Роман Федорович Сеник народився 26 липня 1968 року в селі Наконечне Друге Яворівського району Львівської області. Іще у восьмирічному віці врятував із крижаної води сусідську дівчинку, виявивши мужній і рішучий характер. Після здобуття неповної середньої освіти у 1983 році вступив до Львівського професійно-технічного училища № 50. Отримав спеціальність токаря та почав працювати за фахом на Львівському арматурному заводі.
У 1989 році першим у своєму селі вивісив національний прапор.
У 1993 році вступив на військову службу за контрактом і наступного року ввійшов до контингенту миротворчих сил ООН в Югославії. Був прапороносцем, мав бойові нагороди.
Після демобілізації Роман Сеник оселився у місті Турка на Львівщині. Працював оператором на автозаправній станції.
Не був одруженим, власних дітей не мав. Брав активну участь у вихованні племінників – дітей своєї сестри.
Участь у Революції Гідності. Після того як 30 листопада 2013 року в середмісті столиці силовики жорстоко розігнали мирних мітингарів, Роман Сеник приїхав на Майдан із прапором, на якому було написано назву міста, де він жив. Саме тому побратими з 29-ї Бойківської сотні Самооборони назвали його "Турківським прапороносцем". Разом із сотнею Роман ходив на всі акції, чергував у наметовому містечку, допомагав укріплювати барикади на вулиці Михайла Грушевського.
У грудні 2013-го – січні 2014 року він лише кілька разів навідався додому. А перебуваючи у Києві, нерідко вранці телефонував сестрі, щоб вона послухала, як співають гімн на майдані Незалежності.
Уранці 22 січня 2014 року, в День Соборності України, бійці МВС почали наступ на мітингувальників, які були на вулиці Михайла Грушевського. Саме ця вулиця стала епіцентром протистоянь після прийняття "диктаторських законів" 16 січня. Напередодні Роман Сеник чергував на барикаді всю ніч, і його зміна закінчувалася. Невдовзі він планував повернутися додому й навіть уже мав квиток. Але наступ силовиків змінив його плани, й Роман залишився з побратимами. Тримаючи прапор, допомагав обороняти барикаду. Поруч розірвалася світлошумова граната, яка травмувала ногу прапороносця. Однак уже за кілька годин, отримавши медичну допомогу, він знову був із прапором на барикаді біля колонади стадіону "Динамо". У часовому проміжку між 13:45 та 14:00 у Романа Сеника влучила куля, яка пройшла через праве плече, суглоб і застрягла в легенях. Пораненого доправили до лікарні. Дорогою в нього тричі зупинялося серце. Лікарі боролися за життя Романа, ветерани-"афганці" чергували в лікарні, щоб силовики не викрали активіста, а кілька сотень киян прийшли, щоб здати кров і тим допомогти врятувати життя майданівця, який утратив понад 3,5 літра крові. Однак, попри зусилля медиків, які провели три операції та були змушені ампутувати Романові руку, 25 січня 2014 року о 10:47 він помер у Київській міській клінічній лікарні № 17.
Романові Сенику було 45 років.
Пошанування. Романа Сеника поховано в його рідному селі Наконечне Друге. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Романові Сенику було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Романа Сеника нагороджено нагрудним знаком "За видатний внесок у справу визволення України від антинародної влади під час подій Майдану 2013–2014 років" (посмертно). Ім’я та портрет героя викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. На честь Романа Сеника встановлено знак на алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини у місті Ходорові Жидачівського району. Він також має звання почесного громадянина Яворівського району. 27 липня 2017 року в місті Турка на фасаді будинку по вулиці Міцкевича відкрито меморіальну дошку на честь Романа Сеника. Його Ім’я має Наконечнянська загальноосвітня школа І–II ступенів. Тут у межах проєкту "Герої поміж нас. Небесна Сотня" ініційовано районний турнір із шашок пам’яті Романа Сеника. Також у його рідному селі організовано волейбольний турнір на вшанування пам’яті героя.