Новини

Учасники дискусії "Майдан. Війна. Соціум" – українські добровольці говорили про мотивацію, про вміння ветеранів повертатися в суспільство та вміння суспільства приймати бійців., про проблеми з працевлаштуванням. Не оминули й питання гендеру на війні. Адже, на відміну від чоловіків, яких на початку війни мобілізували, жінки здебільшого йшли на фронт добровільно та ще й часто боролися за право воювати нарівні з чоловіками.

Авторська моновистава "Майданутий" українця Юрія Чеботарьова, який емоційно пережив Революцію Гідності, ішла з 2018 року в містах Польщі. В Україні вперше показали спектакль 20 лютого 2021 року в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану. Олені Максименко, працівниці Національного Музею Революції Гідності, який організував показ, режисер-актор розповів, що думає про сенс і наслідки революційних подій, про "майданутість" як вектор зростання суспільства, про свою виставу в Польщі й Україні, про життя в Польщі та спроби поїхати на війну. 

Добровольчий рух став яскравою ознакою скрутного 2014-го, коли згуртованість української нації суттєво підтримала регулярну армію в боротьбі з російською агресією на Донбасі. На захист України добровільно стали люди різного віку, різного рівня освіти й достатку, українські громадяни та закордонні друзі нашої держави. Просто з Майдану на схід пішла левова частина сотень Самооборони. Разом їм удалося зупинити наступ ворога. Чимало добровольців вступили згодом у Збройні сили, продовжуючи захищати нас дотепер. Багато хто, повернувшись додому, пішов у бізнес, мистецтво, політику, громадське життя та інші важливі для розвитку країни сфери. І кожен вкладає у власну справу нові ідеї та весь свій запал, розбудовуючи Україну.

Творчість будителя нації Тараса Шевченка набула особливої цитованості та інтерпретацій під час Революції Гідності. Окрім появи революційного та громадського контенту, цьому сприяло наближення ювілею. 2014 року виповнювалося 200 років від народження великого поета. Розповідаємо про п'ять проявів Шевченка на Майдані. 

Виставка висвітлює розслідування злочинів, здійснених під час Революції Гідності, від початку до теперішнього часу. За допомогою тривимірних моделей Алеї Героїв Небесної Сотні вонаа пояснює, які саме слідчі справи стоять за узагальненим терміном "справи Майдану", надає актуальну статистику щодо них, розповідає про результати та проблеми судових проваджень, а також про роботу Музею в напрямі меморіалізації алеї, про громадські ініціативи зі сприянню слідству, про рішення Європейського суду з прав людини, яке чітко дало оцінку і Майдану, і діям тогочасної влади.

"День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності.

Лютий був надзвичайно наповненим і насиченим. В Інфоцентрі Музею Майдану побували понад 1000 відвідувачів. За цифрами сховано безліч історій знайомства з Майданом або ж спогадів про пережите там. Від п’ятикласників до пенсіонерів, від студентів профучилища до представників дипкорпусу... Ті, хто приходить до Інфоцентру, певним чином відтворюють ту різнорідну публіку, яка вийшла на Майдан сім років тому. Упродовж березня також буде серія екскурсій, на які можна вже реєструватися. Приходьте згадати, відчути чи пізнати атмосферу Майдану. І залишити свої рефлексії.

Екскурсовод Вікторія Бойко познайомить вас із постійною експозицією “Назустріч свободі”. Після огляду артефактів маршрут пролягатиме до майдану Незалежності. Там розміщується виставковий проєкт “Століття нескорених”. У ньому яскраво показано історію легіону Українських січових стрільців, Української Народної Республіки, легендарного Холодного Яру, звитяжної Української повстанської армії. Також висвітлюється доля повстанців у таборах ГУЛАГу, дисидентів, активістів Революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності.

23 лютого в Інформаційно-виставковому центрі музею Майдану відбулася презентація наукового збірника “Революція Гідності: на шляху до історії”. Він містить матеріали першого наукового форуму, який було ініційовано Національним музеєм Революції Гідності та який відбувся у Києві 12–13 грудня 2019 року. Партнерами форуму стали Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет.

Під час Революції Гідності Леся Українка стала однією з "ікон революції". "Іконами революції" називали триптих на стіні будинку по вулиці Михайла Грушевського. Графіті створив художник #Sociopath у ніч на 10 лютого. Стиль життя, освіченість, широта зацікавлень, обізнаність у мовній і культурній площині письменниці зробили її людиною світу. Вона підсилила все це своїм псевдонімом-маркером – Українка. 

Проведено всеукраїнське дослідження громадської думки "Українці про Революцію Гідності та візії збереження пам'яті про події та учасників". Його результати оприлюднено 22 січня. Порівняно з даними аналогічного дослідження, здійсненого у грудні 2018 року, підтримка Майдану повільно зростає. Після оголошення результатів відбулося публічне обговорення їх. 

За допомогою опитування віч-на-віч і роботи у фокус-групах по всій Україні соціологи з'ясували, що думають про Революцію Гідності українці тепер, а також як змінилася їхня думка за останні два роки. 2018 року вже провадилося таке опитування також на замовлення Національного музею Революції Гідності. Пропонуємо вашій увазі візуалізовані дані дослідження.

До збірника ввійшли статті, автори яких досліджують суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, розглядають проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації “складної історії”. Під час презентації планується обговорити не лише певні досягнення “майданознавства” за останні роки, а й проблеми, з якими стикаються дослідники, вивчаючи події Революції Гідності.

У пам'ятні дні особливо гостро постає питання меморіалу Героїв Небесної Сотні, як і питання встановлення правосуддя – винні мають зазнати належного покарання. Алея Героїв Небесної Сотні є одночасно і місцем злочину, і місцем пам'яті, де постане меморіал. Сьогодні територія під арештом до завершення на ній слідчих дій. Упродовж семи років слідчі та прокурори обстежили територію, вилучили залишені там матеріальні докази, провели сотні слідчих експериментів і підготували серйозну доказову базу для розгляду в суді.

Промені Гідності – інсталяція в центрі Києва на честь Героїв Небесної Сотні. у 2021 році акція особлива тим, що її доповнить мультимедійний складник – усі, хто прийде на алею Героїв Небесної Сотні вшанувати загиблих майданівців, почують музику Романа Коляди, написану спеціально для проєкту “Характери Гідності”.

Презентація результатів масштабного загальнонаціонального соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності та їхнього бачення щодо збереження пам’яті про ці події та їхніх учасників. Наскільки по-різному в регіонах України знають і сприймають події 2013–2014 років? 

Перед сьомими роковинами розстрілів на Євромайдані Верховна Рада ухвалила постанову, що визначає Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.  

В цей же день уряд затвердив план заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності й увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні до 2025 року.

Запрошуємо на зустріч із художницею Тетяною Чепрасовою, на розмову про ініціативу “Артіль Майдан” і представлення мистецького каталогу художниці, який є відображенням майданного періоду її творчості з особистим сприйняттям та осмисленням революційних подій.

Національний музей Революції Гідності разом із партнерами підготував заходи до Дня Героїв Небесної Сотні. Програму складають виставки, екскурсії, приурочені до цього дня презентації відповідних відеоматеріалів і видань, поминальні заходи та всеукраїнська інформаційна кампанія. Особливу увагу має привернути проєкт "Промені Гідності" на алеї Героїв Небесної Сотні, який цього року буде доповнено музичним складником.

Напередодні Дня Героїв Небесної Сотні Національний музей Революції Гідності презентував новий освітній ролик “Люди створюють історію”, виготовлений разом із командою компанії "WhiteMovie Production". Цей відеоролик створено передусім для школярів. Адже історії розповідають школярі – свідки тих подій. Відео змальовує історію, що допоможе сформувати цілісне уявлення про значення та цінності Революції Гідності, й розповідає, що спонукало українців вийти на Майдан, яких змін зазнала їхня свідомість та як ці події вплинули на майбутнє України. Відеоролик слугуватиме додатковим джерелом матеріалу для вчителів історії та батьків, які хочуть розповісти своїм дітям про Революцію Гідності.