10 лютого в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбулися Х Бандерівські читання на тему "Філософія української перемоги. Візія Великої України". У колі науковців, громадських діячів, військовиків обговорювалося, якою буде Україна після своєї перемоги над росією та який вигляд матиме світ без росії. Захід присвячено тим, хто своє життя поклав за Велику Україну та заради нашого майбутнього. Його підготовлено у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності та за технічної підтримки компанії "IQConference".
Учасників заходу привітали Олег Медуниця – голова ОУН(б), Володимир Тиліщак – заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, Михайло Головко – голова Тернопільської обласної ради, кандидат економічних наук, Ігор Пошивайло – директор Національного музею Революції Гідності.
Цьогорічні Бандерівські читання ппроходили в умовах війни. Засновник та частина учасників читань мали ввімкнення з фронту й розмірковували про те, як облаштувати Україну після перемоги, які геополітичні завдання перед нами постають та як посприяти утворенню національних держав на рештках російської імперії. Серед військовиків, що взяли участь у події завдяки ввімкненням та офлайн, були:
- Юрій Сиротюк – солдат-гранатометник у складі 5-го окремого штурмового полку, засновник Бандерівських читань;
- Олег Тягнибок – майор ЗСУ, голова Всеукраїнського об’єднання “Свобода”;
- Андрій Тарасенко – військовослужбовець ЗСУ, голова політичної партії "Правий сектор";
- Богдан Галайко – молодший сержант ЗСУ, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті;
- Михайло Галущак – військовослужбовець ЗСУ, кандидат історичних наук;
- Богдан Бутковський – військовослужбовець ЗСУ, депутат Тернопільської обласної ради.
Під час першої частини читань доповідачі зосередилися на змістових засадах філософії української перемоги. Окрему увагу зосередив на впливі московсько-української війни 2014–2023 років на трансформацію українського націоналізму Олександр Сич – доктор політичних наук, професор кафедри ІФНТУНГ, професор кафедри Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, голова Івано-Франківської обласної ради. Про чинники дестабілізації та стабілізації національного буття для України, пов'язані з війною, йшлося у виступі Петра Іванишина, доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, секретаря Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова.
“Перемога української мови за невидимими законами Духу творила і творить перемогу нашої нації”, – зазначила Ірина Фаріон, доктор філологічних наук, професор Національного університету "Львівська політехніка".
Про методологію післявоєнного розвитку України говорив Володимир Панченко, доктор економічних наук, партнер консалтингової компанії "KSP Strategie". Економічну стратегію виживання України в умовах безперервного протистояння аналізував Олександр Чупак, керівник економічних програм недержавного аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень".
Також відбулися дві світоглядові дискусії. У блоці “Україна після перемоги: план внутрішніх перетворень” було розглянуто питання післявоєнної відбудови України – внутрішньополітичні перетворення, які держава має пройти для встановлення балансу соціальної й національної справедливості, а також кроки, що дадуть змогу створити сприятливий економічний клімат і, окрім того, механізми залучення мільйонів українців, котрі виїхали за кордон, до творення міждержавної політики та збереження національної пам’яті.
У блоці “Світ з Великою Україною і без Росії: нові перспективи” йшлося про те, як спонукати західних союзників прийняти нашу ідею розпаду росії на національні держави як обов’язкову умову української перемоги у війні. Як США та загалом західний світ ставитимуться до України, яка перемогла у війні, – до держави з більш ніж мільйонним військом і великою кількістю західного озброєння та істотним авторитетом щонайменше на регіональному рівні? Чи не будуть вони налаштовані вороже до свого потенційного конкурента? Як у разі вступу України в ЄС нейтралізувати політику вивищення прав меншин над більшістю, зокрема у боротьбі за цілковите скасування московської ідеологічної присутності в Україні, звільнення від їхніх "язика", літератури, інтерпретації історії та церкви? Чи отримає кремль достатню підтримку від Китаю, Ірану й Північної Кореї для того, щоб витримати протистояння із Заходом?
“Час Великих викликів потребує Великих Людей. Великих Людей народжують Великі Ідеї й Чини. Степан Бандера є уособленням Великої Ідеї й Чину. Ідеї українського націоналізму. Ідеї, вищої за власне життя. В ім'я життя нації й держави щороку з часу Революції Гідності ми проводимо Бандерівські читання. Це світоглядний майданчик синергії людей ідеї та чину. Людей, які знають, що націоналізм – це природний імунітет нації, життєво необхідний для захисту, збереження й утвердження державності та нації. Але тепер, в умовах екзистенційного "бути чи не бути", цього замало. Україна має не просто зберегтися й вижити. Україна має стати Великою. Моральним лідером світу, геополітичним гравцем", – сказав на завершення засновник Бандерівських читань, захисник Бахмута у складі 5-го окремого штурмового полку ЗСУ Юрій Сиротюк.
Також під час Х Бандерівських читань було нагороджено переможців конкурсу есеїв для молоді "Філософія української перемоги. Візія Великої України". У конкурсі взяли участь 58 осіб. Гранатометний взвод 5-го окремого штурмового полку забезпечив призовий фонд для трьох лавреатів у розмірі 22 тисяч гривень. Найкращі 13 есеїв увійшли до збірника Бандерівських читань.
Наприкінці події відбулася презентація збірника. У ньому представлено найпотужніші праці, зокрема на такі теми: “Україна як модератор північної Євразії”, “Воєнна економіка – запорука національної безпеки України в ХХІ столітті", “Україна і війна: чинники дестабілізації та стабілізації національного буття”, “Мова: тріумфальна хода крізь століття”, “Покарання рашистів за злочини у війні проти України – превенція для тоталітарних режимів світу”; “Дух війни нікого не звільняє зі служби”: якою має бути українська національна пам’ять”, “Уникнення демографічної катастрофи як національний пріоритет”, “Філософія української перемоги. Якою буде деокупація?”, “Ветерани визвольної російсько-української війни: від соціального патерналізму до економічної пасіонарності” та інші роботи.
Захід організовано Недержавним аналітичним центром "Українські студії стратегічних досліджень".
Партнери заходу: Національний музей Революції Гідності, Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини, гранатометний взвод 5-го окремого штурмового полку, АрміяInform, освітня ініціатива “Хлопці з лісу”, ГО “Український студент”. Технічний партнер – компанія "IQConference".