"Збереження, інтерпретації та презентації травматичної історії в музеях" – відкрита дискусія на таку тему відбулася 22 лютого в Малій галереї Мистецького Арсеналу за участі музейників, істориків і представників професійної спільноти. Обговорювали виклики, що стоять перед музейними закладами при переосмисленні й представленні складних сторінок історії. Яка роль у цьому музеїв – ретранслювати заполітизовані ідеологеми, поширювати міфи, що існують, чи генерувати нові, докопуватися до «правди», висвітлювати позицію однієї сторони чи стати майданчиком для різних поглядів і голосів, , чи можуть і хочуть Музеї бути соціально відповідальними, бути нейтральними або емоційними у непростих ситуаціях суспільної кризи – та як зрештою створити «музей діалогу»?
Доповідачами були:
Елейн Ґуріан (США), викладач музеології, консультант багатьох музеїв світу;
Юлія Ваганова (Україна), заступник генерального директора з музейної та виставкової діяльності НКММК "Мистецький Арсенал";
Анастасія Гайдукевич (Україна), начальник відділу музейної справи Українського інституту національної пам’яті;
Ігор Пошивайло (Україна), генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
“У нас і в народі, і в музеях як наслідок досі сприймають учасників історичних процесів строго як поганих і хороших. Усюди ці “наші” та “їхні”, "світлі" проти "темних". У багатьох провінційних закладах піддаються спокусі залишатися актуальними в дуже "лінивий" спосіб – замінити хороших радянських на хороших українських, але не прибрати рядянське подання, його менторськість, патетику, возвеличування єдино правильної позиції”, – зазначила Юлія Ваганова.
"Скажу зі свого досвіду відвідування закордонних музеїв хоча б на прикладі Італії. Тамтешні музеї уникають слова “герой”. Я замислювалася над природою цього поняття. Чи героїзація – це щось завжди властиве людям? Може, вони втілюють в образі героя якісь свої прагнення, віру в захищеність. Але чи повинен іти за цим музей? Я особисто – за те, щоб у музеях замість плекання культу героя висвітлювали звичайні людські риси персонажів і зацікавлювали цим, щоб музей більше ставив запитання й лишав місце, що його відвідувачі зможуть заповнити на основі свого життєвого досвіду та контексту, в якому перебувають”, – сказала Анастасія Гайдукевич.
“Із пошуком компромісу стикаються не лише заклади, які є дотичними до історичних питань. Протистояння – повсюди, наприклад: раціональне проти містичного, еволюція проти семи днів творення світу. Природничий музей має пам’ятати про затятих дарвіністів і затятих прихильників Святого Письма. Знайте, що будь-яка однобічність звужує вашу аудиторію. Якщо в позитивному плані показувати тільки одну сторону конфлікту, до вас не прийдуть прихильники іншої. А музеї Голокосту створено перш за все для тих, хто його заперечує”, – зауважила Елейн Ґуріан.
ОРГАНІЗАТОРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Український інститут національної пам’яті, НКММК "Мистецький Арсенал".
ЗА ПІДТРИМКИ: Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні та Міністерства культури України.
