Творчість будителя нації Тараса Шевченка набула особливої цитованості та інтерпретацій під час Революції Гідності. Окрім появи революційного та громадського контенту, цьому сприяло наближення ювілею. 2014 року виповнювалося 200 років від народження великого поета.
Розповідаємо про п'ять проявів Шевченка на Майдані.
• Режисер Сергій Проскурня до ювілею підготував проєкт "Наш Шевченко". Було записано на відео 365 прочитань Шевченкових поезій. Найвідомішим став уривок із поеми "Кавказ" у виконанні Сергія Нігояна, що зібрав на ютубі понад мільйон переглядів.
Один із роликів – уривок "Великого льоху" читає співак Андрій Середа:
• Наближення ювілейної дати сприяло й переосмисленню образу Шевченка. Найбільше до цього доклався художник Андрій Єрмоленко. У його роботах на стінах "Мистецького Барбакану" та згодом у соцмережах і ЗМІ Шевченко постав в образах байкера, Елвіса Преслі з гітарою, Будди, Супермена, Пікачу.
"Я фанат Шевченка, і він для мене – не забронзовілий ідол, а жива неординарна особистість", – пояснює митець.
• Мистецька сотня до 200-річчя організувала "революційно-екстремальний" пленер "На барикадах", темою якого було послання Шевченку від "і мертвих, і живих, і ненароджених земляків твоїх". Із-під пензлів митців з усієї України вийшли полотна з рефлексіями на події зими 2013–2014 років. Участь в акції взяли Катерина Ткаченко (кураторка пленеру), Марія Діордійчук (Маріко Гельман), Анна Діденко, Михайло Скоп та інші художники. Майже всі твори з пленеру зберігаються у фондах Національного музею Революції Гідності.
Хвилинний телесюжет того часу про пленер "На барикадах":
• Майданівська шевченкіана прикметна й особливим рекордом. У 2012 році народний майстер із Вінниччини Володимир Заєць задумав вирізьбити постать Шевченка зі стовбура 200-річного дерева. За сім років скульптура побувала в багатьох містах, зокрема й на майдані Незалежності в березні 2014-го. До різьблення долучилися близько 9 тисяч осіб із шести десятків країн. Таким чином, у створенні цієї дерев’яної статуї взяла участь найбільша кількість людей.
Через п'ять років дерев'яний Шевченко знову завітав на територію революції – його було експоновано в Інфоцентрі Музею Майдану.
• Окремий пласт майданівської шевченкіани – це народна творчість мітингувальників, розписані щити, каски, плакати, представлені у фондовій збірці Музею. Зображення Шевченка на засобах самозахисту сприймалося як оберіг, на плакатах із гаслами – як підтримка та заклик до дій.
