Місця Революції Гідності: вулиця Михайла Грушевського, 6, Національний художній музей України

Інформаційно-навігаційна система "Місця Революції Гідності" – це мережа стендів, які знайомлять з історією та значенням окремих точок Євромайдану.

 

 

Вулиця Михайла Грушевського, 6. Національний художній музей України

Лінія протистояння на вулиці Михайла Грушевського проходила поряд із будівлею Національного художнього музею України. Від 19 січня 2014 року тривала оборона музею. Заклад зачинили, експозицію першого поверху було евакуйовано, а вікна – закладено. Підготували пожежні шланги та порошкові вогнегасники, адже під час зіткнень використовувалися "коктейлі Молотова", які могли запалити будівлю. Працівники музею та Міністерства надзвичайних справ постійно чергували й перебували в закладі. У ніч на 23 січня для протидії можливому штурму мітингувальники не споруджували барикади, а підпалили натомість автопокришки, завдяки чому утворилася суцільна стіна диму й вогню. Спроби силовиків загасити його за допомогою водометів і пожежних гідрантів нічого не дали. Під час протистояння, окрім каміння та "коктейлів Молотова", повстанці застосували метальні машини – требушет, велетенську рогатку та картопляну гармату. У цей час прибічники влади – "невстановлені особи", бійці спецпідрозділів і тiтушки викрадали, катували та вбивали активістів, застосовували тортури, зокрема з роздяганням і фотографуванням на морозі. Провладні силові структури використовували гладкоствольну вогнепальну зброю. Після відходу спецпідрозділів на їхніх позиціях було виявлено сотні гільз до рушниць 12-го калібру.

 

 

 

 

 

 

Спогади учасників

 

Нам доводилося шукати спільну мову з тими, хто перебував довкола музею, – внутрішніми військами, "Беркутом", контролювати, щоб вони не розпалювали багаття на подвір’ї музею, щоб у них теж були під рукою якісь протипожежні засоби. Це іноді вдавалося, а іноді ми наражалися на відверте хамство або не зовсім адекватні вияви.

Марина Скирда, заступник директора Національного художнього музею України з науково-просвітницької роботи

 

...Уночі в медпункт забіг абсолютно голий чоловік, увесь у крові. Стало не по собі: чому голий у такий мороз, рани страшні, потрібна невідкладна допомога. Він виявився будівельником, разом з іншими хлопцями вони були на об’єкті в Музейному провулку. До них уломився "Беркут", побив і вигнав на вулицю. На спині в потерпілого було дванадцять слідів від гумових куль. Вони стріляли йому в спину, коли він біг. Той момент показав, що для супротивника немає межі.

   Марія Назарова, студентка, учасниця мобільних бригад медиків Майдану "Білі ангели"

 

Я вчора  зловив себе на новому відчутті, що я справді цілком усвідомлено пишаюся своїм народом і своєю країною. Обурені "бєспрєдєлом" громадяни схоботили велику катапульту. І приперли її на Грушевського. І зараз заряджають. Цікаво, що з цього приводу думає Умберто Еко, який давно передбачав та аналізував новітнє середньовіччя.

Olexa Mann, член Союзу вольних художників "Воля або смерть"

 

Експонат Національного музею Революції Гідності

 

Катапульта

Для стримування натиску силовиків у "гарячій" фазі протистояння на вулиці Михайла Грушевського протестувальники 20 січня 2014 року з кількаметрових дерев’яних брусків зробили катапульту. Пристрій нагадував середньовічну метальну машину – требушет. Призначався він для метання уламків бруківки, пляшок із водою, "коктейлів Молотова", проте виявився більше психологічною зброєю та розвагою, бо снаряди не долали 70-метрової відстані до кордону міліції. Попри те, катапульта відразу стала популярною серед майданівців. Біля неї фотографувалися, для неї навіть завели твітер-акаунт. Утім, прослужила вона недовго. Тієї ж таки ночі під час нападу бійці "Беркуту" катапульту знищили. За кілька днів рештки дерев’яної конструкції трансформували у велику двометрову рогатку, й вона виявилася дієвішою. Була на Майдані ще одна велика рогатка, зроблена з кількох дерев’яних брусків і піддона. Самооборонівці передали її Музеєві Майдану. У березні 2014 року ця катапульта експонувалася на виставці про Революцію Гідності у Відні. У лютому навпроти Парламентської бібліотеки за ініціативи кількох активістів з’явилася металева катапульта, яка важила 2,5 т, сягала 2 м заввишки та 6 м завдовжки й могла метати снаряди вагою 100 кг на 50 м. 22 лютого Національний художній музей України звернувся до громади з проханням зберегти цю катапульту як "цінний історичний і художній об’єкт для подальшої музеєфікації та увічнення Української революції".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Більше предметів із Майдану розміщено на сайті Музею в розділі "КОЛЕКЦІЯ"

Світлини Ольги Сало та Богдана Пошивайла