Віктор Миколайович Швець народився у Києві 8 жовтня 1955 року. У 1973 році закінчив київську середню школу № 98. У 14 років професійно почав займатися академічним веслуванням. На строковій та позастроковій військовій службі входив до спортивної роти Київського військового округу. Був майстром спорту, семиразовим чемпіоном збройних сил СРСР з академічного веслування, призером чемпіонатів СРСР, багаторазовим чемпіоном та призером чемпіонату УРСР, членом олімпійської збірної 1980 року. Завершивши спортивну кар’єру, служив у Київському вищому артилерійському училищі, а з 1987 року – старшим мічманом на атомному підводному човні Північного флоту СРСР, де відповідав за обслуговування радіотехнічних приладів. У 1991 році Віктор Швець повернувся до Києва та влаштувався на посаду завідувача лабораторії у Київському вищому військово-морському політичному училищі, що розміщувалося у будівлі нинішньої Києво-Могилянської академії.
Віктор був одружений. Із дружиною Тамарою виховував двох дітей, але у 2006 році вони поховали сина, який іще 16-річним хлопцем невдало пірнув та зламав шийні хребці, втративши змогу рухатися. Щоб допомагати доглядати за сином, Віктор Швець вийшов на дострокову військову пенсію. Потім родина продала квартиру у Києві. Віктор Швець майже самотужки почав споруджувати будинок у селі Гатному Києво-Святошинського району Київської області, сподіваючися, що тут буде краще синові.
У 2004 році Віктор Швець разом із дружиною брав участь у Помаранчевій революції.
Участь у Революції Гідності. Із 1 грудня 2013 року після того, як бійці "Беркуту" в ніч на 30 листопада жорстоко розігнали мітингувальників біля монумента Незалежності, Віктор Швець разом із дружиною чи не щотижня приїздив до Києва. Вони брали участь у недільних вічах, привозили на Майдан їжу та теплий одяг.
18 лютого 2014 року, за словами дружини, Віктор Миколайович ремонтував автомашину. Повернувшися до будинку, побачив новини із середмістя Києва й почав збиратися на Майдан, сказавши, що їде захищати молодь. Наполіг, що поїде сам та близько 16-ї години виїхав до Києва.
Увечері близько 20-ї години бійці "Беркуту" та внутрішніх військ почали наступ на майдан Незалежності з Європейської площі, використовуючи бронетранспортери. Ближче до 22-ї наступ було відбито. Одначе постріли не вщухали. О 22:37 Віктор Швець зателефонував дружині та сказав, що з ним усе добре. Голос чоловіка здався їй дивним. Очевидно, на той час його вже було поранено, адже, за даними прокуратури, кульові поранення Віктор Швець отримав у часовому проміжку з 22:00 до 23:00 на майдані Незалежності в районі нижньої частини вулиці Інститутської. Пораненого забрала "швидка допомога", але врятувати його не вдалося. Смерть було зафіксовано лікарем "швидкої" о пів на першу ночі 19 лютого (прокуратура вказує 01:00 того самого дня). Слідство офіційно підтвердило наявність двох поранень від дев’ятиміліметрових куль, хоча свідки казали про більшу кількість вогнепальних ран.
Вікторові Швецю було 58 років.
Пошанування. Віктора Швеця поховали у Гатному 21 лютого 2014 року. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Вікторові Швецю було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка"» (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Віктора Швеця викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, а також на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. 2 квітня 2014 року рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району вулицю, на якій жив герой, перейменовано на вулицю Віктора Швеця. 27 березня 2015 року на фасаді будівлі Гатненської сільської ради було відкрито меморіальну дошку на його честь. 13 жовтня 2015 року в Києві на будівлі спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 98, в якій навчався цей Герой Небесної Сотні, також було відкрито меморіальну дошку. На вшанування пам'яті Віктора Швеця започатковано спортивні змагання з академічного веслування.