Новини

До річниці трагічних подій Революції Гідності 20 лютого 2

Учасники та учасниці мали змогу на практиці ознайомитися з інструментами, які допомагають перетворювати роботу з історичною пам’яттю на живий, осмислений і діалогічний освітній процес, використовували дизайн програми та виконання набору вправ, спрямованих на формування емоційно-безпечного простору.

35 років тому, у жовтні 1990 року відбулась подія, яка наблизила здобуття незалежності України та започаткувала традицію українських Майданів.

У парку «Партизанська слава» відкрили пам’ятну таблицю біля дуба, посадженого на честь Дениса Антіпова — лейтенанта 95-ої десантно-штурмової бригади, офіцера аеророзвідки, викладача корейської мови, активіста та учасника Революції Гідності. Загинув, захищаючи Україну, 11 травня 2022 року на Харківщині.

Денис поєднував військову службу з наукою та громадською діяльністю. Викладав у Київському університеті, закінчив Київську школу економіки, був активним учасником мовного Майдану. Створив ветеранський бізнес UA.GIFTS, який підтримував військових і волонтерів. За мужність нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та визнаний Почесним громадянином Києва (посмертно).

<

Український інститут національної пам’яті (далі – Інститут) оголошує добір на посаду директора Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (далі – ГДА УІНП).

Що є проміжними результатами інтенсивного документування? Які цілі ставлять перед собою і якого впливу прагнуть люди й організації, включені у процеси документування й архівування? Як оприявнювати та задіювати створювані ними архіви? Що є архівом війни, яка триває? Як архіви підсилюють або підважують практики творення знання? Яким є бажане майбутнє спільнотних матеріалів "найбільш документованої війни"? Як долати втому та зберігати мотивацію в документуванні та архівуванні на шляху до такого майбутнього? Як нам можуть допомогти архіви надзвичайних подій і межових досвідів із інших географій і хронологій? Всі ці теми обговорили під час третього щорічного симпозіуму "Найбільш документована війна: задіяти архіви" з 22 по 24 травня у Львові.

Про Віртуальний музей російської агресії, про проєкти Українського інституту національної пам’яті та Музею Майдану, які зберігають пам’ять про російсько-українську війну та Революцію Гідності, говорили під час зустрічі «Зберігачі пам’яті. Історії про російсько-українську війну», що відбулася 21 травня у львівському Хартія-Хабі.

Пропонуємо подивитися на Тараса Шевченка як на живий символ культурного опору та голос, що супроводжує українців у ключові моменти боротьби за свободу в ХХ–ХХІ століттях

22 травня о 17:30 відбудеться дискусія “Зберегти пам’ять: як вшановували Героїв визвольних змагань і як вшановують Героїв сучасної російсько-української війни”.

3 травня 2025 року запрошуємо вас на показ документального фільму “Барс. Незакінчена справа” режисерки Марії Яремчук.

Учасники зустрічі окреслили пріоритетні завдання, обговорили формат заходу, логістику, міжнародну участь, технічну підтримку та партнерства.

Коли в Україні триває війна, а щоденна реальність пронизана втратами й боротьбою — саме музеї можуть дати суспільству мову, щоб говорити про це. Бути не лише зберігачами памʼяті, а й провідниками у складних розмовах. Створювати простір, де травма трансформується в діалог і участь.

Квітень – час тепла та нових відкриттів. Тому Музей Майдану запрошує вас на захопливі екскурсії, які допоможуть глибше зрозуміти події, що змінили хід української історії. Пройдіть місцями Майдану, відкрийте для себе маловідомі факти та відчуйте дух Революції Гідності разом із нами.