Новини

"Збереження, інтерпретації та презентації травматичної історії в музеях" – відкрита дискусія на таку тему відбулася 22 лютого в Малій галереї Мистецького Арсеналу за участі музейників, істориків і представників професійної спільноти.

За задумом авторів, проект передбачає створення паркової алеї зі ста сімома деревами, які символізують Героїв Небесної Сотні, та меморіальної частини – стели з іменами героїв, що дасть змогу їхнім родинам і всім, хто схоче вшанувати пам'ять загиблих, прийти сюди, щоб покласти квіти, запалити свічку. Умовною межею простору меморіалу є міст, після якого починається алея у вигляді ламаної лінії, що поєднує важливі функціональні зони, водночас окреслюючи "місце тиші", де буде збережено нинішню каплицю, а завершенням алеї стане сад, засаджений квітами білого кольору.

21 лютого в ІА "Укрінформ" відбувся брифінг, присвячений підведенню підсумків першої стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ)".

26 лютого о 12:00 відбудеться відкриття виставки "Символ твоєї свободи: 100 років Державного герба України", яку Національний музей історії України організовує разом з Українським інститутом національної пам’яті.

За результатами засідання міжнародного повноважного та незалежного журі Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ)" з-поміж дев’яти проектів-фіналістів визначено трьох переможців у номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні".

Міжнародне журі відкритого архітектурного конкурсу обрало проект-переможець у номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні".

Міністр культури України Євген Нищук оголосить результат у прямому ефірі на брифінгу, який почнеться 20 лютого о 12:15.

В Українському домі 18 лютого відкрили виставку творів мистецтва Євромайдану “Артефакти. Творчі барикади. Передача колекції”. Діятиме вона до 28 лютого, після чого всі експонати буде передано на зберігання до фондів Музею Майдану.

18 лютого в селі Сокільники Пустомитівського району Львівської області відкрили й освятили пам`ятник Героям Небесної Сотні. 

Україна та весь український народ, безумовно, мають пам’ятати подвиг Героїв Небесної Сотні, проте найкращою шаною для них стане побудова нової європейської України – переконаний Петро Порошенко.

Кожен проект включає два планшети із кресленнями та візуалізацією, фотографії архітектурного макета або скульптурної моделі, фотографії колажу матеріалів, запропонованих для використання, та пояснювальну записку. Також на виставці представлені приклади світових меморіалів, створених за результатами архітектурних конкурсів, інформація про конкурс.

"Події Революції Гідності та війни на Сході України у виховному процесі нової генерації українців" – такою була тема семінару-практикуму для викладачів предмета "Захист Вітчизни" професійно-технічних навчальних закладів міста Києва, що відбувся в Національному музеї історії Укр

Шведсько-українська команда фільмує кіно на майдані Незалежності. Короткометражна стрічка називатиметься “Visiting Kyiv”. Окрім майдану, в ній покажуть іще деякі місцини столиці України. Однак Київ – не єдине українське місто в майбутньому фільмі. Далі знімальна група планує вирушити на Донеччину. 

У Києві експонують роботи студентів-дизайнерів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на тему Майдану, виконані в межах навчального процесу 2014 року. Виставка "МАЙДАН: простір творчості" показує 74 творчі проекти, робота над якими припала на революційний час, а також інші твори студентів НАОМА та речі з Майдану.

Верховна Рада ухвалила законопроект № 6659 про внесення змін до законодавства, потрібних для прискорення будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.

Відповідне рішення підтримали 255 народних депутатів, пише "Українська правда". Зокрема вносяться зміни до пункту 6-2 розділу V "Прикінцевих положень" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Уранці викладач образотворчого мистецтва знімав бронежилет і йшов на роботу. Відтворювати сюжети революції в картинах почав уже після Майдану. Заробленими на тому грошима ділиться з українськими вояками. Відвідує Донбас як волонтер. 

Підіть на виставку робіт Івана Пішти у ТЦ "GLOBUS" на майдані Незалежності!

Пам’ятки Революції Гідності стрімко зникають із лиця столиці, а в Музею Майдану досі немає власного приміщення. Із цього кореспондентка Катерина Гончарова починає розмову про те, чому українці мало цікавляться музеями. "При особистому знайомстві директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло справляє враження нетипового, не "совкового" музейного працівника. Він не перебуває постійно в кабінеті, у нього дуже щільний графік: круглі столи, прес-конференції, зустрічі та поїздки на зарубіжні профільні форуми. Здається, таким і має бути той, хто розвиває сучасні українські музеї", – пише журналістка.

22 січня кияни вшанували пам'ять перших загиблих під час Революції Гідності Героїв Небесної Сотні в четверту річницю цих трагічних подій. Кілька десятків учасників ходи вранці рушили з квітами від Лядских воріт на майдані Незалежності в напрямку до Європейської площі й далі до стадіону "Динамо", де встановлено меморіальні таблиці на честь полеглих майданівців Самвела (Сергія) Нігояна, Михайла Жизневського, а також Романа Сеника та Олександра Бадери. 

Ретроспективна серія картин "Спогади на полотні" – це заново пережиті особисті враження й досвід митця. Для учасників Революції Гідності виставка стане нагодою поринути у спогади, побачити в цих картинах власні історії. Ті, хто про Євромайдан знає лише з чужих вуст, зможуть відчути рішучість, із якою українці обстоювали свій вибір майбутнього для рідної країни. Іван Пішта – професійний художник з активною громадянською позицією.

Храм архістратига Михаїла й українських Новомучеників на алеї Героїв Небесної Сотні став осередком парафії. 

"Ми призначили постійного настоятеля, і люди можуть відправляти весілля, хрестини та всі інші обряди. Проте це не означає, що узаконено саму споруду", – пояснив ректор Київської Трьохсвятительської семінарії Петро Жук. Останні три роки ділянку й каплицю доглядали його підопічні, вихованці цього навчального закладу. За його словами, представники церкви не мають узгоджених побажань та бачення щодо майбутнього вигляду цієї локації.

"Іще ніхто не бачив архітектурного проекту. Можливо, в ньому передбачать якийсь інший вигляд цього місця. Дуже хочемо, щоб тут було передано суть Майдану. Це були місяці не лише боротьби, а й єднання різних людей, праці над спільним майбутнім. Нам не хочеться одержати просто ще один пам'ятник, хочемо, щоб була жива церква. Ми готові далі нею опікуватися. Зважаючи на те, що Майдан робили дуже різні українці, ми продовжуємо трактувати цей храм як екуменічний і заохочуємо в ньому богослужіння різних християн", – запевняє ректор.