17 лютого 2021 року в Українському кризовому медіацентрі було представлено результати комплексного соціологічного дослідження обізнаності школярів середніх та старших класів щодо подій Революції Гідності. Дослідження показує їхнє ставлення до подій Майдану, ідей щодо форм збереження пам’яті про нього та практик ушанування Небесної Сотні.
Дослідження проводилося на замовлення Національного музею Революції Гідності у два етапи: анкетування (кількісний аспект) та фокусоване групове інтерв'ю (якісний аспект). У результаті вдалося визначити, як школярі ставляться до Революції Гідності, й установити, що формує їхнє ставлення та сприйняття.
“Соціологічне опитування – це орієнтир для освітян та органів влади щодо того, як діяти. Працюючи з молоддю, працюємо з майбутнім. Музей спирається на валідні дані, які охоплюють усі регіони України. Це національний музей, полем якого є всеукраїнська діяльність. Різноманітність підходів, якими послуговується музей, вражає. Я дякую, що працюєте в багатьох регістрах. Результати дослідження мене стривожили. Багато знають про Революцію Гідності 8% опитаних учнів, а обізнані з тематикою – 84%. Ці 8% твердого знання – тривожна цифра, яка гсвідчить, що нам треба краще працювати. Найбільше роботи – для школи, сім’ї, засобів масової інформації”, – зазначив Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті.
Наталія Зайцева-Чіпак, соціологиня, керівниця Українського центру вивчення громадської думки “Соціоінформ”, представила основні результати дослідження. Вона розповіла про роль і вплив різних практик ушанування Революції Гідності та Героїв Небесної Сотні – інституційованих (державні органи) й індивідуальних (сім’я):
“Ми здійснили загальнонаціональне репрезентативне дослідження, опитавши учнів 6–11 класів з усієї України. Одними з головних були запитання про те, як підлітки трактують Революцію Гідності, які в них цінності. Вони всі народилися вже в незалежній державі, і для них основними цінностями є справедливість, свобода, гідність – саме ті, які сповідував та обстоював Майдан. Важливо розуміти уявлення учнів про цілісність і тяглість історичних подій. На момент тих подій їм було чотири-п'ять років. Про Революцію на граніті чув кожен шостий респондент, про Помаранчеву революцію – половина, про Революцію Гідності – 86% чули”, – зазначила Наталія Зайцева-Чіпак.
“Це не суто наукове дослідження, а прикладна річ. Це орієнтир для кращого розуміння ситуації. Нині відбуваються численні інформаційні атаки на тему Революції Гідності та її цінності. Ми орієнтувалися на ситуацію, яка є сьогодні. У висвітленні теми Революції Гідності недостатньо школи та підручника чи меморіальних заходів двічі на рік. 80% опитаних учнів не брали участі в меморіальних заходах. А ті, хто брав, робили це переважно на уроках у школі. Там зазвичай проводиться хвилина мовчання після короткої згадки про події Майдану. 95% опитаних школярів вважають потрібним ушановувати Революцію Гідності. Це свідчить про цінність зазначеного явища. Але детального глибокого розуміння причин та наслідків немає”, – сказав Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
Після презентації результатів соціологічного дослідження публіці також представили відеоролик “Люди творять історію” про Майдан і Небесну Сотню. Це освітнє відео розробив Національний музей Революції Гідності разом із компанією "WhiteMovie Production". Про особливості роботи над ним і темою Майдану розповіли продюсер Максим Заїка та режисерка Нелля Дубовська.
Відео створено передусім для школярів. Адже історії розповідають школярі – свідки тих подій. Відео змальовує історію, що допоможе сформувати цілісне уявлення про значення та цінності Революції Гідності, розповідає, що спонукало українців вийти на Майдан, яких змін зазнала їхня свідомість та як ці події вплинули на майбутнє України. Відеоролик слугуватиме додатковим джерелом матеріалу для вчителів історії та батьків, які хочуть розповісти своїм дітям про Революцію Гідності.
“Створення цього відео для нас також було певним дослідженням. Коли будуєш історію на інтерв’ю, можеш прогнозувати, але стовідсотково не знаєш, якими будуть відповіді. Я здивувалася, що є проблема необізнаності школярів щодо теми Майдану. Дітям складно відповісти на запитання про Революцію Гідності. Із дітьми треба, по-перше, говорити їхньою мовою – це покоління візуального контенту. А по-друге, це треба робити чесно, не моралізуючи. Бо то покоління, яке не сприймає пропаганду. Тому важливо було, щоб цю історію розповіли діти. Діти активістів Майдану, які пам’ятають щось про ці події, можуть розповісти про них, їм є що згадати, й вони мають уже певну громадянську позицію. Також героєм ролика є хлопець, який тільки пізнає тему. Він художник і хоче створити комікс про Революцію Гідності. Хочеться, щоб таких дітей ставало більше. Для цього ролик і створено”, – наголосила Нелля Дубовська, режисерка компанії "WhiteMovie Production".
“Для нас робота над цим проєктом особливо важлива. Адже тема відео – і про Майдан як явище, і про пам’ять, ушанування Героїв Небесної Сотні. Важливо, що у цьому відео підлітки розповідають підліткам про ті події та про ті теми. Цим воно й особливе”, – додав Максим Заїка, продюсер "WhiteMovie Production".
До вашої уваги візуалізовані підсумки соцдослідження. Будь ласка, гортайте слайд або розгорніть презентацію на весь екран.
Наприкінці заходу генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло повідомив, що сьогодні, 17 лютого 2021 року, Верховна Рада ухвалила постанову, яка визначає Революцію Гідності одним з ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.
Це вже не перше дослідженя громадської думки щодо Революції Гідності. Цього разу Музей як замовник зосередив увагу на обізнаності українців шкільного віку, а 2018 року досліджував обізнаність і міркування дорослого населення країни.