Новини

Торік виставка художника Миколи Гончарова, організатором якої є Національний музей Революції Гідності, гостювала у Львові в Колегіумі Українського католицького університету, а цьогоріч її зможуть побачити одесити. Відкриття виставки відбудеться 17 листопада о 13:00 в Одеському історико-краєзнавчому музеї.

Уночі 22 жовтня 2020 року молодик, судячи з відео, нетверезий, не знайшов кращого місця замість туалету, аніж пам’ятка історії, сакральне й символічне місце Києва та України – портрети Героїв Небесної Сотні. Національний музей Революції Гідності надіслав листа на ім'я міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та начальника Головного управління Національної поліції в місті Києві Андрія Крищенка з проханням особисто контролювати розслідування. 

Державні іменні стипендії чекають на молодих учених. На здобуття цих стипендій висуваються наукові, науково-педагогічні працівники, аспіранти та докторанти. Вік претендентів не може перевищувати 40 років для осіб, які мають науковий ступінь доктора наук або навчаються у докторантурі, та 35 років для осіб, які мають вищу освіту не нижчу від другого – магістерського рівня. Претендентів обирає спеціальна конкурсна комісія. 

14 жовтня, в День захисника України, в Стрию на Львівщині, урочисто відкрили й освятили пам'ятник Героєві Небесної Сотні Юрію Дяковському. "В особі Юрія маємо всіх молодих хлопців, молоді життя, які могли сьогодні тішитися й насолоджуватись життям разом із нами, але віддали його. Наш святий обов’язок – це пам’ятати!" – сказав у своєму виступі земляк Юрія Іван Зрайло. 

Пам'ятний знак у формі тризуба створив український воїн, учасник АТО Дмитро Лебеденко. 

Дніпро – третє місто, де покажуть виставку, присвячену Маркіянові Паславському, загиблому добровольцеві батальйону “Донбас”, відомому під позивним “Франко”. Упродовж 14 жовтня – 29 листопада проєкт експонуватиметься у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. І. Яворницького / Музеї АТО. Над створенням виставки “Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір” працювала команда Національного музею Революції Гідності разом із Музеєм української діаспори та родиною Паславських, яка передала до фондів цих інституцій особисті речі Маркіяна.

У жовтні 1990 року в малій залі Будинку профспілок відбулася пресконференція лідерів студентства. Вони попередили про активізацію студентських організацій і проведення маніфестацій, оскільки влада не чує їхніх вимог. Після двох тижнів студентського голодування Верховна Рада УРСР врахувала вимоги молоді. Учасники протестів розкажуть, як долучилися до голодування та які життєві дороги обрали перед відновленням незалежності України. 

2 жовтня – річниця початку Революції на граніті. 30 років тому студенти розбили перший наметовий табір на центральній площі столиці. 16 днів їхнього голодування змусили тодішню владу України проголосувати постанову про виконання вимог протестувальників. Серед них – перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі, чого ніколи не було в СРСР, або щоб українці проходили військову службу лише в межах Української РСР, а не по всьому Союзу, в тому числі в місцях воєнних конфліктів. А в перспективі акція з такими сміливими вимогами вела до проголошення незалежності України, що й сталося через неповний рік.

Для виставки обрали 10 образів: студенти, пов’язка “Я голодую”, намет, транспарант, розкладачка, тепла ковдра, гітара, назва “майдан Незалежності”, гасло “Бульвар Шевченка, а не Леніна”, національний прапор. Також відвідувачі зможуть ознайомитися з уривками доповідних записок КДБ щодо мітингувальників. Експозицію насичено духом легендарного протесту.

28 вересня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбулася презентація документального фільму-розслідування "Не в тому місці, не в той час" ("The wrong place"). Фільм присвячено справі Віталія Марківа, бійця Національної гвардії, який уже понад рік сидить за ґратами в Італії, звинувачений у вбивстві італійця Андреа Роккеллі. Глядачі побачили показали коротку версія картини, повну обіцяють показати до кінця осені. Презентацію влаштували напередодні апеляційного суду, що відбувся наступного дня, 29 вересня, в Мілані. Суд постановив призначити додаткові експертизи. 

2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції в Києві розпочалося політичне голодування студентів – перша українська революція нового часу. “Я згоден покласти життя на вівтар вільної України” – інформував один із транспарантів. Мало хто підозрював, що то була остання осінь СРСР. Історичну подію згодом назвали Революцією на граніті, а центральна площа столиці України наступного року стала майданом Незалежності. 

16 днів у жовтні триватимуть заходи на знак пам’яті про Революцію на граніті, які організували Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності та партнери – Галузевий державний архів СБУ, Центр досліджень визвольного руху, Архів національної пам’яті. 

Зустріч приурочено до Дня захисника України. Цьогоріч про війну в гарячих точках розкажуть воїни 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова. Батальйон комплектувався виключно з добровольців, його було мобілізовано за умов значно меншої бойової готовності порівняно з їхніми попередниками в Донецький аеропорт. За короткий час бійці 90-го  батальйону стали відомі своєю звитягою у важких боях за Донецький аеропорт у 2014–2015 роках у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади та за селища Піски, Опитне, Водяне, а також у промзоні Авдіївки. 

У жовтні 1990 року в малій залі Будинку профспілок відбулася пресконференція лідерів студентства. Вони попередили про активізацію студентських організацій і проведення маніфестацій, оскільки влада не чує їхніх вимог. Після двох тижнів студентських голодувань Верховна Рада УРСР врахувала вимоги молоді. 2 жовтня 2020 року в цій самій будівлі представимо програму заходів на знак пам'яті про Революцію на граніті.

Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель під час свого першого офіційного візиту до України відвідав алею Героїв Небесної Сотні. Покладанням квітів він ушанував полеглих за свободу й демократичні цінності активістів Майдану.

Онлайн-дискусію присвячено регіональним подіям Революції Гідності. Обговорення є частиною циклу публічних зустрічей із представниками спільнот Майдану в регіонах. Проєкт було започатковано Національним музеєм Революції Гідності 2019 року, щоб документувати свідчення учасників Революції Гідності. Це допоможе науковцям у дослідженні різних аспектів зазначених подій.

Неполітичний і позаконфесійний "Пласт" сприяє всебічному патріотичному вихованню молоді на засадах християнської моралі для підготовки провідників суспільства. Поговоримо про цінності руху, про видатні постаті, яких виховав "Пласт," про особливості державної підтримки пластунів та багато іншого. 

Сезон теплої осені триває! Друзі, будівля Музею Майдану ще не постала на своєму місці. Однак ми розвиваємо виставкові та освітні проєкти. Запрошуємо долучитися до наших ініціатив.

19 та 20 вересня одеський Зелений театр перетвориться на величезний музей під відкритим небом – там відбудеться масштабний "Museum.Fest". На два дні до Одеси з’їдуться предстсавники десятків музеїв з усієї країни, щоб здивувати та надихнути дітей і дорослих своїми експозиціями й сучасними інтерактивами. Національний музей Революції Гідності також серед учасників фестивалю.

Ким він був більше – поетом, художником, режисером, драматургом, математиком, революціонером? Як в одній людині поєднувалося скільки іпостасей? Ідеться про  Івана-В’ячеслава Сергієнка – одного із засновників Мистецької сотні. Йому вдалося зібрати довкола себе справжніх бійців мистецької революції. У липні цього року його земний шлях закінчився у віці 49 років. 8 вересня друзі, знайомі, колеги В’ячеслава особливо тепло згадували його на вечорі-спомині "У вихора в полоні", організованому Національним музеєм Революції Гідності.

Історична пам’ять формує нашу національну ідентичність. Шкільні уроки з історії – це знайомство з державотворчим шляхом українського народу. Саме школа закладає базу знань, яка великою мірою формує особистість та її національну свідомість.

Івана-В’ячеслав Сергієнко – один із засновників Мистецької сотні, режисер, художник. У 2018 році передав Національному музею Революції Гідності 21 картину, що намалювали представники Мистецької сотні під час Революції Гідності та після її подій.