам’яті про Героїв Небесної Сотні.

Онлайн-дискусія про революційні події в Луганську відбулася у межах проєкту "Євромайдан у регіонах", в якому зустрічаються представники спільнот Майдану. Його мета – задокументувати свідчення учасників. Це допомагає науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності. Майдан – це тисячні демонстрації в багатьох містах, а не лише на київському майдані Незалежності. Проте, на відміну від висвітленого на весь світ столичного протесту, зусилля маніфестантів у регіонах дуже недооцінено, а в багатьох випадках вони – неоціненні. Про історію спротиву в особливо проблемному регіоні розповіли луганські активісти.

Задля взаємопідтримки та обміну досвідом у час вимушеного карантинного застою Музей Майдану запросив до розмови організаторів українських історичних фестивалів. Щороку Музей долучається до українських фестивалів, у тому числі й історичного спрямування. Глядачі матимуть змогу ставити запитання в коментарях до трансляції.

26 травня відбудеться круглий стіл "Коли музей стає полем битви", ініційований та організований Українським інститутом національної пам'яті. Захід має стати першим у межах широкого національного діалогу, який торкнеться найбільш знакових українських прецедентів, а також дасть змогу порівняти їх із відповідними міжнародними кейсами. Проєкт ініційовано з метою заохочення проактивної та відповідальної позиції державних і недержавних інституцій, що працюють із питаннями історичної пам’яті.

Студенти, які своєю активною громадянською позицією утверджують ідеали та цінності Революції Гідності, отримають академічні стипендії, започатковані на честь десяти наймолодших Героїв Небесної Сотні. Відбір кандидатів на призначення стипендій триватиме до 1 липня 2020 року. Академічні стипендії можуть отримати студенти та курсанти державних закладів вищої освіти за десятьма спеціальностями: “Фізична терапія, ерготерапія”, “Залізничний транспорт”, “Агроінженерія”, “Економіка”, “Військове управління" (за видами збройних сил), “Географія”, “Архітектура та містобудування”, “Інженерія програмного забезпечення”, “Сценічне мистецтво”, “Психологія”. Стипендії виплачуватимуться протягом навчального року починаючи з 1 вересня.

Видання Національного музею Революції Гідності “Майдан. Пряма мова” 2019 року ввійшло в топ-10 найкращих III Всеукраїнського біографічного рейтингу. Книжку було обрано серед 89 претендентів у номінації "Джерела біографії". Щорічний Всеукраїнський бібліотечний бографічний рейтинг формується з метою виявлення й популяризації доробків у видавничій галузі, які залишаються поза увагою попри високий науковий рівень виконання.

23 травня Національний музей Революції Гідності разом із громадською організацією "Родина Героїв "Небесної Сотні" проводить акцію "Мальви пам'яті". Її присвячено Героям Небесної Сотні та воїнам російсько-української війни. Сам День героїв має на меті вшанування українців, які поклали своє життя у боротьбі за свободу та незалежність країни. Заходи до Дня героїв активно проводяться з 2014 року. Однак цей день досі не є офіційним державним святом.

Сьогодні ми всі – кримські татари. А вся Україна – це Крим. Затоптаний берцями “ввічливих людей”, накритий ковпаком ефесбешних агентів, переповнений військовою технікою, пограбований, однак досі нескорений. Тому не можна допустити, щоб історія пішла вже по третьому колу вигнань і репресій. Ми маємо вчитися сили та стійкості у кримських татар і “тримати свій сектор”. 

Ми живемо на початку ХХІ століття, коли світ рухається до нового технологічного та сенсологічного майбутнього. Україна перебуває на постколоніальному історичному етапі й потребує формули остаточного виходу з нього. Обговорення героїзації та її сприйняття в сучасному світі може сформулювати ідеї ефективної деколонізації України та окреслити шляхи її виходу з ідеологічної кризи.

На порядку денному цього року для музеїв та їхніх відвідувачів у всьому світі – тема рівності, розмаїття й інклюзивності. Це особливо актуально для музейної сфери України, яка має адаптуватися до вимог ХХІ століття, стати відкритою системою єдиного простору, комунікації, взаємообміну, діалогу та спільної дії. У світлі євромайданівських подій нового й особливого значення набув концепт "музей з народом", який поставив перед культурно-освітніми закладами країни низку запитань: чи прагнуть, уміють, можуть вони бути зі своїми відвідувачами, громадами в часи соціальних потрясінь і політичного напруження?

Бути сучасним меморіальним музеєм означає критично переосмислювати власну історію, прийняти співіснування різних підходів і практик ушанування пам’яті, прагнути до інклюзивності та співпраці, а не змагальності у творенні чи утвердженні спільної культури пам’яті. Про те, як музеям ставати майданчиками діалогу, потужними агентами змін, бути актуальними у політичних, соціальних та культурних реаліях сучасності, давати важливий для людей різного походження досвід, зберігати пам’ять про складні сторінки історії, йдеться у Міжнародній хартії меморіальних музеїв, яка орієнтується на Декларацію прав людини ООН та етичні принципи Міжнародної ради музеїв (ICOM).