18 травня, у Міжнародний день музеїв і День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу, створено Українську коаліцію пам’яті (Ukrainian Coalition of Memory).
Це відбулось за ініціативи Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності спільно з провідними музеями України, громадськими і дослідницькими ініціативами у комеморативній сфері.
"Близько 4 років українські музеї, які займаються складною тематикою, вирішували непрості питання – як актуалізувати нашу історичну пам’ять, драматичні сторінки нашої історії, які за радянської доби замовчувалися, теми, які заборонялися або спотворювалися. Ми думали про те, як нам діяти. І вирішили, що сьогодні, перед загрозою нових викликів, в умовах інформаційної війни, гібридної війни, російсько-української війни, коли тема пам’яті, замовчуваної або забутої історії може стати потужною зброєю як однієї сторони, так і іншої, нам треба об’єднатися. Сьогодні ми разом анонсуємо створення Української коаліції пам’яті, яка об’єднує не лише музеї, а й громадські ініціативи, наукові, дослідницькі інституції, державні установи. Наш Музей Революції Гідності став ініціатором такого об’єднання, – сказав генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло під час підписання меморандуму про створення Коаліції.
Українська коаліція пам’яті об'єднує провідні інституції складної історії та діалогу задля висвітлення колись замовчуваних, заборонених або болісних сторінок національної пам’яті. Її діяльність спрямована також на залучення громадськості до критичного переосмислення минулого, його впливу на сьогодення, формування справедливого і гуманного майбуття.
Серед завдань Коаліції: розробка стратегії і платформи спільних дій у сфері національної пам’яті, розвиток та безпека музейних закладів та суспільних інституцій, захист національних інтересів через формування національної політики і культури пам’яті, збереження культурної спадщини, взаємопідтримка, обмін досвідом, формування та промоція місць сумління, пам’яті та складної історії.
“Один із тих викликів, з якими нам ще довго доведеться працювати, це власне наші внутрішні виклики – наша власна спроможність. Мені дуже імпонують наступні три тези. Немає нейтральних музеїв. Кожен музей може бути музеєм прав людини. Музеї не мають кордонів, але музеї мають мережу. Мені здається, що всі ми сьогодні перебуваємо у процесі трансформації: ми як інституції та громадянське суспільство. На щастя, зараз музеї трансформуються із вертикальних та закритих організацій у горизонтальні та відкриті, і це надзвичайно важливо. Підвищення нашої спроможності фахівців і інституцій – це той виклик, з яким нам необхідно працювати. Не маючи спроможних інституцій громадянського суспільства, не маючи спроможного громадянського суспільства ми не в змозі будувати державу, розбудовувати майбутнє і відповідати за свою долю, не можемо впливати на те, що відбувається у світі. А музей повинен. Включеність у міжнародну та внутрішню в країні взаємодію – дуже важлива.
Підвищення спроможності, постійне навчання та самовдосконалення – наш обов'язок і найбільший виклик. Операційна діяльність має здатність поглинати тебе і захопити з головою, і ти тонеш у цих речах. Мусимо пам'ятати, що ми працюємо не тільки заради того, щоб примножити кількість паперів у світі. Папери важливі, але давайте берегти дерева та працювати заради майбутнього. Сподіваюся, що разом ми станемо сильнішими. Щиро бажаю успіху нашій коаліції”, – звернулася директорка Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, президент ІКОМ Україна Катерина Чуєва.
За словами Ігоря Пошивайла закордонний досвід свідчить, що музеї, які об’єднуються і створюють професійні мережі, є набагато ефективнішими, тож коаліція для подолання глобальних і національних викликів керуватиметься досвідом передусім закордонних партнерів.
“Мені приємно, що коли ми говоримо про Українську коаліцію пам’яті, то маємо на увазі, що в неї входять не лише музеї, а ще громадські організації та архів. Тут є інституції, які досліджують Голодомор, Голокост, Червоний терор, Другу Світову війну – жахливі наслідки діяльності тоталітарних режимів. Завдання нашої коаліції – подолати ці наслідки і зробити так, щоб це зло ніколи не повторилося. Зробити так, щоб злочини складного ХХ століття не повторилися у ХІХ столітті.
Завдання нашої коаліції – синергія діяльності, мусимо постійно повторювати, нагадувати, розказувати про наше минуле. Інакше це зроблять за нас”, – зазначив директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик.
“Хотілося б сьогодні, в День пам'яті депортації кримських татар, підтримати цей народ у боротьбі з російською окупацією, яку вони знову історично переживають. Власне музеї і працюють, щоб ці історії не повторювалися, щоб ми робили висновки. Антилюдська політика комуністичного тоталітарного режиму тривала протягом усього часу його існування. Цьогоріч ми маємо соті роковини масового штучного голоду 1921–1923 років, який був організований більшовиками на чолі з Лєніним. Російську пропаганду та її нав'язані міфи, які роками пропагували, ніби в ці роки голод був через неврожай, потрібно переосмислити. Нам потрібно об'єднатися, щоб доносити дійсно правдиву історію”, – звернулася директор Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк.
Заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька висловила очікування, що УКП буде не лише платформою для обміну думками, підходами, а й осередком моральної та організаційної підтримки й ідейного захисту. Бо інституції, які працюють з національною пам'яттю, повинні зокрема й формувати месиджі для суспільства. Говорити, чому відбувалися ті чи інші історичні події та чому деякі події варто називати злочинами.
Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту, засвідчив, що УКП допоможе співпрацювати всім разом. Він також зауважив, що ЦВІГ має за честь стати частиною платформи.
Свою подяку за ініціативу зі створення УКП висловила директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник. Вона зазначила, що інституціям потрібна сміливість, аби говорити про складне. І ті, хто беруться за такі комунікації, засвідчують свою зрілість та готовність комунікувати із суспільством, яке в силу різних причин може забувати складні сторінки своєї історії.
До присутніх звернулася представник Міжнародної коаліції місць сумління та пам’яті Лінда Норріс:
“Для мене велика честь бути з вами сьогодні. Хай навіть віртуально! Я хочу висловити підтримку цій українській ініціативі від імені Міжнародної коаліції пам’яток сумління. У всьому світі пам’ятки сумління — це місця пам’яті. Історичні місця, музеї, меморіали. Вони запобігають забуттю складних історичних подій, намагаються забезпечити справедливіше та людяніше майбутнє для всіх нас. Коли я думаю про діяльність і потенціал пам’яток сумління, я надихаюсь роботою, котру виконують три сотні учасників по всьому світу. Але я також пам’ятаю та надихаюся словами ірландського поета Шеймуса Гіні: «Історія говорить: “Не май надії з цього боку могили, але потім — раз на життя — здійметься хвиля справедливості, і надія та історія підуть пліч-о-пліч. Тож сподівайтеся на хвилю змін на дальньому березі помсти. Повірте, що дальнього берега можна дістатися звідси. Вірте в дива, у зцілення, у цілющу воду”.
Той дальній берег — це справедливіший світ для всіх нас. І його можна дістатися. І гуртуючись, працюючи разом, ця нова спільнота в Україні може допомогти історії та надії йти воднокрок. Для цілющої хвилі справедливості в Україні та в усьому світі. Мої вітання усім вам! Ми бажаємо вам усього найкращого. Ми вас підтримуємо!”
Перші підписанти меморандуму Української коаліції пам’яті – присутні на заході керівники Національного музею Революції Гідності, Архіву національної пам’яті, Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного музею Голодомору-геноциду, Центру досліджень визвольного руху, Меморіального заповідника «Биківнянські могили», Українського центру вивчення історії Голокосту, Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.
Також до Коаліції зголосились Музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО» (Музей АТО, м. Дніпро) та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (м. Львів).
Коаліція відкрита до нових учасників: музеї, громадські організації, інші інституції, які займаються питанням національної пам’яті та складної історії, можуть долучитись, зголосившись через онлайн-анкету.
Коаліція тісно співпрацюватиме з міжнародними партнерами, зокрема Міжнародною радою музеїв (ІКОМ), Платформою європейської пам’яті та сумління, Міжнародною коаліцією місць сумління та пам’яті (США).
