Проведення саміту Нормандського формату за участі президентів України та Росії викликає величезне занепокоєння в українському суспільстві, підштовхує до акцій громадянської непокори, чим користуються певні сили. Щоб розібратися в усіх подіях, окреслити справжні небезпеки, ми проводемо круглий стіл за участі експертів, громадських діячів, блогерів, волонтерів, ветеранів російсько-української війни, військових. Цей захід може стати першим із серії подібних круглих столів, на яких буде розглянуто найактуальніші виклики українському суспільству.
Новини
5 грудня 2019 року відбулося засідання журі з визначення переможця другого конкурсу на здобуття Відзнаки імені Олександра Капіноса.
На другий конкурс журналістських розслідувань для регіональних медійників надійшло понад 130 робіт, більшість з яких – на місцеву тематику. За словами організаторів, така активність із боку учасників свідчить про зростання актуальності розслідувальної журналістики. Цьогорічним партнером заходу став Національний музей Революції Гідності. Нагородження відбулося в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.
Про Революцію Гідності, яка змінила світову безпеку, геополітику та історичний поступ України, відкрито дискутуватимуть на мультидисциплінарному науковому форумі в Києві. Фахові дискусії українських та іноземних дослідників ініціював Національний музей Революції Гідності. Вони стосуватимуться сучасної історії України, національної пам’яті та проблем формування громадянського суспільства в контексті протестних подій на Майданах. Науковий форум відбуватиметься впродовж 12–13 грудня у конференційній залі Будинку профспілок.
30 листопада у головному корпусі й околицях Київський національний університет імені Тараса Шевченка вп'яте проведе історичний фестиваль "LEGIO Historica"! Серед учасників програми будуть працівники Національного музею Революції Гідності.
Національний музей Революції Гідності розпочинає низку зустрічей із представниками спільнот Євромайдану, щоб дізнатися більше про тих, хто був серед його творців. Розмови буде задокументовано, вони допоможуть науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності. Перша зустріч відбудеться 27 листопада в Інфоцентрі Музею Майдану о 18:30, її буде присвячено Студентському Євромайдану.
У Краматорську в приміщенні Донбаської державної машинобудівної академії відбулася інформаційно-просвітницька акція “Вільні творити майбутнє” у День Гідності та Свободи за участі керівників області, представників Збройних сил України, запрошених гостей, викладацького та студентського складу академії. Співробітник музею розглянув аспекти, які забезпечують високу результативність молодіжних ініціатив у суспільстві. На прикладах з історії, політики та соціальної психології він вивів три риси цієї закономірності.
21 листопада – п’ятнадцята річниця Помаранчевої революції і шоста річниця Революції Гідності. Ці події змінили історію нашої країни. Стратегічно внаслідок цих двох революцій країна повернулася спиною до свого минулого, до “тюрми народів”, як називали Радянський Союз, а обличчям – до цивілізованих держав, розпочавши процес деколонізації.
До Дня Гідності та Свободи Національний музей Революції Гідності разом із партнерами підготував низку заходів різного спрямування – це виставки, вистави, показ фільмів, інсталяції, презентація книжок і відеороликів, лекції, також стартує кампанія соціальної реклами. Непересічною подією стане відкриття нового виставкового простору просто неба на місці будівництва Музею Революції Гідності.
До Дня Гідності та Свободи Національний музей Революції Гідності й Міністерство культури, молоді та спорту розпочали комунікаційну кампанію під гаслом "Вільні творити майбутнє". Три відеоролики запущено на національних і місцевих телеканалах. Тематична бордова кампанія пройде по всій Україні. День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада як день початку двох Майданів – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-го. До вашої уваги програма заходів до Дня Гідності та Свободи 2019 року.
Документальний фільм "Рубіж. Грубешівська операція" розповідає про спільну боротьбу українських та польських повстанців проти нацистів і комуністів під час та після Другої світової війни. Історія цієї боротьби – це історія двох народів, які пройшли шлях від ненависті до єднання у боротьбі проти спільного ворога – нещадної комуністичної імперії. Показ та обговорення фільму відбудуться 26 листопада о 18:30 за участі режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко й автора сценарію Тараса Лазера.
Упродовж 2018–2019 років мистецький проєкт “Майдан: простір творчості” експонували в Києві, Одесі, Мелітополі, Хмельницькому, Львові й Конотопі. Це роботи студентів-дизайнерів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Нині виставка мандрує до Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні й триватиме там до 22 грудня.
У межах відзначення 6-ї річниці Революції Гідності запрошуємо 21 листопада о 14:00 на захід за участі українських та іноземних митців – поєднання кіно, музики й фотографії.
До 30-річчя подій, які змінили європейську історію, посольства Чеської Республіки та Словацької Республіки разом з Українським інститутом національної пам’яті, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Київською міською державною адміністрацією організовують низку заходів, які відбудуться в Києві 13 листопада.
“Назустріч свободі” – короткометражна документальна стрічка про становлення та перші роки Музею Майдану спочатку як ініціативи ентузіастів, а згодом – державного закладу "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".
16 листопада о 16:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться дискусія "Жіноче обличчя військової звитяги" за участі ветеранок російсько-української війни. Під час обговорення буде порушено питання ролі жінки у збройній боротьбі та проведено історичні паралелі. Також відвідувачі переглянуть відео “Харитина Пекарчук. Жінка-воїн на захисті УНР”. Сьогодні в Україні понад 12 тисяч ветеранок зі статусом учасниць бойових дій. Але через досвід радянської дискримінаційної традиції ще п’ять років тому жінка в армії була малозрозумілим феноменом.
Кінець 80-х років ХХ століття для європейських країн ознаменувався падінням могутньої комуністичної імперії в Центрально-Східній Європі, осередком якої був СРСР. Регіоном прокотилася хвиля демократичних революцій, які змінили перебіг світової історії. Причому кожна з країн комуністичного блоку мала свій власний рецепт суспільно-політичних змін, свою дорогу до "спільного європейського дому". Про це розповідає виставка "30 років Свободи: повернення до Європи", яку відкривають 7 листопада о 12:00 на Михайлівській площі у Києві.
1 листопада стартувало приймання заявок на ІІ конкурс імені Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса. Це конкурс на найкращий освітньо-культурний проект, метою якого є зацікавлення та залучення дітей і молоді до дослідження, вивчення та збереження культурної спадщини українського народу: живих традицій, звичаїв, обрядів, народних танців, традиційного народного співу, гри на традиційних народних інструментах, фольклору, народних ремесел, а також підвищення обізнаності й залучення місцевих громад у цій сфері. Приймання заявок триває до 30 листопада. Переможця оголосять 17 грудня.
Запрошуємо 6 листопада о 18:30 до Інфоцентру Музею Майдану на прем’єру документального серіалу "Доленосний 1918". Це сучасний, дещо іронічний погляд на драматичні події Української революції: українсько-більшовицьку війну, гетьманський переворот, австро-німецьку окупацію, внутрішні політичні інтриги й колізії. Автори проєкту використали чимало хронікальних матеріалів та художніх фільмів тих часів.
На захід “Політв’язні: ціна переконання” запрошено двох. Уфук Айдин – курдський активіст, засуджений на 12 із половиною років за участь у мітингах у Туреччині. Звільнився, відсидівши дев'ять із них, у віці 29 років. Володимира Балуха заарештовано у Криму та засуджено російським судом до 5 років ув’язнення. Коли відбув половину строку, його звільнили 7 вересня в межах обміну в’язнями між Україною та Російською Федерацією. Говорили про відмінності та подібність сучасної боротьби курдського й українського народів, внутрішню та зовнішню політичну ситуацію, а також про загальнолюдське – особистий вибір у протистоянні системі та принципи, за які доводиться складати жертви.