Віктор Григорович Чернець народився 27 травня 1977 року в селі Подібна Маньківського району Черкаської області. Мав старшу сестру. Після закінчення школи відслужив у армії та залишився жити й працювати у рідному селі.
Разом із дружиною Наталією виховував двох доньок – Лілію та Віталіну.
Участь у Революції Гідності. Дізнавшись про побиття мітингувальників на майдані Незалежності у листопаді 2013 року, Віктор Чернець був обурений діями тодішньої влади. Він хотів поїхати до Києва та долучитися до акцій протесту, але через затримку платні був змушений залишитися вдома.
У лютому 2014 року, під час гарячої фази протистоянь у Києві, мешканці села Подібна, яке знаходиться на трасі Одеса – Київ, деблокували загородження, які перекривали рух на Київ. Але розуміючи, що трасою можуть користуватися не лише прибічники Майдану, але й силовики та "тітушки", біля Маньківки люди організували "народний блокпост". Місцевим жителям вдалося зупинити кілька автобусів, які везли до столиці бійців загонів спеціального призначення та підкріплення для антимайдану. Одним із активістів цього посту був Віктор Чернець.
Ввечері 19 лютого він вийшов на чергування. Невдовзі зателефонував дружині та повідомив, що по трасі їдуть багато автобусів та машин. О 17:30 водій невстановленого джипа, пробиваючи дорогу внутрішнім військам через блокпост, на шаленій швидкості збив Віктора, який намагався перегородити йому дорогу. Внаслідок отриманих несумісних із життям травм, чоловік загинув на місці.
За кілька днів один із лідерів Автомайдану Олексій Гриценко зазначив, що дії активістів на блокпосту біля Подібної врятували життя багатьом учасникам київського Майдану.
Віктору Чернецю було 36 років.
Пошанування. Віктор Чернець похований у рідному селі на Черкащині. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Віктору Чернець було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю “За жертовність і любов до України”, а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Героя викарбувані на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на алеї Героїв Небесної Сотні, на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові. У лютому 2015 року в селі Побідна поблизу траси Одеса – Київ, де загинув герой встановлено пам’ятний знак. У сусідньому селі Поташ, на будівлі місцевої загальноосвітньої школи на його честь відкрили меморіальну дошку.