Наприкінці 2018 року Національний музей Революції Гідності замовив проведення соціологічного дослідження серед жителів усіх регіонів України. У його фокусі – ставлення до подій революції та бачення способів увічнення пам’яті про Майдан. Зокрема йшлося й про роль музею.
“Формування політики історичної пам’яті, її запровадження у комеморативних практиках має ґрунтуватися зокрема й на чіткому розумінні суспільних уявлень, настроїв і запитів. Саме тому ми, створюючи меморіально-музейний простір, ініціювали проведення соціологічного дослідження про сприйняття українцями подій і суб’єктів Революції Гідності та шляхи вшанування. Розуміння революційної ситуації у респондентів досить сегментоване. У топі передумов виходу людей на Майдан – узурпація влади (38%), погіршення економіки та корупція (по 28%), а його причин – побиття студентів (55%) та відмова від євроінтеграції (47%). Серед революційних подій опитуваним найбільше запам’яталися розгін демонстрантів і розстріли. Показово: понад 70% опитаних вважає, що події Майдану варто вшановувати, а до десяти найочікуваніших форм увічнення ввійшло створення меморіалу (48%) та музею (42%)”, – розповідає Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
Дослідження провів Український центр вивчення громадської думки "Соціоінформ". Воно складалося з опитування 2000 респондентів, а також роботи з відібраними фокус-групами в різних містах. Це дало змогу не тільки зібрати статистичні дані, а й збагнути причини та мотивацію відповідей.
Нижче – візуалізований виклад результатів дослідження. Також можете завантажити підсумки у 63 ілюстраціях.
Топ-5 позитивних наслідків Революції Гідності: підписання асоціації з ЄС, підвищення згуртованості та патріотизму, отримання безвізового режиму з ЄС, запровадження біопаспортів, втеча Віктора Януковича та розпад його команди.
Іншими позитивними наслідками Революції Гідності українці вважають визволення України з-під впливу Росії, боротьбу за незалежність, боротьбу за права та свободи людини, створення армії, створення НАБУ, розвиток волонтерського руху, утвердження демократії, віру в майбутнє, зміну ставлення до України з боку країн Заходу.
Негативними наслідками Революції Гідності опитані вважають війну з РФ, АТО, економічну кризу, втрату територій, убитих на війні, біженство та “відтік мізків за кордон”, зростання соціальної напруги у суспільстві, зубожіння, корупцію, невиконання реформ.
71% опитаних вважають, що події революції варто вшановувати. Серед топ-10 форм відзначення подій Революції Гідності домінує створення меморіалу на алеї Героїв Небесної Сотні та національного музею в Києві. Також значна кількість опитаних вважає, що треба встановлювати меморіальні дошки, пам’ятники Героям Небесної Сотні, називати вулиці їхніми іменами, створювати сквери на їхню честь.
64% підтримують ідею створення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні та вважають, що вхід має бути безкоштовним. Функціями музею бачать збір і збереження експонатів, історичних матеріалів, свідчень учасників подій, збереження та пропагування цінностей Майдану. Менше тих, хто бачить музей платформою для тренінгового центру з прав людини, школою громадянської відповідальності чи дослідницьким центром для студентів і науковців.
