Уряд ухвалив рішення щодо надання постраждалим учасникам Революції Гідності прав на пільги, передбачені для учасників бойових дій.
Таку постанову ухвалили під час засідання уряду 13 червня.
Ця постанова приводить у відповідність до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" постанову уряду про впорядкування безоплатного та пільгового відпускання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення.
Постанова доповнює категорією "постраждалий учасник Революції Гідності" переліком груп населення, яким лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно або на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування.
14 листопада 2017 року Верховна Рада ухвалила законопроект № 5697, який надає постраждалим учасникам Революції Гідності відповідні пільги та гарантії соціального захисту.
Таким особам видається відповідне посвідчення, надаються пільги та інші соціальні гарантії – такі ж, як і для учасників бойових дій.
21 листопада 2013 року після того, як уряд України призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, журналіст, а нині депутат Верховної Ради Мустафа Найєм закликав у Facebook прийти на Майдан, що й стало початком Євромайдану.
Розгін студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. Розстріл мітингувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014-го. Убивства Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника, викрадення Ігоря Луценка й викрадення та вбивство Юрія Вербицького 22 січня 2014-го – це найрезонансніші справи Майдану. Водночас є понад вісім десятків інших епізодів. Усі вони умовно об’єднані в одну велику "Справу Майдану".
Про масштаби "Справи Майдану" найбільш промовисто свідчать цифри. Якщо подивитися лише на деякі з них, зокрема кількість свідків, стає зрозуміло, що до завершення далеко. У "Справі Майдану" їх 9,5 тисяч.
Джерело: Громадське