Василь Аксенин

Василь Степанович Аксенин народився 4 лютого 1962 року в селі Литячі Заліщицького району Тернопільської області. Після закінчення місцевої школи переїхав до Чернівців та вступив до технічного училища № 3. Згодом улаштувався працювати на чернівецький завод "Вимірювач". Був різноробом, потім – інженером, а пізніше організував власну справу з виготовлення опалювальних систем. У 2007 році закінчив Чернівецький державний комерційний технікум.

Василь Аксенин разом із дружиною Тетяною виховував двох синів – Юрія та Богдана. За спогадами рідних і друзів, чоловік дуже любив птахів. "Із тим захопленням, яке у нього викликала природа, ніщо не могло зрівнятися. Він знав, як лікувати, як харчі підбирати, у нас були й екзотичні птахи, пташенята. Із його рук усе мало дар вижити й вирости", – згадувала дружина. І якщо хтось зі знайомих знаходив поранену пташку, приносив її у дім Аксениних.

Згодом на одній із пам’ятних дощок, установлених на честь цього Героя Небесної Сотні, напишуть: "Він рятував Україну, як поранену пташку".
 
Участь у Революції Гідності. За подіями у Києві Василь Аксенин спочатку стежив у новинах. Однак згодом, за спогадами дружини, сказав: "Я вже не можу дивитися, що там жінки тягають мішки з камінням, стоять діти, мерзнуть. Подивися, в мене вже роботи вдома немає, я можу те все робити теж".

Уперше Василь Аксенин поїхав на протести до Києва у січні разом із товаришами, згодом приїжджав іще кілька разів. Прибув до Києва 19 лютого рейсовим автобусом. Уранці 20-го дружині по телефону розповів, що ніч була неспокійною, але на Майдан приїжджають автобуси з хлопцями, які одразу ж біжать у бік Інститутської. Саме там близько дев'ятої ранку протестувальники почали відтісняти силовиків із майдану Незалежності вгору в напрямку до урядового кварталу.

Разом із побратимами Василь Аксенин піднімався схилом біля будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України ("Жовтневого палацу"). На відеоматеріалах видно, як він дістається верхньої тераси споруди. У часовому проміжку між 09:16 та 09:17 біля колонади Василь Аксенин отримав важке вогнепальне поранення – було пробито черевну порожнину та пошкоджено тазостегнову кістку. Пораненого шпиталізували до київської лікарні №18, а наприкінці лютого його прийняли на лікування у клініці польського міста Жешув. Під час перебування у Польщі Василь Аксенин дав інтерв’ю, в якому згадував: "Мав суперброню – десятикілограмовий бронежилет і каску залізну… На Інститутській погнався за "беркутятами". На мить почув, як обпекло щось, не можу рухатися. Снайпер поцілив просто в бік, у той проміжок, де не було захисту. Куля пройшла через живіт. Рана була розміром із кулак. За секунду піді мною стала калюжа крові. Хлопці під кулями тягнули мене за броник до лікарні".
Урятувати Василя Аксенина медикам не вдалося, 12 березня 2014 року чоловік помер. 
Василеві Аксенину було 52 роки.
 
Пошанування. Поховали Василя Аксенина 15 березня у Чернівцях на алеї слави Центрального міського кладовища. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України №890/2014 від 21 листопада 2014 року Василеві Аксенину присвоїли звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Василя Аксенина викарбувано на тимчасовому Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. 27 березня 2014 року рішенням сесії Чернівецької міської ради йому присвоєно звання "Почесний громадянин міста Чернівці" (посмертно), а вулицю Михайла Фрунзе у Чернівцях перейменовано на вулицю Василя Аксенина. 7 квітня 2016 року в Чернівцях на фасадах Музею воєнної історії Буковини й Чернівецької гімназії № 5 було відкрито меморіальні дошки. Із 2018 року на пропозицію Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді щорічний обласний збір юних зоологів-тваринників, аграрників, садівників, квітникарів-дизайнерів має ім’я Василя Аксенина.