3 липня 2024 року об 11:00 в Укрінформі відбудеться прескофнеренція щодо оголошення реєстрації на 7-й Всеукраїнський забіг забіг в пам'ять про загиблих захисників та захисниць “Шаную Воїнів, біжу за Героїв України”.
3 липня відбудеться чергова просвітницька зустріч у межах циклу лекторіїв Національного військового меморіального кладовища про памʼять та вшанування. Разом із дослідником Василем Павловим поговоримо про найважливіші дати в українській мілітарній історії, які формують нашу національну пам'ять та ідентичність.
Богдан Іванович Ільків народився на Львівщині у селі Лани 3 липня 1962 року. Після навчання у Щирецькій середній загальноосвітній трудовій політехнічній школі вступив до Львівського технікуму залізничного транспорту. У 1982 році отримав кваліфікацію техніка-механіка за спеціальністю "Тепловозне господарство". Потім два роки служив у радянській армії на Камчатці (нині РФ).
Після армії Богдан п’ять років працював помічником машиніста тепловоза в локомотивному депо “Львів-Захід” Львівської залізниці, а з 1989 року й до кінця життя – на Стрийській дистанції електропостачання ЕЧ-8 спочатку машиністом автомотриси, а з 2003 року – машиністом-інструктором.
Був одружений, разом із дружиною Ольгою виховував двох доньок.
Петро Миронович Гаджа народився 3 липня 1966 року в закарпатському місті Рахів. У 1980 році родина переїхала до села Бутенки на Полтавщині, де хлопець отримав неповну середню освіту, а потім закінчив училище в Кобеляках. У 1984–1987 роках служив у військово-морському флоті СРСР. Петро вирішив стати моряком і після армії вступив до Новоросійської морехідної школи, згодом працював моряком далекого плавання у місцевому пароплавстві.
У 1993 році Петро Гаджа переїхав до Києва й започаткував власну справу. Чоловік вирішив здобути вищу освіту та отримати диплом тренера, тож у 2004 році закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту.
Був одружений. Із дружиною Мариною, з якою згодом розлучився, виховував сина.