"Сонячні ілюстрації зображають звивисту стежку, обрамлену квітучими липами та кам’яними таблицями, що в серці Києва ведуть до центрального майдану", – описує сайт Орегонського університету елементи спроектованого Національного меморіалу Небесної Сотні. У статті йдеться про авторку проєкту Ірину Волинець. Публікація з'явилася перед приїздом архітекторки до міста Юджин у вересні 2019 року, де вона читала лекції студентам та аспірантам кафедри ландшафтної архітектури Орегонського університету. Подаємо переклад публікації.
Шість років тому це місце було одним з епіцентрів тримісячного протесту – Євромайдану. До протесту долучилися тисячі українців, наповнивши вулиці демонстраціями проти корумпованого уряду та порушення людських прав. Правоохоронці пішли на людей, і в сутичці вбито понад 100 громадян.
Ірина Волинець пояснює, що звивистий шлях – символ непростої боротьби українців за свободу, липи втілюють надію, а на таблицях можна прочитати імена загиблих.
Волинець – кандидат технічних наук із ландшафтної архітектури. Міністерство культури України обрало проєкт її бюро "MI-studio" переможцем конкурсу дизайну для Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні (Мінкульт замовив проведення професійного відкритого міжнародного конкурсу архітектурних проектів. – maidanmuseum.ua).
Ірина Волинець, яка також є керівником "Архітектурного бюро Волинець", наразі працює над кінцевими правками до проєкту меморіалу.
"Дизайн Ірини закликає до культурної ідентичності шляхом поєднання наявних форм довкілля з новобудовами для створення місця, яке будило б спогади про минуле, – ділиться Ненсі Ченґ, завідувачка кафедри Орегонського університету. – Її досвід у сфері архітектури поєднує концептуальне дизайнерське мислення з умінням творити переконливу візуальну розповідь і підприємницьким хистом. Ми сподіваємося, вона допоможе нам зміцнити місток між ландшафтною архітектурою та архітектурними кафедрами".
Закінчивши 2013 року магістратуру за архітектурною спеціальністю у "Львівській політехніці", 2015-го Ірина Волинець приїхала до коледжу дизайну при Орегонському університеті за програмою Фулбрайта. За час перебування в університеті написала книжку "Земельні форми в архітектурі" як частину свого дослідження, в якому йде мова про природні форми. Вона також допомагала проводити заняття у двох студіях разом із членом факультету архітектури та завідувачем Школи архітектури та довкілля Ерін Мур. Одним із напрямів була морфологія простору транспортування викопного палива, а інший під назвою "Лід, час і туризм" зосереджувався на відвідувачах Центру Менденхольського льодовика.
"Я глибоко вражена роботою Ірини Волинець із "MI-studio". Зокрема мені сподобалося, як її роботи поширюють високий рівень урбаністичної дизайнерської думки на місця накладання політичного та культурного контекстів – таких, як розробка проєкту для меморального парку Музею Майдану та Центру відвідувачів Меморіалу пам’яті жертв Голокосту в Києві. Прикметно також те, що обидва ці проєкти було обрано в межах міжнародних конкурсів дизайнерів, що є важливим громадським засобом для побудови діалогу за допомогою дизайну, а також для поширення слави про талановитих дизайнерів", – каже Ерін Мур.
Цієї весни вона повернулася як запрошений викладач, щоб провести заняття на кафедрі ландшафтної архітектури для аспірантів і семінар на кафедрі архітектури. У вересні повернеться до коледжу дизайну ще раз, але вже з метою завершити здобуття докторського ступеня, роботу над яким почала ще в Україні.
"Я зрозуміла, що хочу більшого. Мені справді цікаво вивчати створення ландшафтної архітектури – це архітектура, що поєднує споруди та ландшафт, дає змогу створювати єдине ціле із природних форм та будівель або посилити ефект від споруди за допомогою місцевості", – каже Ірина Волинець про продовження освіти.
Ірина Волинець застосувала цей концепт і під час розроблення інформаційного центру для Меморіального центру пам’яті жертв Голокосту "Бабин Яр" у Києві – ще одного проєкту, з концепцією якого бюро "MI-studio" виграло дизайнерський конкурс. В Україні Волинець продовжуватиме роботу над ним. За задумом, центр – білий павільйон кубічної форми, в центрі якого буде чорний оглядовий куб. Усередині чорного куба має бути вигравіювано 33 771 номер – пам’ять про жертв нацистів під час дводенної різанини.
"Структура підкреслює топографію місцевості, де загинули ці люди", – пояснює Ірина. Білий куб символізує єдність людей щодо Голокосту, а чорний – шрам, який полишила по собі трагедія.
Попри те, що обидві комісії, знані через свої високі вимоги у сферах архітектури та ландшафту, відзначили роботи Волинець, вона каже, що все ще зазнає дискримінації через свою стать і вік. Їй іще немає тридцяти: "Минулого року я навчилася обстоювати свої ідеї, боротися за них, обстоювати себе. ВУце спрямовує нас до останнього пункту – вірити в себе".
Для здобуття ступеня доктора наук Ірина Волинець продовжить свої практичні дослідження у сфері рельєфної архітектури. Після здобуття хоче застосовувати знання у роботі своєї компанії в Україні. Наставниками Ірини Волинець будуть завідувач кафедри ландшафтної архітектури та доцент Роксі Торен і доцент кафедри ландшафтної архітектури Марк Р. Айшейд.