Мультидисциплінарний науковий форум “Революція Гідності: на шляху до історії”, покликаний утвердити й закріпити тему Революції Гідності в історичному дискурсі, Національний музей Революції Гідності із низкою партнерів уперше провів у грудні 2019 року. Тоді участь у заході взяли близько сотні вчених з України, Канади, Польщі – історики, соціологи, політологи, правники, музеєзнавці, мистецтвознавці, етнологи, філософи та інші дослідники теми Революції Гідності.
Фокус-тема 2020 року: "Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХІХ – початку ХХ століття".
Цьогоріч форум відбувається вдруге, однак в онлайн-форматі. Триватиме він упродовж 19 та 20 листопада. За словами організаторів, через карантинні обмеження довелося змінити запланований раніше сценарій. Тому спікери форуму зосередяться на найгостріших та найактуальніших проблемах, які можуть бути цікавими не лише науковцям, а й усім, хто стежить за історією сучасних масових протестів.
“Ми запропонували доволі непросту фокус-тему. Вона потребує широких дискусій та обговорень. Ці проблеми пов’язано як із термінологічними особливостями дослідження Революції Гідності та подібних явищ у світовій новітній історії, так і з ширшим історичним та географічним контекстами, які дають змогу поглянути на Майдан як закономірний і правочинний процес розвитку суспільства, що долає шлях від тоталітаризму до демократії”, – розповідає Катерина Романова, співкоординаторка наукового форуму. 
Науковці Національного музею Революції Гідності переконані, що напрацювання форуму дадуть змогу надалі запропонувати українському суспільству ґрунтовніші інтерпретації подій листопада 2013-го – лютого 2014 року. “Це вбезпечить від спекуляцій навколо теми Революції Гідності, яку не лише низка політичних сил, а й деякі пересічні громадяни визначають сьогодні як “державний переворот" або “хунту”, – наголосили організатори.
Серед учасників наукового форуму цього року – дослідники з Великої Британії, Канади, Іспанії, Нідерландів, Польщі, Німеччини, Норвегії, США, а також відомі українські історики та політологи – Ярослав Грицак, Степан Віднянський, Михайло Винницький, Тетяна Метельова, Алла Киридон, Віталій Нахманович, Олег Андрос.
Революція Гідності стала унікальним явищем, яке змінило світову безпеку, геополітику та історичний поступ України, але досі не стало предметом системних наукових досліджень, а отже, складником сучасної історії та національної пам’яті.
Із-поміж пріоритетних завдань науковців Національного музею Революції Гідності – створити актуальний історичний дискурс, який стане основою нашого переосмислення “гарячої” та травматичної історії, рушієм формування історичної пам’яті, зміцнення громадянського суспільства, консолідації нації.
Партнери форуму: Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Український інститут національної пам'яті.
Із програмою форуму можна ознайомитися тут.
Трансляція відбуватиметься на фейсбук-сторінці музею.
Також читайте: