Новини

Громадська ініціатива Бібліотека Майдану виникла 26 січня 2014 року у стінах Українського Дому як місце розуму й органічно доповнила місце сили (вулицю Грушевського) та місце духу (навколо сцени). Стала місцем на Майдані, де люди читають, мислять, говорять та діють, а також духовно відновлюються. З перших днів Бібліотека Майдану із революційної читальні перетворилася на всеукраїнську платформу зі збору та розповсюдження літератури. За 6 місяців отримано від громадян, видавництв та авторів близько 20 тисяч примірників, більшість із яких одразу відправлено до 250 сільських бібліотек, у тому числі до населених пунктів, звідки були родом Герої Небесної Сотні. 

У межах освітньої програми виставки запрошуємо на авторську екскурсію Анастасії Сокирко “Майдан мистецький”: 27 січня, 3 лютого, 16 лютого о 16:00. Почуєте історії створення мистецьких творів та творчих ініціатив зими 2013–2014 років. Зокрема йтиметься про “Мистецьку сотню” та організовані нею акції “Щитопис” і “Пленер на барикадах”, “Мистецький Барбакан” та художників, які після Революції Гідності утворили ГО “Артіль Майдан”. Побачите твори таких митців як Олександр Мельник, Олексій Белюсенко, Андрій Набока, Леся Хоменко, Оля Рондяк, Степан Ядловський та багатьох інших, які творили як під час Майдану, так і вже по його закінченню.

Запрошуємо 25 січня о 18:00 вшанувати пам’ять перших загиблих учасників Революції Гідності – Героїв Небесної Сотні: Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника, Юрія Вербицького та Олександра Бадеру, які загинули у січні сім років тому. Акцію 2015 року започаткувала Третя сотня Самооборони Майдану, до якої належав Сергій Нігоян – перша жертва під час подій Майдану. Блокпост 3-ї барикади, на якому чергував Сергій Нігоян, було розміщено коло Лядських воріт. Зазвичай хода відбувалася саме 22 січня – в день, коли з’явилися перші загиблі. Цьогоріч через локдаун дата змістилася на 25 січня.

У столиці вздовж алеї Героїв Небесної Сотні встановлено кошики для підтримання чистоти. Останні кілька років благоустроєм цієї земельної ділянки опікується Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності. Попри те, що працівники музею разом із комунальними підприємствами ШЕУ Печерського району та УЗН Печерського району системно дбають про прибирання території і її облаштування, проблема зі сміттям існує. Недостатньою для поліпшення ситуації виявилася й інформаційна навігація на алеї (стенди, пам’ятні дошки), яка повідомляє, що це меморіальний простір, де потрібно відповідно поводитись. У музеї переконані, що такі кошики поліпшать ситуацію і заохотять відвідувачів алеї і просто перехожих дотримуватися порядку. 

Куб – виставковий павільйон просто неба Національного музею Революції Гідності номіновано на EU Prize for Contemporary Architecture – Mies van der Rohe Award! Його відкрили 21 листопада 2019 року на місці, відведеному під будівництво Національного музею Революції Гідності. Авторами архітектурної ідеї проєкту тимчасової конструкції є агенція urban curators та архітектор Єгор Штефан. Премією Міс ван дер Рое відзначають досконалість у галузі архітектури та привертають увагу до важливого внеску європейських фахівців у розробку нових концепцій та технологій. Премія також популяризує професію архітектора.

Уперше алею Героїв Небесної Сотні відвідала Мая Санду, президент Молдови. Вона запалила свічку у пам’ять про Небесну Сотню і віддала шану їхній боротьбі за свободу. Відвідування України – її перший закордонний візит на цій високій посаді.

З 6 січня Музей Майдану запускає серію онлайн-включень “Про що говорить експонат”. У фондовій збірці вже зібрано чимало артефактів, що репрезентують події Революції Гідності, Помаранчевої революції та Революції на граніті. А якщо вони заговорять? Науковці, екскурсоводи, фондовики та дарувальники Національного музею Революції Гідності підготували серію стрімів у межах освітньої програми виставки “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану”, яка експонується у Музеї книги і друкарства України до 21 лютого.

Нехай пам'ятається все гоже цього року та примножується в наступному! Тримаймося в теплі та здоров'ї. Як показує історія народних зібрань, важливо бачитися не часто, а вчасно! Хай береже Господь нас, наші домівки та країну. На Новий рік зичимо усім інформаційної, мілітарної, фінансової, тілесної і душевної безпеки, мирного неба, ясного сонця і перемоги!

Колекція музею є його важливою репрезентативною складовою. Національний музей Революції Гідності експонує свою збірку в Музеї книги і друкарства України, а також прагне розповісти про неї у деталях. Пропонуємо відвідувачам зручний спосіб знайомитися з артефактами експозиції “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану” онлайн!

Національний музей Революції Гідності з 1 січня 2021 року започатковує комеморативну практику, головний посил якої – відзначити прихід на світ кожного Героя Небесної Сотні та традиційно подарувати, як за життя, квітку в день народження. У день народження героя перед Дзвоном Гідності, який відкрили й освятили наприкінці 2020 року біля каплиці архистратига Михаїла й українських новомучеників, з’являтимуться портрет героя й жива квітка, звучатиме дзвін. Установлюватимуть портрети та кластимуть квіти співробітники Національного музею Революції Гідності, а також рідні Героїв Небесної Сотні та волонтери.

Разом із нашими екскурсоводами пройдете алеєю Героїв Небесної Сотні, де згадаєте найгарячіші події Революції Гідності й героїв біля народного меморіалу неподалік від каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників. Також побачите ліхтарний стовп, на якому збереглися кульові отвори від пострілів під час подій 18–20 лютого 2014 року. До слова, Музей Майдану врятував цей артефакт від демонтажу внаслідок пошкоджень під час ДТП на алеї. У супроводі гіда завітаєте до виставкового простору просто неба “М³: Майдан. Меморіал. Музей” (“Куб”) на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Там можна оглянути виставку, присвячену подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Із прийдешніми святами, друзі! Зверніть, будь ласка, увагу на розклад локацій Національного музею Революції Гідності з 1 по 7 січня.

У грудні 2013 року шестеро небайдужих працівників Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького вирішили створити різдвяну шопку на Євромайдані в Києві. Спочатку гурт, який переважно складався з художників, створив кольорові фігури Святого Миколая. Так з’явилася ідея виготовити різдвяний вертеп – традиційну українську шопку, тобто дерев’яний макет Вифлеємської стайні, місця народження Христа. 

18 грудня на другому поверсі Музею книги і друкарства України відбулося відкриття виставки "Творча сила свободи. Ініціативи Майдану". Простора локація зібрала учасників Революції Гідності, координаторів ініціатив, а також організаторів виставки. 

На виставці можна дізнатись історії ініціатив, почути в аудіозаписах розповіді активістів і пісні Майдану, побачити відеофільми і світлини, арт-об’єкти та багато впізнаваних артефактів. Текстами й артефактами експозиція знайомить із ініціативами, які виникли під час Революції Гідності: "Мистецька сотня", "Польова пошта Майдану", "Бібліотека Майдану", "Мистецький барбакан", "Медична служба Майдану", "Громадський сектор Євромайдану", "Самооборона Майдану", "Євромайдан-SOS", "Автомайдан", "Відкритий університет Майдану", "Музей Майдану". Більшість із них не зникли в 2014, а трансформувалися та продовжили діяльність у новому форматі, сприяючи становленню й розвитку громадянського суспільства. 

У проєкті зібрані історії вихідців із південних і східних областей. Поєднуючи історії добровольців і військових сьогодення та представників армії УНР, ОУН, УПА, простежено шлях звитяжної боротьби за Україну впродовж століть. Автори проєкту поєднали ці військові персоналії ХХ і ХХІ століть, щоб показати, що на сході України були і є люди, які борються за Україну. У проєкті зібрані 20 історій захисників, щоби пересвідчити відвідувачів, наскільки різноманітна українська армія.

Третина українців у 2020 році засуджують Радянський Союз як режим державного терору. Стільки ж – іншої думки. Ще третина – не визначились або байдужі до цього. Чи достатньо покаране зло тоталітаризму та чи достатньо лише покарання для успішного розвитку суспільства та держави? Розглянемо ці питання під різними кутами.

Дзвін битиме до днів народжень кожного з героїв. За задумом, поруч у такий день стоятиме портрет уродинника. Крім того, 20 лютого дзвін ударятиме 107 разів – відповідно до кількості Героїв Небесної Сотні. Освячення відслужив отець Петро Жук – ректор Київської Трьохсвятительської семінарії, який із семінаристами опікується каплицею Архистратига Михаїла та новомучеників українького народу. Її збудували по закінченню Майдану самі учасники в пам'ять про ці події. 

Сім років тому, близько 4 ранку 30 листопада 2013 року силовики розігнали студентів на майдані Незалежності в Києві.Вже наступного дня українці вийшли на один з наймасовіших протестів в історії України, що стало потужним поштовхом до подій, які згодом отримали назву Революції Гідності.На відміну від Помаранчевої революції, яка сталася за 9 років до того, цього разу люди не вірили політикам. Потрібні були інші авторитети, які б своїми словами і діями могли надихнути і надати віри, що боротьба не марна.

Через тиждень під час Маршу Мільйонів сцени на майдані Незалежності ініціативна група "Першого грудня", створена з відомих інтелектуалів і громадських діячів, виступила зі зверненням "В Україні настав новий час", в якому засудила насильство та закликала берегти цілісність України. Тоді голос моральних авторитетів був почутий і відчутний.

Однак через 7 років після Революції, анексії Криму і війни на Сході, яка триває досі, в суспільстві відчуваються все ті ж сумніви, зневіра в політиках і у кращому майбутньому. Суспільство знову потребує голосу розуму, справжніх моральних авторитетів, які своїми словами допомогли б розібратися, що ж з нами відбувається і чи є світло в кінці цього нескінченного тунелю.  

Саме тому "Українська правда" до річниці Революції вирішила поспілкуватися з одним з тих, хто був і лишається справжнім моральним авторитетом. В інтерв’ю УП Мирослав Маринович пригадує "романтичний" початок Революції Гідності, розмірковує про сильні українські "горизонталі", прикладом яких став Майдан, і припускає, що ще, окрім політичних лідерів і партій, можуть породжувати революції.

Пам’ять Небесної Сотні оберігатиме Дзвін Гідності. Спеціально вилитий 70-кілограмовий дзвін установлено на території майбутнього Меморіалу Героїв Небесної Сотні. Як і дерев'яні хрест та каплиця на місці розстрілів, дзвін поруч зі стелою з портретами загиблих протестувальників знаменуватиме подвиг героїв і звитягу українського народу. Планується, що в день народження кожного з Небесної Сотні працівники Музею Майдану виставлятимуть до дзвона його портрет, а удари дзвона відзначать кількість років, що виповнилося героєві в момент його загибелі. Також у дзвін зможе вдарити кожен, хто прийде віддати шану загиблим учасникам Революції Гідності.