Новини

2 жовтня – річниця початку Революції на граніті. 30 років тому студенти розбили перший наметовий табір на центральній площі столиці. 16 днів їхнього голодування змусили тодішню владу України проголосувати постанову про виконання вимог протестувальників. Серед них – перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі, чого ніколи не було в СРСР, або щоб українці проходили військову службу лише в межах Української РСР, а не по всьому Союзу, в тому числі в місцях воєнних конфліктів. А в перспективі акція з такими сміливими вимогами вела до проголошення незалежності України, що й сталося через неповний рік.

Для виставки обрали 10 образів: студенти, пов’язка “Я голодую”, намет, транспарант, розкладачка, тепла ковдра, гітара, назва “майдан Незалежності”, гасло “Бульвар Шевченка, а не Леніна”, національний прапор. Також відвідувачі зможуть ознайомитися з уривками доповідних записок КДБ щодо мітингувальників. Експозицію насичено духом легендарного протесту.

28 вересня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбулася презентація документального фільму-розслідування "Не в тому місці, не в той час" ("The wrong place"). Фільм присвячено справі Віталія Марківа, бійця Національної гвардії, який уже понад рік сидить за ґратами в Італії, звинувачений у вбивстві італійця Андреа Роккеллі. Глядачі побачили показали коротку версія картини, повну обіцяють показати до кінця осені. Презентацію влаштували напередодні апеляційного суду, що відбувся наступного дня, 29 вересня, в Мілані. Суд постановив призначити додаткові експертизи. 

2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції в Києві розпочалося політичне голодування студентів – перша українська революція нового часу. “Я згоден покласти життя на вівтар вільної України” – інформував один із транспарантів. Мало хто підозрював, що то була остання осінь СРСР. Історичну подію згодом назвали Революцією на граніті, а центральна площа столиці України наступного року стала майданом Незалежності. 

16 днів у жовтні триватимуть заходи на знак пам’яті про Революцію на граніті, які організували Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності та партнери – Галузевий державний архів СБУ, Центр досліджень визвольного руху, Архів національної пам’яті. 

Зустріч приурочено до Дня захисника України. Цьогоріч про війну в гарячих точках розкажуть воїни 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова. Батальйон комплектувався виключно з добровольців, його було мобілізовано за умов значно меншої бойової готовності порівняно з їхніми попередниками в Донецький аеропорт. За короткий час бійці 90-го  батальйону стали відомі своєю звитягою у важких боях за Донецький аеропорт у 2014–2015 роках у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади та за селища Піски, Опитне, Водяне, а також у промзоні Авдіївки. 

У жовтні 1990 року в малій залі Будинку профспілок відбулася пресконференція лідерів студентства. Вони попередили про активізацію студентських організацій і проведення маніфестацій, оскільки влада не чує їхніх вимог. Після двох тижнів студентських голодувань Верховна Рада УРСР врахувала вимоги молоді. 2 жовтня 2020 року в цій самій будівлі представимо програму заходів на знак пам'яті про Революцію на граніті.

Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель під час свого першого офіційного візиту до України відвідав алею Героїв Небесної Сотні. Покладанням квітів він ушанував полеглих за свободу й демократичні цінності активістів Майдану.

Онлайн-дискусію присвячено регіональним подіям Революції Гідності. Обговорення є частиною циклу публічних зустрічей із представниками спільнот Майдану в регіонах. Проєкт було започатковано Національним музеєм Революції Гідності 2019 року, щоб документувати свідчення учасників Революції Гідності. Це допоможе науковцям у дослідженні різних аспектів зазначених подій.

Неполітичний і позаконфесійний "Пласт" сприяє всебічному патріотичному вихованню молоді на засадах християнської моралі для підготовки провідників суспільства. Поговоримо про цінності руху, про видатні постаті, яких виховав "Пласт," про особливості державної підтримки пластунів та багато іншого. 

Сезон теплої осені триває! Друзі, будівля Музею Майдану ще не постала на своєму місці. Однак ми розвиваємо виставкові та освітні проєкти. Запрошуємо долучитися до наших ініціатив.

19 та 20 вересня одеський Зелений театр перетвориться на величезний музей під відкритим небом – там відбудеться масштабний "Museum.Fest". На два дні до Одеси з’їдуться предстсавники десятків музеїв з усієї країни, щоб здивувати та надихнути дітей і дорослих своїми експозиціями й сучасними інтерактивами. Національний музей Революції Гідності також серед учасників фестивалю.

Ким він був більше – поетом, художником, режисером, драматургом, математиком, революціонером? Як в одній людині поєднувалося скільки іпостасей? Ідеться про  Івана-В’ячеслава Сергієнка – одного із засновників Мистецької сотні. Йому вдалося зібрати довкола себе справжніх бійців мистецької революції. У липні цього року його земний шлях закінчився у віці 49 років. 8 вересня друзі, знайомі, колеги В’ячеслава особливо тепло згадували його на вечорі-спомині "У вихора в полоні", організованому Національним музеєм Революції Гідності.

Історична пам’ять формує нашу національну ідентичність. Шкільні уроки з історії – це знайомство з державотворчим шляхом українського народу. Саме школа закладає базу знань, яка великою мірою формує особистість та її національну свідомість.

Івана-В’ячеслав Сергієнко – один із засновників Мистецької сотні, режисер, художник. У 2018 році передав Національному музею Революції Гідності 21 картину, що намалювали представники Мистецької сотні під час Революції Гідності та після її подій. 

На майдані Незалежності в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану та вуличному просторі біля Будинку профспілок відкрилася виставка, присвячена основоположниці польської незалежної профспілки "Солідарність" Анні Валентинович, яка зробила значний внесок у боротьбу польського народу з комуністичним режимом.

Запрошуємо на виставку світлин з Іловайського котла серпня 2014 року. Відкриття її відбудеться 29 серпня о 16:00. Експозицію, розміщену біля скверу імені Небесної Сотні на Михайлівській площі, можна буде переглянути до 27 вересня. Під час запеклих боїв із російськими найманцями у серпні 2014 року Іловайська операція як частина плану зі звільнення Донецька скінчилася трагічно. Саме ця битва зупинила російську військову агресію на територію України й завершилася героїчним та водночас трагічним військовим проривом української групи військ з оточення батальйонно-тактичних груп російської армії під Іловайськом 29–30 серпня 2014 року. Світлини для фотовиставки надали фотокореспонленти Максим Левін, Максим Дондюк, Олександр Глядєлов, Маркіян Лисейко.

Подію присвячено народженій в Україні легенді польської опозиції комуністичних часів, співзасновниці профспілкового руху "Солідарність" Анні Валентинович. Вона народилася в українській родині на Рівненщині, а згодом уже як польська громадянка стала однією з чільниць руху, що призвів до падіння комунізму в Польщі та був важливою віхою для здобуття незалежності Польщі. Свобода та змога вирішувати власну долю дуже важливі як для поляків, так і для українців. Польський рух "Солідарність" та українську Революцію Гідності об’єднують прагнення суспільства до змін і переконання, що громадянська активність кожної людини може змінити країну на краще. Ця ідея виразно прочитується в історії "Солідарності" та життєвого шляху Анни Валентинович.

23 серпня, в День Державного Прапора України, врочисто заклали капсулу з посланням майбутнім поколінням на місці встановлення пам’ятного знака загиблим учасникам Революції Гідності в Оболонському районі міста Києва. У заході взяли участь керівництво міста, рідні полеглих героїв, капелани, мешканці Києва, учасники Майдану та працівники Національного музею Революції Гідності. Присутні зібралися, щоб ушанувати пам’ять героїв, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України, героїв, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави.

У збірці Національного музею Революції Гідності кілька сотень прапорів різного дизайну, значення та розміру. Найбільше їх – із часів Революції Гідності. Це не просто унікальні артефакти. Це нагадування про державність і свободу, про відвагу й нескореність. Це світоглядні орієнтири та самобутній шлях українців, зафіксовані на полотні нашого національного стяга, імена, назви міст і містечок, гасла, історії боротьби, особисті підписи…

“Розстріляна Гідність” – така назва пам’ятника. Ініціатором його встановлення є благодійний фонд “Пам’яті Небесної Сотні”. Автор ідеї – скульптор Борис Данилюк.