31 січня в Конотопі відбулася презентація книги пам’яті про воїнів-конотопців, які загинули на Сході України протягом 2014–2018 років. Вона містить 16 історій про борців за волю України.
Ідея видання належить конотопському історикові Ігорю Лисому, викладачеві гуртка “Юні журналісти-краєзнавці” Конотопської станції юних туристів. За його опіки над книжкою працювали п’ятеро вихованців гуртка.
Задум утілено у співпраці з Національним музеєм Революції Гідності. Передмову та частину текстів написала Антоніна Піпко, заступниця генерального директора. Працівники Музею також створили дизайн видання, здійснили верстку та редактуру.
“Для Конотопщини це вагома подія, адже книга ілюструє історії з життя простих хлопців, чоловіків, сила духу, патріотизм, чин боротьби та самопожерви яких є прикладом для наслідування. Це були різні люди, в них були різні долі, але одна спільна справа – захист Батьківщини”, – сказано на сайті “Національного корпусу”, де вийшов фоторепортаж із презентації. Члени конотопського осередку Нацкорпусу впродовж двох років улаштовували авторам книжки зустрічі з родичами та друзями загиблих.
Наводимо уривок із промови Антоніни Піпко під час презентації.
“Дуже довгий час історія України замовчувалася, бо Московській імперії ця правда непотрібна. Як і нині, вона всіляко перекручувала події на свою користь. Але без пам’яті та історії ми – ніхто. Саме історія формує національну ідентичність, повагу до своєї країни, загальні цінності для всього народу. На історії виховуються нові покоління українців, формується їхнє сприйняття держави та суспільства, в якому вони будуть жити. Тільки правдиве знання наших поразок, трагедій, перемог і слави роблять із населення націю.
Як стверджують науковці, пам’ять усна живе три покоління. А, щоб пам’ять стала історичною, відомості мають бути зафіксовані на папері. Якщо немає згадки про подію, то чи вона була? Немає згадки про особу – то чи вона існувала? У тому й цінність цього видання, – що імена наших героїв уже є в історії. Тому появу цієї книжки пам’яті я називаю цеглинкою в розбудову української нації та України.
Вартим уваги є те, що ініціатива створення цієї книжки належить юними журналістам, на момент виникнення ідеї ще школярам! Оце – справді наша золота молодь, наша надія і наша майбутня еліта. Не з примусу, не з якихось посадових обов’язків, не задля грошей народився цей задум, а зі щирості серця, з найглибшої пошани до героїв, до їхнього чину боротьби та самопожертви. Гадаю, юні журналісти самі стали воїнами у теперішній гібридній війні. Адже війна триває не лише за землю. Важливим фронтом є боротьба за свідомість людей”, – сказала Антоніна Піпко й анонсувала презентацію книжки в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, що в центрі Києва.
Деякі шкільні бібліотеки Конотопа вже мають видані Музеєм Революції Гідності томи “Небесна сотня. Життєписи” та “Майдан. Пряма мова”. Невдовзі їм буде подаровано книтжку “Конотопська Небесна Чота. 2014–2018”. Згодом заплановано до випуску й електронний варіант книжки.
Також читайте: Соколи, що стали янголами: загиблих на Донбасі воїнів з Конотопа увічнили в книзі пам’яті