На порядку денному цього року для музеїв та їхніх відвідувачів у всьому світі – тема рівності, розмаїття й інклюзивності. Це особливо актуально для музейної сфери України, яка має адаптуватися до вимог ХХІ століття, стати відкритою системою єдиного простору, комунікації, взаємообміну, діалогу та спільної дії.
Музеї постають не лише класичними інститутами збереження, інтерпретації та презентації власних тем і колекцій, а й важливими засобами комунікації та медіації, центрами громадського залучення, зберігачами пам'яті й ідентичності нації. Як зазначив Ганс-Мартін Хінце, колишній президент Міжнародної ради музеїв (ІКОМ), під час своєї лекції в Києві, "важливо, щоб музеї перетворювалися на місця примирення – з минулим і між сторонами конфлікту, але без спроб гармонізації історії".
Революція Гідності стала своєрідним тестом для музеїв України й новим досвідом та відправною точкою їхнього подальшого розвитку. У світлі євромайданівських подій нового й особливого значення набув концепт "музей з народом", який поставив перед культурно-освітніми закладами країни низку запитань: чи прагнуть, уміють, можуть вони бути зі своїми відвідувачами, громадами у часи соціальних потрясінь і політичного напруження?
Наш колега Калаб Вільямс із Сіднейського музею правосуддя та поліції вважає: "Музеї в ідеалі мають бути місцями світла там, де темне, важке та проблематичне допускається, вільно обговорюється і стає очевидним у середовищі безпечному, відкритому, доброзичливому та філософськи широкому".
Музеї планети спрямовано на активний пошук сучасної філософії свого буття, стратегій розвитку, нового інструментарію та технологій, за допомогою яких ми зможемо трансформуватися, осягнути й розвинути місію сучасного музею у швидкозмінному середовищі.
Тож віриться, що музеї України знайдуть змістовну відповідь на виклики й можливості у презентації та інтерпретації національно визначальних подій, перетворяться на сучасні впливові й не залежні від політичних кон’юктур заклади нового типу, місця живих історій і правдивих свідчень, розмаїті вмістища колективної пам’яті й лабораторії її переосмислення, платформи для громадського діалогу й консолідації.
Ігор Пошивайло,
генеральний директор Національного музею Революції Гідності