25 листопада на пресконференції в Укрінформі керівництво Національного музею Революції Гідності заявило, що дії Музею цілком законні та прозорі. Вони базуються виключно на визначених законом процедурах. Єдиною перешкодою для будівництва меморіалу є арешт земельної ділянки, накладений на клопотання Генеральної прокуратури.
Журналістам і громадськості було представлено матеріали та документи, що супроводжували й супроводжують будівництво меморіалу (вже два роки, як будівництво не ведеться). Більшість цієї інформації була й до того в публічному доступі на сайті музею та сайті ProZorro.
Наразі кожен, хто хоче з'ясувати, що діється навколо спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні, може детально вивчити таймлайн цього будівництва на сайті музею, за потреби отримати коментарі або ж ознайомитися з документами, надіславши запит до Музею
“Ми дуже зацікавлені, щоб історія зі звинуваченнями та підозрами була якнайпублічнішою. Втім, Музей Революції Гідності закликати до публічності не треба – він сам роками максимально привертав увагу до проблеми. Закликаю ретельно стежити, що говорить Музей, що говорять правоохоронці”, – наголосив Антон Дробович, голова Українського інститут національної пам’яті. 
Також було оприлюднено заяву, в якій чітко пояснено позицію Національного музею Революції Гідності й наголошено: відповідати за те, що меморіал досі не побудовано, має не музей, який, навпаки, робив усе можливе для його постання. Цю відповідальність повинні розділити Президент України, Генеральна прокуратура, уряд на чолі з прем’єр-міністром незалежно від прізвищ цих посадовців. Звертаємося до них із закликом бути відповідальними та знайти рішення щодо виходу з безперспективної ситуації, в яку поставили Музей. Без консолідації зусиль громадськості, органів влади та політичної волі зрушити все це з місця практично неможливо.
Важливо розуміти, що будівельна організація-підрядник демонструє повну готовність до робіт. Після зняття арешту меморіал може бути збудовано за пів року.
“Напередодні сьомої річниці Революції Гідності на музей учинили справжню інформаційну атаку, – зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності. – Її завдання – дискредитувати інституцію, яка уособлює собою політику національної пам'яті й щодо Майдану, й загалом щодо права народу боротися проти тиранії у своїй країні. Репутація музею безпосередньо впливає на ставлення до Революції Гідності”.
Нагадаємо, що 19 листопада 2020 року правоохоронці провели обшук у Національному музеї Революції Гідності, також у помешканні директора музею Ігоря Пошивайла, під час обшуку вилучено особистий носій електронної інформації та певну тендерно-кошторисну документацію, яка доступна на сайті ProZorro або яку легко можна витребувати офіційним листом.
Підставою для обшуків стала ухвала суду в межах кримінального провадження щодо спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні. Головне звинувачення, яке публічно пролунало від правоохоронних органів, – на будівництво було виділено кошти, частину з них витрачено, а меморіалу досі немає. Ухвалу винесла суддя Тетяна Шевченко, яка підписувала вироки майданівцям та отримала негативну характеристику Громадської ради доброчесності.
Майже два роки поспіль Музей безперервно інформує про перепони будівництву громадськість і всі органи влади, дотичні до цих питань, – Генпрокуратуру, Нацполіцію, уряд, а також Президента. Однак широкому загалові стан справ став відомим лише внаслідок інформаційної кампанії з дискредитації Музею та самої Революції Гідності.
