Ігор Ігорьович Костенко народився 31 грудня 1991 року в селі Зубрець Бучацького (нині Чортківського) району Тернопільської області. Свої дитячі та юнацькі роки провів у рідному селі. Хлопця разом із сестрою виховували дідусь та бабуся, оскільки батьки у пошуках роботи їздили на заробітки до росії. Спершу Ігор учився в Зубрецькій загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів, потім – у Бучацькому колегіумі імені святого Йосафата. Навчаючись у школі, захоплювався історією та географією. У випускному альбомі залишив запис: “Вірю, що.. колегіанти з патріотичним духом будуватимуть Україну… Будьмо українцями в душі та з Богом у серці!”
У 2009 році Ігор вступив до Львівського національного університету імені Івана Франка на географічний факультет (спеціальність “Менеджмент організацій”). Полюбляв учитися, був одним із найкращих студентів факультету. Мешкав у гуртожитку університету. Цікавився спортом, грав у футбол, уболівав за місцеву футбольну команду “Карпати”. Був доброзичливим, щирим, життєрадісним і цілеспрямованим юнаком. Іще студентом почав працювати журналістом інтернет-видання “Спортаналітика”. Також Ігор був редактором української Вікіпедії. Уперше зареєструвався 23 липня 2011 року під ніком Ig2000 та майже відразу почав писати перші статті. За два з половиною роки написав понад 280 статей, понад 1600 матеріалів редагував, залишив численні коментарі. До кола інтересів Ігоря входили не лише географія й історія, особливо історія українського війська, а й економіка, спорт, зокрема футбол та “Формула-1”. Його статтю про есмінець “Незаможник” українського радянського флоту першої половини XX століття було визнано спільнотою як одну з найповніших, вона отримала статус “доброї статті”. Окрім цього, Ігор Костенко став автором численних повідомлень про спортивні події до “Вікіновин”. Ігор також активно просував Українську Вікіпедію в соціальних мережах, через які намагався залучати нових дописувачів. Адміністрував групу дописувачів Української Вікіпедії у фейсбуці, де постійно розміщував цікаві факти. У серпні 2013 року ініціював вікіфлешмоб із метою залучити якомога більшу кількість громадян України до дописувачів Вікіпедії. За умовами флешмобу у визначений день учасники мали надіслати свої статті. Вікіфлешмоб пропонувалося провести 30 січня 2014 року до десятиріччя Української Вікіпедії, проте через трагічні події у країні його довелося скасувати. Ігор Костенко також був одним з ініціаторів створення українського спортивного інтернет-видання allsport24.com, появу якого довелося відкласти через активну участь Ігоря та його друзів у масових протестах під час Революції Гідності. Цей проєкт було реалізовано вже після трагічної загибелі Ігоря.
За спогадами рідних і друзів, Ігор мріяв про сім’ю та планував мати власну електростанцію.
Участь у Революції Гідності. Ігор Костенко був активним учасником Революції Гідності. Із перших днів підтримував Євромайдан, брав участь у студентських протестах у Львові, головною вимогою яких було підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Неодноразово Ігор їздив із друзями до Києва. Брав участь у недільних вічах, студентських страйках. Стояв на Майдані в ніч на 30 листопада 2013 року, коли спецпризначенці розігнали й жорстоко побили студентів-протестувальників. Був свідком подій у Києві, бачив, як майданівці вперше зайняли приміщення КМДА. Востаннє Ігор Костенко вирушив до столиці 18 лютого 2014 року разом з іншими львівськими студентами. Дісталися Києва пізно вночі 19 лютого й одразу вирушили на головну площу столиці. До ранку Ігор разом із побратимами допомагав будувати барикади й утримувати периметр наметового містечка, чергував на передовій. Одного з друзів – Богдана того дня було поранено. Хлопці доправили його до Михайлівського собору, де розміщувався медичний пункт. Поки Богданові надавали медичну допомогу, Ігор з іншим побратимом Володимиром повернувся на Майдан, щоб охороняти барикади. Того ж самого дня ввечері хлопці посадили пораненого друга на потяг, щоб повернувся додому, а ніч провели у приміщенні КМДА. Близько шостої ранку 20 лютого друзі повернулися на Майдан, щоб довідатися про останні події. Упевнившись, що все доволі спокійно, поснідали на польовій кухні біля Головпоштамту. Ближче до дев’ятої ранку дізналися про спроби силовиків "зачистити" Майдан і кинулися на передову. Разом з іншими мітингувальниками Ігор, прикриваючись щитом, вирушив угору вулицею Інститутською, щоб відтіснити силовиків від майдану Незалежності, й трагічно загинув. У нього влучили дві кулі, одна з яких, поціливши в голову, стала причиною смерті. Ігор загинув у часовий проміжок між 09:29:27 та 09:29:35. Його тіло з вогнепальними ранами в голову та груди й перебитими ногами знайшли неподалік "Жовтневого палацу" на вулиці Інститутській. За свідченням побратима Володимира, який переносив тіло Ігоря, його ноги було побито “так, що їх можна було зав’язати на вузол”.
Ігореві Костенку було 22 роки.
Пошанування. Ігоря Костенка поховано в його рідному селі Зубрець. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Ігореві Костенку було присвоєно звання “Герой України” з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю “За жертовність і любов до України”, а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Ігоря Костенка викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. На знак пам’яті про Ігоря в його рідному селі на схилі пагорба висаджено тризуб із дерев. 5 травня 2014 року на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося врочисте відкриття меморіальної аудиторії імені Героя Небесної Сотні Ігоря Костенка. 27 квітня 2014 року на спомин про нього спільнота української Вікіпедії та ГО “Вікімедіа Україна” провели вікіфлешмоб – конкурс, у межах якого в певний день якнайбільша кількість користувачів напише статті до Вікіпедії. Ідея цього конкурсу належала Ігорю. 10 серпня 2014 року в Лондоні на церемонії закриття щорічної конференції “Вікіманія” співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року. 13 вересня 2014 року Джиммі Вейлз вручив цю нагороду рідним Ігоря Костенка в Києві на міжнародній щорічній конференції “YES”. 29 січня 2015 році Ігор Костенко став лауреатом відзнаки “У твоєму імені живу” за “самопожертву в ім'я України” та найкращим освітянином року (посмертно) за версією Всеукраїнського громадсько-політичного тижневика “Освіта”. 18 лютого 2015 року на стіні Бучацького колегіуму імені святого Йосафата було встановлено меморіальну дошку на честь Ігоря Костенка. 20 лютого 2018 року у дворі географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка, де навчався Ігор Костенко, врочисто відкрили та освятили пам’ятник героєві. На церемонії були мати й сестра Ігоря. Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 року заснував у числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності стипендію імені Ігоря Костенка за спеціальністю “Географія”. У вересні 2017 року рішенням сесії Зубрецької сільської ради Зубрецькій загальноосвітній школі було присвоєно імена Героїв Небесної Сотні Ігоря Костенка та Василя Мойсея. Ігореві Костенку присвячено вірш Володимира Сенаторова “Я збирав у букет хмарки”, написаний російською мовою. Його переклав українською Сергій Зігуля.