ВІД СТРАТЕГІЇ ДО ДІЇ: Музей Майдану відзвітував за три роки

Команда Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності відзвітувала про три роки діяльності закладу.

20 січня виповнилося три роки, відколи його утворено як державний заклад. Керівники меморіально-музейного комплексу розповіли про виникнення та становлення музею, а також підсумували виклики та здобутки за цей час.

"Музей Майдану – великий експеримент і для нас самих. Заклад новий за задумом, амбіціями, викликами. Певної пікантності додає відсутність приміщення. На Заході багато музеїв не мають ані колекції, ні приміщень, активом у них є спільноти, заради яких вони виникли та працюють. У нас становище не таке", – зазначає Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революція Гідності. 

Хоча власних виставкових площ бракує, музей знаходить змогу возити й демонструвати експозиції по всій Україні та за її межами. За рік, що минув, співпраця провадилася з 12 музеями. Експонати музею побачили у Брюсселі, Києві, Обухові, Чернігові, Одесі, Дніпрі, Львові, Хмельницькому й Мелітополі.

"Упродовж 2018 року предмети з музейного зібрання надавалися для експонування в межах низки виставкових проектів: виставка "Взаємодія" відбулася в Бельгії, а в Україні – "Майдан: простір творчості", "Творчий спалах Майдану", "Символ твоєї свободи: 100 років Державного герба України", "Майдан: деталі". Загалом було надано 227 музейних предметів", – каже Ольга Савенок, завідувач меморіально-організаційного відділу. 

МУЗЕЙ МАЙДАНУ:

• без відповідного приміщення, зате з потужними активами; 
• створено у співпраці з більш ніж 50 дотичними організаціями;
• за два роки отримав у користування 2,6 га в центрі столиці;
• уперше в Україні будується за підсумком анонімного відкритого міжнародного конкурсу проектів;
• уперше в українській історії музейної справи став замовником проектування та будівництва;
• консультують фахівці-музейники високого рівня з усього світу, а стажування тут проходять іноземні студенти та дослідники;
• діяльність закладу висвітлюють відомі у світі ЗМІ, такі як "Der Spiegel", "Deutsche Welle", "New York Times", і професійні видання, зокрема Smithsonian.com і Sitesofconscience.org;
• першим в Україні став членом Міжнародної коаліції місць сумління:
• у майбутнє спрямований більше, ніж у минуле.

"Цей рік – дуже проривний. Активно поповнюється колекція. Це супроводжується дослідженнями наших фондовиків і науковою роботою. Є чим похвалитися й у комунікації. Аналітика показала, що за минулий рік ми лише в соцмережі Facebook охопили своєю діяльністю 400 000 осіб. Також непоганим підсумком як для музейного сайту вважаємо 20 000 читачів нашої сторінки maidanmuseum.org", – розповіла Ольга Cало, завідувач просвітницько-Інформаційного відділу. 

Діяльність Музею Майдану висвітлювали Ольга Сало, Ольга Савенок, Ігор Пошивайло, Оксана Моргун, Наталія Бойків

Пропонуємо вашій увазі найцікавіше з виступів очільника музею та його колег, зокрема щодо того, чи є в Україні політична воля на увічнення пам'яті про Євромайдан, в яких напрямах працює колектив музею, скільки коштує та чому затримується побудова меморіалу на алеї Героїв Небесної Сотні.


Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революція Гідності: 

– Музей постав з об’єднання, породженого Майданом на Майдані. Однодумці з кількох музеїв і громадських організацій включно із Самообороною вирішили документувати та зберігати свідчення про ці події, щоб колись, коли Майдан переможе й оновиться країна, можна було показати цю історію майбутнім поколінням. До створення та розбудови музею причетні майже 60 дотичних сторін –стейкхолдерів, державних органів, які є засновниками, представників громадського середовища й експертів. Радіємо, що коло друзів та партнерів зростає.

За перші два з половиною місяці ми зібрали приблизно дві тисячі експонатів, налагодили комунікацію з групами майданівців, із закордонними фахівцями, які потім обговорювали питання меморіалізації та музеєфікації подій.

Сергій Нігоян на стінописі у сквері Небесної Сотні в Києві. Для увічнення подій Майдану та подвигу його героїв музей створює інтерактивну карту пам’ятних місць – це пам’ятники, мурали, меморіальні дошки та музеї. Фото: Українська урбаністична платформа

Що ми робили три роки. Восени 2014 року “Музей Майдану” об’єднався з “Музеєм Свободи”. Ця постмайданівська ініціатива дуже допомогла сформувати бачення та концепцію нашого закладу, спрямувати її з минулого в майбутнє. Люди на Майдані виборювали для себе та наступних поколінь майбутню Україну. 

Уже на ранніх стадіях нас підтримали Український інститут національної пам’яті, КМДА, Міністерство культури, Самооборона Майдану, Агенція культурних стратегій і ще купа інституцій. КМДА разом із Мінкультом у квітні створили робочу групу, яка в липні узагальнила концепцію меморіалізації та музеєфікації. До того концепцій було три.

Як громадська ініціатива сприяла створенню державної інституції. Минув складний рік, поки ми зрозуміли, чи ми потрібні. За цей час мали багато запрошень із закордону. Перші експонати мандрували з виставковими проектами, зокрема проектами Мистецького арсеналу, навесні 2014 року в Австрію, потім по інших зарубіжних музеях, у той час як в Україні був повний штиль. Не мали місця, де зберігати експонати. І жоден держорган не брав на себе відповідальності щодо заснування державного музею. Ми тим часом багато стратегували й міркували щодо того, яким має бути музей – державним, громадським, приватним. І під тиском громадського запиту держава пішла нам назустріч. Слідом за лютневим указом Президента в листопаді 2015 року Кабінет Міністрів видав розпорядження про заснування державного закладу. Підпорядкував його УІНПу.

2014 року створення Музею Майдану було лише метою. Тимур Бобровський, Микола Скиба, Петро Гончар, Василь Рожко, Євген Нищук,, Володимир В'ятрович,  Ігор Пошивайло

А вчора нам виповнилося три роки як офіційно зареєстрованому музеєві, який, утім, тривалий час усе ще не мав фінансування, не мав приміщення, не мав штату. У квітні 2016 року заклад набув статусу національного. Це розблокувало фінансування, підвищило наш статус і водночас нашу відповідальність. Адже національні – це інституції з великим досвідом або високим статусом. Аж улітку 2016-го ми взяли на роботу перших трьох співробітників.

Напрями діяльності. Створюємо пам’яткоохоронну документацію щодо нерухомих пам’яток на території революції. Разом з Інститутом культурної спадщини внормували режим і межі використання пам’яток історії місцевого значення. Плануємо підвищити їхній статус до національного значення задля збереження цих пам'яток.

Спорудили навігаційну систему – путівник місцями Революції Гідності. Наглядаємо за благоустроєм на нашій території від Хрещатика до вулиці Ольгинської.

Щодо наукової діяльності варто згадати, що ми започаткували польові експедиції в регіони до родин героїв. Горді, що до лютого презентуємо нові власні видання.

Утверджуємо пам’ять про Майдан не лише в Києві. Допомагаємо колегам у містах і селах створювати музейні простори, зокрема на основі нашого зібрання. А щоб у Києві створити основний меморіальний простір, ми отримали в постійне користування землю під музей. Це гарантує, що рано чи пізно він буде. Уперше в історії держави музею передано чотири ділянки в центрі міста, в числі їх і проїжджу частину. Це зайняло понад два роки. Завдяки гуртуванню однодумців у владі й поза нею ділянки було виділено дуже швидко, якщо враховувати українську практику й те, що вони мали різну форму власності та були в різних адміністративних районах міста.

Тепер уже ми набули чотири приміщення в оренду – невеличкий, але поступ. Відкрили публічний простір у Будинку профспілок – Інфомаційно-виставковий центр Музею Майдану. Маємо невеличкий офіс на території Києво-Печерського заповідника. Він не може вмістити робочі місця для всієї нашої команди, тому домоглися оренди на Липській, 16. Там підвальне приміщення, воно потребує ремонту. І сподіваємося на кілька кабінетів у колишньому Жовтневому палаці для господарчого відділу, нашої будівельної команди.

Стратегічний напрям – формування зібрання. Велика відповідальність – мати таку колекцію. Підбираємо досвічених і мотивованих працівників. Зокрема створили фахову фондову команду, яка зараз посилено провадить опис. Запроваджуємо систему електронного обліку. Скоро надамо доступ до нашої колекції дослідникам та всім охочим. Наш поки що невеличкий музей без досвіду й наразі без приміщення, а вже має кількох іноземних інтернів. Дослідники зі США й Італії цікавляться проектом, долучаються до створення новітнього музею. За останній рік відчуваємо зростання довіри до нас. Дедалі більше людей та організацій передають експонати. За три роки ми майже подвоїли зібрання. Це на часі, бо плануємо концепцію постійної виставки майбутнього музею, і що більше матимемо речей, то краще сплануємо застосування їх.

Картограф Дмитро Вортман під час протистоянь укладав оперативні мапи з розміщенням барикад і противників. Зараз ці електронні робо́ти – надбання Музею. Одна з них нанесена на підлогу другого поверху Інфорцентру Музею Майдану.

Потужною є динаміка за́ходів. Ми не мали прямого фінансування на культурно-освітню діяльність, однак провадили її завдяки партнерам. Відповідно стрімко збільшилася кількість відвідувачів, зокрема завдяки тому, що чимало проектів розгорталися просто неба плюс було багато мандрівних виставок. 2018 року ми здійснили чотири міжнародні проекти. Нас запрошують у Варшавський музей плаката, Український музей у Чикаго й навіть такі лідери музейної справи, як Європейський дім історії. Активні ми й у Києві. Мали виставки в КМДА, Мистецькому арсеналі, Українському домі, Музеї парламентаризму у Верховній Раді, Будинку художника, Печерській райдержадміністрації тощо.

Нашу діяльність висвітлюють не лише українські ЗМІ, а й "Der Spiegel", "Deutsche Welle", "New York Times", також авторитетні професійні видання, наприклад "Smitsonian Magazine", придивляються до того, як українці зберігають пам’ять та яким буде наш Музей Свободи.

Нарощуємо відвідуваність сайту та присутність у соцмережах. Вдало залучаємо нові аудиторії. Сайт набуває динаміки. 

Важливий напрям – наша видимість, айдентика, брендинг. Ми власноруч розробили логотип і цілий правильник, тобто брендбук. Потроху стаємо впізнавані. Навколо монумента Незалежності триває виставка “Майдан: ландшафти пам’яті”, яка поміж іншого пояснює наш знак.

Нарешті про фінансову спроможність. Маємо сприятливі фінансові умови для створення матеріально-технічної бази. Розуміємо, що так не триватиме довго. Тому важливо запровадити механізм, який допоможе нам і в майбутньому бути фінансово життєздатними. В Європі є модель, при якій відвідувачі голосують і забезпечують існування музею своїми пожертвами. Це розвантажує державний бюджет і сприяє невпинному розвиткові інституції. А те, що торішнє фінансування зросло проти позаминулого року, свідчить про кредит довіри, про обстоювання наших інтересів і про розуміння на різних рівнях влади потреби в такому музеї. На діяльність ми мали 1 мільйон гривень у 2016-му й понад 22 мільйони у 2018-му, окремо – 115 мільйонів на проектування та будівництво меморіалу. Проектно-кошторисну документацію розроблено. Ми готові до будівництва.


Наталія Бойків, завідувач відділу будівництва Національного музею Революції Гідності:

– Ми готові будувати меморіал, але маємо ухвалу Печерського суду про арешт ділянок. Родичам загиблих важливо довести вину “беркутівців”. Музей, ГО “Родина Героїв Небесної Сотні”, ГО “Ініціативна група поранених і постраждалих на Майдані”, ГО “Львівська брама” зробили все, щоб на прохання Управління спецрозслідувань ГПУ розчистити ділянку для здійснення слідчих дій. Звільнено місце, де поранено понад п'ятнадцять і вбито вісім осіб, – хрест і світлини перемістили в бік каплички. Одержали ми з ГПУ лист, що знизу ділянки слідчі дії закінчені. Це дає змогу розпочинати підготовчі роботи з будівництва. Задіяним слідчими залишається клаптик біля каплиці, однак одержали ми також відповідь, що й там найближчим часом слідчий експеримент закінчиться.

Іще про кошторис. Наша документація отримала висновок Української державної експертизи. Я думала, що для нашого проекту буде зелене світло, але його розглядали під мікроскопом, дуже доскіпливо й конкретно. Врешті концепцію ми відстояли. Уся вартість меморіалу становила 171 мільйон 808 тисяч гривень, у тому числі будівельні роботи – 148 мільйонів гривень. Сподіваюся наступного року відзвітувати за збудований меморіальний комплекс та братися за музей. Маємо надію, що меморіал принесе людям і світлі хвилини – стверджуватиме, що наші рідні загинули недарма. 


Оксана Моргун, заступник директора з будівництва Національного музею Революції Гідності:

– Реалізація Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності передбачає два етапи. Це створення меморіалу та створення музею відповідно до двох номінацій при проведенні міжнародного архітектурного конкурсу.

Підготовлено всі необхідні технічні умови та зібрано дані на проектування меморіалу.

Створено тендерний комітет із питань проектування та будівництва.

Проведено переговорну процедуру відповідно до Закону "Про публічні закупівлі" з переможцями архітектурного конкурсу в номінації "Меморіал" та укладено договір на розроблення проектної документації.

Розроблено стадію "Проект" проектно-кошторисної документації на будівництво.

Отримано позитивний висновок щодо проектно-кошторисної документації від ДП "Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи".

Частково територія проектування входить до буферної зони пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКO, в зв’язку з цим було виконано роботу з підготування документації для забезпечення інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та передано цю документацію до Міністерства культури.

Розроблено та подано до Міністерства культури проект змін до постанови № 1764 від 27 грудня 2001 року "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”. Проект змін пройшов ряд погоджень у Міністерстві культури, Міністерстві фінансів, Міністерстві економічного розвитку, Міністерстві юстиції. Зміни затверджено постановою Кабінету Міністрів № 1074 від 5 грудня 2018 року та опубліковано.

Підготовлено документацію на проведення відкритих торгів і проведено відкриті торги на генеральну підрядну будівельну організацію та укладено договір із генпідрядником – ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" на виконання будівельних робіт. Для забезпечення робіт із ремонту, реконструкції та відновлення благоустрою прилеглих до алеї Героїв Небесної Сотні ділянок підготовлено інформаційно-аналітичні матеріали та протокол доручень наради, проведеної під головуванням віце-прем'єр-міністра, міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка в Будинку уряду 23 листопада 2018 року.

Вирішено майнові питання стосовно списання об’єктів комунальної власності – ділянок доріг і тротуарів на території будівництва з ШЕУ та Департаментом комунальної власності міста Києва.

Здійснено моніторинг ринку стосовно поставки основних матеріалів. Напрацювання та рекомендації щодо оптимальних постачальників передано генпідрядникові.

Здійснено моніторинг ринку на виконання робіт із технічного нагляду за будівництвом. Обрано компанію – виконавця робіт.

Укладено договори на виконання робіт технічного та авторського нагляду за будівництвом.

16 січня 2019 року в реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України зареєстровано повідомлення про початок підготовчих робіт на об’єкті "Проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності: реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3–5 з облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення території в складі Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

Генпідрядна організація ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" починає облаштування огорожі будівельного майданчика відповідно до проекту організації будівництва. Будівельним парканом буде перекрито алею Героїв Небесної Сотні таким чином, щоб забезпечити безперешкодний доступ до готелю "Україна" з боку вулиці Хрещатик. Паралельно з установленням будівельного паркану та облаштуванням побутового містечка буде здійснено роботи з КО "Київзеленбуд" стосовно обстеження стану зелених насаджень на території об’єкта, очищення та видалення їх. Виконання зазначених робіт потребуватиме близько двох тижнів. Будівельні роботи неможливо почати у зв’язку з арештом, накладеним на земельні ділянки ухвалою Печерського суду.


Twitter​Facebook​Іnstagram​YouTube​Soundcloud

www.maidanmuseum.org