У громадах України та за кордоном 29 серпня відбувся 9-й щорічний патріотичний забіг «Шаную Воїнів, біжу за Героїв України». Цей комеморативний захід традиційно присвячений Дню пам’яті захисників України.
Цей забіг — не лише про спорт. Передусім він про живу пам’ять, глибоку вдячність і безмежну шану. Кожен учасник та учасниця долали обрану дистанцію у 2, 5 або 10 км (або ж символічний трек) на честь полеглого Захисника чи Захисниці України, чиє ім'я гордо несли на своєму стартовому номері.
- Кожне ім'я полеглого захисника, яке ми сьогодні згадуємо, – це не суха статистика. Це історія мужності, любові до України та самопожертви. Пам'ять про них — це наша жива зброя та фундамент нашого майбутнього. І сьогодні кожен із нас є живим амбасадором цієї пам'яті, - наголошує Олег ДУРМАСЕНКО один із засновників Забігу, батько загиблого Воїна Олексія Дурмасенко, голова ГО “Славетні епохи України”, ветеран, громадський діяч.
У Києві та на прифронтових територіях захід відбувся в онлайн-форматі з міркувань безпеки. Свої дистанції разом із рідними, друзями та однодумцями пробігли й члени Організаційного комітету Забігу та працівники Національного музею Революції Гідності.
«Пам’ять – це не просто застиглі монументи чи пасивна скорбота. Це наша щоденна дія, наш вибір і наша національна ідентичність. Наш обов’язок перед тими, хто віддав найдорожче за можливість жити на своїй землі, – зробити так, щоб їхні імена звучали гордо, а їхній подвиг об’єднував усю країну» розповіла Ольга САВЕНОК, завідувачка меморіально-просвітницького відділу Музею, член організаційного комітету Забігу.
Поки ми біжимо — пам'ять живе. Шануймося самі і шануймо наших Героїв!