Новини

Науково-дослідний центр Музею Майдану поповнюється новою літературою. Серед останніх надходжень – каталог "Дивовижні історії Криму" із підписом автора Аліма Алієва. Каталог експонатів, що мають стосунок до Криму, але зібрані вдалині від півострова. Алієв – журналіст, правозахисник, дослідник і менеджер культурно-освітніх проєктів, один із засновників ініціативи "Крим SOS", а також програмний директор правозахисної гуманітарної установи "Кримський дім". Двічі пережив вигнання – народився в Узбекистані, куди родину виселили разом із іншими кримськими татарами, а після повернення на батьківщину був вимушений рятуватись і не може відвідувати рідний півострів.

Національний Музей Революції Гідності розробив облікову документацію (паспорт) на пам’ятку історії місцевого значення “Місце протестів та масової загибелі громадян під час Революції Гідності в районі алеї Героїв Небесної Сотні” з метою зміни її категорії з місцевого на національне значення. Тепер документацію у Міністерстві культури повинна вивчити Експертна комісія. 

Національний музей Революції Гідності ініціює низку круглих столів, під час яких за участі широкого кола фахівців із соціальних та гуманітарних дисциплін заплановано обговорити низку ключових понять і термінів, пов’язаних із подіями листопада 2013-го – лютого 2014 року. Мета – узгодити перелік термінів і понять для позначення подій, які відбувалися в Україні в листопаді 2013-го – лютому 2014 року, та закріпити за ними чітко визначені й науково обґрунтовані дефініції.

15 квітня науковці Національного музею Революції Гідності виступили з доповідями у рамках VІ Всеукраїнському науково-теоретичному семінарі з циклу “Повсякдення: візії та смисли” на тему “ Хронотоп радянського”. Семінар проводить Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.

Національний музей Революції Гідності не втрачає активності попри карантин. Відновлюємо онлайн-зустрічі з учасниками Революції Гідності у регіонах. Так, уже відбулися розмови з активістами з Дніпра, Донецька, Житомира, Запоріжжя, Києва, Криму, Луганська, Одеси, Харкова та Хмельницького. Місто Чернігів, або ж Че, як його лагідно називають місцеві, драматичне тим, що поруч проходить кордон із Росією, тож вплив країни-агресора там значно відчутніший, ніж деінде.

Розпочато приймання заявок на Всеукраїнський конкурс етноблогерів у межах Відзнаки імені Олександра Капіноса. До участі запрошуються діти та підлітки віком від 7 до 17 років з усієї України! Мета цьогорічного конкурсу – заохотити дітей створювати контент на тему української традиційної культури у соціальній мережі Instagram. Таким чином популяризуватимуть вивчення і збереження культурної спадщини українського народу – живих давніх традицій, звичаїв, обрядів, народних танців та пісень, гри на традиційних народних інструментах, народних ремесел.

Національний музей Революції Гідності долучився до організації "Чорноволівських читань", що вже стали доброю традицією. Цьогоріч цей Всеукраїнський науковий форум відбувся всьоме. Тривали "Читання" у приміщення Veteran Hub, що в Києві, 27 березня 2021. Організовує захід Василь Деревінський, доктор історичних наук, професор. Співорганізаторами стали Міжнародний благодійний фонд В’ячеслава Чорновола, #РухДіє – Народний Рух України, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАНУ, видавництво "Смолоскип", а також Національний музей Революції Гідності.

Друзі, пандемія внесла зміни в наші плани, зокрема проведення ІІІ Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт на тему Революції Гідності імені Сергія Кемського. Ми вирішили продовжити термін приймання заявок до 16 травня 2021 року включно. Наразі запускаємо нову інформаційну кампанію! Закликаємо адміністрації вишів, студентські організації, інші освітні інституції активно долучатися до інформування студентів. Адже участь у такому конкурсі – можливість для молоді апробувати свої наукові напрацювання й отримати схвальні рекомендації від знаних українських науковців, культурних і громадських діячів. І з радістю повідомляємо, що заявки із темами майбутніх наукових праць, які ми вже отримали, стосуються малодосліджених аспектів Революції Гідності!

Відзначити прихід на світ кожного з Небесної Сотні та традиційно подарувати, як за життя, квітку в день народження, висловлюючи вдячність за громадянський вибір, за мужність і самозречення. А також дати змогу широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.

“День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності. У день народження Героя Небесної Сотні щоразу о 12:00 перед Дзвоном Гідності біля каплиці архистратига Михаїла й українських новомучеників з’являтимуться портрет героя й жива квітка та звучатиме дзвін. 

Дитинство і юність, проведені фактично в музеї, блискуча освіта, багатий досвід, знання музейної справи як в Україні, так і за кордоном – усе це про очільника Національного музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла. Музей Майдану він разом із друзями й колегами задумував іще під час самого Майдану: фіксував свідчення, збирав експонати, ще навіть і не мріючи про фізичний простір для них. Офіційно громадська ініціатива перетворилася на державний заклад у січні 2016-го, конкурс на його директора відбувся того ж року. Але ще до цього, одразу після Революції Гідності, Ігор разом з однодумцями організовував тематичні виставки й дискусії по Україні, возив експонати, представляв майбутній музей та феномен українського Майдану у Відні, Парижі, Брюсселі, Чикаго, Единбурзі, Сіетлі, Сан-Франциско, Вашингтоні, Варшаві, Амстердамі, брав участь у міжнародних конференціях. Щоразу чув слова захоплення від закордонних колег, мовляв, українці не бояться фіксувати "гарячу" історію.

Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану буде зачинено для відвідування з 20 березня у зв’язку з рішенням київського міського голови запровадити суворі карантинні обмеження. Екскурсії, заплановані на цей період, не відбудуться. Музей працюватиме в режимі онлайн. Стежте за анонсами онлайн-подій на сайті та в соцмережах на сторінках Музею

18 березня алею Героїв Небесної Сотні відвідав президент Литви Гітанас Науседа разом із дружиною Діаною Науседієне. Вони вшанували пам’ять загиблих учасників Революції Гідності, запалили лампадки біля дерев’яного хреста. 

2,3 мільйона американських доларів – астрономічна цифра. Така ціна порятунку життя тримісячного Дмитрика, сина майданівця Віталія Свічинського. Національний музей Революції Гідності долучається до збору коштів на лікування й надає для того свій публічний майданчик – Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, в якому на підтримку родини Свічинських відбудеться благодійний захід – дискусія "Філософія для життя".

18 березня у Музеї пропаганди в Шепетівці відкривається мандрівна виставка харківського митця Нікіти Тітова. Її присвячено українським реаліям від початку Революції Гідності та впродовж п’яти років після неї. Тут представлено роботи про Майдан і війну на Донбасі. 

У ніч на 15 березня невідомий пошкодив пам’ятник Героям Небесної Сотні у Житомирі. Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці Володимир Федоренко, голова Житомирської обласної ради. На сайті Національної поліції Житомирської області вже є відеоматеріал, в якому зафіксовано чоловіка, що підходить до меморіалу й умисно б’є каменем по його частинах. Поліцейські встановлюють особу вандала та звертаються до громадян, які впізнали чоловіка або мають будь-яку інформацію, повідомити про це за номерами 102  та 063 825 7888  чи в найближчий відділок поліції.

16 березня будемо раді бачити вас на презентації нової книжки Наталки Позняк-Хоменко "Волонтери: сила небайдужих", яка стала продовженням серії видань Українського інституту національної пам’яті про сучасну російсько-українську війну, розпочатої книжками "Дівчата зрізають коси" та "Капелани. На службі Богу й Україні". До книжки ввійшли 28 історій, які показують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною, – підтримку армії та населення, яке стало заручником цієї війни, допомогу пораненим.

Учасники дискусії "Майдан. Війна. Соціум" – українські добровольці говорили про мотивацію, про вміння ветеранів повертатися в суспільство та вміння суспільства приймати бійців., про проблеми з працевлаштуванням. Не оминули й питання гендеру на війні. Адже, на відміну від чоловіків, яких на початку війни мобілізували, жінки здебільшого йшли на фронт добровільно та ще й часто боролися за право воювати нарівні з чоловіками.

Авторська моновистава "Майданутий" українця Юрія Чеботарьова, який емоційно пережив Революцію Гідності, ішла з 2018 року в містах Польщі. В Україні вперше показали спектакль 20 лютого 2021 року в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану. Олені Максименко, працівниці Національного Музею Революції Гідності, який організував показ, режисер-актор розповів, що думає про сенс і наслідки революційних подій, про "майданутість" як вектор зростання суспільства, про свою виставу в Польщі й Україні, про життя в Польщі та спроби поїхати на війну. 

Добровольчий рух став яскравою ознакою скрутного 2014-го, коли згуртованість української нації суттєво підтримала регулярну армію в боротьбі з російською агресією на Донбасі. На захист України добровільно стали люди різного віку, різного рівня освіти й достатку, українські громадяни та закордонні друзі нашої держави. Просто з Майдану на схід пішла левова частина сотень Самооборони. Разом їм удалося зупинити наступ ворога. Чимало добровольців вступили згодом у Збройні сили, продовжуючи захищати нас дотепер. Багато хто, повернувшись додому, пішов у бізнес, мистецтво, політику, громадське життя та інші важливі для розвитку країни сфери. І кожен вкладає у власну справу нові ідеї та весь свій запал, розбудовуючи Україну.