Статтю присвячено історії одного з найвідоміших символів Революції Гідності – конструкції новорічної ялинки, яку на Майдані називали "йолкою". У дослідженні розглянуто, з одного боку, процес трансформації символу від вербального до предметного та від негативного до позитивного. Цей процес пов’язано із творенням учасниками протестів символічного простору та символічної системи як репрезентантів моделей поведінки протестувальників. З іншого боку, конструкцію ялинки розглянуто як артефакт Майдану, складові елементи якого, вплинувши на процес символотворенння, можна аналізувати як своєрідне історичне джерело. Ідеться про прапори, плакати та банери, які кріпили учасники Революції Гідності на каркасі ялинки. Дослідження цих артефактів, частина яких зберігається у Національному музеї Революції Гідності, дає змогу виявити опосередковану інформацію про мі-тингувальників та про їхні погляди на суспільно-політичні процеси, що відбувалися у державі.
Ключові слова: Революція Гідності, протестні рухи, символотворення, символ, "йолка", музейний предмет
Дерева свободи та стовпи свободи часів Американської революції, фригійський ковпак і Маріанна як уособлення Франції в період Великої французької революції, червоний прапор та "Марсельєза" під час Лютневої революції в Російській імперії, синьо-жовті прапори під час демонстрацій українців у Петрограді та Києві на початку визвольних змагань ХХ століття – масові протести зазвичай формують власний символічний простір. Дослідники пов’язують це з результатом незбігання "символічних всесвітів" (Shulga 2014), наприклад, політичних еліт та активної частини суспільства. Зокрема, пролонговане існування в колиш ніх республіках СРСР "радянського всесвіту", який уповільнював демо-кратичні процеси, спричинилося до цілої низки масових протестів – Революції троянд у Грузії, Цегляної революції в Молдові, Помаранчевої революції та Революції Гідності в Україні, протестних акцій у Білорусі минулоріч тощо.
Актуалізація під час протестів і революцій нових "символічних всесвітів" викликає потребу в їхній матеріалізації. Отож дослідники кажуть про ритуали та символічні дії, спрямовані на заперечення державного устрою чи інституцій (Голдстоун 2006). Так само масові протести, в тому числі суспільно-політичні, продукують цілу низку власних символів. Наприклад, бульдозер став символом югославської революції, цеглина – протестів у Молдові, помаранчеві стрічки – Помаранчевої революції, рожевий капелюшок – боротьби американських жінок за свої права у 2017 році, зубна щітка – протестів робітників у Гамбурзі того самого року, слоган "Зроби крок" ознаменував події у Вірменії 2018 року.
Як бачимо, символотворення є важливим елементом протестних рухів і революцій, адже символи дають учасникам подій змогу ідентифікувати себе як причетних до цих подій, до певної міри легітимізувати їх, вписуючи в соціокультурний та історичний контексти, а також є інструментом мобілізації суспільства чи його частини.
Мабуть, жодна із сучасних революцій не продукувала таку величезну кількість символів, як Революція Гідності. Семіотичному аспектові Майдану 2013–2014 років присвячено низку досліджень. Семіотико-правовий аналіз подій зими 2013–2014 років представлено зокрема у статті О. Балинської (Балинська 2014), Майдан як символічний простір розглянуто в роботах І. Л. Демченко (Демченко 2016), О. Ю. Чебанюк (Чебанюк 2020), про Майдан як зіткнення "символічних всесвітів", кожен з яких формує свою матрицю ціннісних значень, пише О. Шульга (Shulga 2015).
Говорячи про знаково-символічний простір протестів, І. Демченко виділяє кілька типів символів, які виникли під час Революції Гідності:
- візуально-графічні (каркас ялинки, піаніно, розмальовані каски, стрічки з національною символікою та символікою Євросоюзу тощо);
- мовно-дискурсивні (гасла "Україна – це Європа", "Революція або смерть", "Різдво без Януковича", пісні, наприклад "Вітя, чао", "Пливе кача" та ін.);
- операційний (символи-дії, пов’язані із самоорганізацією суспільства) (Демченко 2016).
Із-поміж низки символів Майдану на окрему увагу заслуговує так звана йолка – металевий каркас штучного новорічного дерева, яке встановлювали на київському майдані Незалежності напередодні новорічних свят.
Цю розвідку присвячено саме згаданому артефактові Революції Гідності. Мета дослідження – з одного боку, розглянути історію "йолки" як вербального та предметного символу, що впродовж певного часу зазнав низки смислових трансформацій, а з іншого – простежити її історію як конкретного об’єкта, який пов’язано з подіями Майдану та який завдяки своїй специфічній функції може розглядатися як своєрідне історичне джерело.
Першим кроком на шляху символотворення щодо "йолки" стала поява саме вербального символу в 2010 році. І пов’язано це було з розгоном Податкового майдану. Його причиною став проєкт Податкового кодексу, який значно погіршував умови діяльності середнього та малого бізнесу. Уранці 3 грудня 2010 року наметове містечко протестувальників було ліквідовано, а провоохоронці за-стосовували проти них силу. Того самого дня, пояснюючи знесення наметового містечка потребою розпочати підготовку до новорічних свят, тодішній президент України Віктор Янукович у своєму виступі не зміг пригадати, як українською мовою називається новорічне дерево, а тому вжив російське слово "ёлка" ("йолка") (Янукович про розгон 2010). Помилка президента спричинила виникнення цілої низки жартів і мемів, в яких це слово обігравалося (Янукович пришел 2010).
У 2011 році напередодні святкування Нового року на майдані Незалежності київська міська влада встановила чергову штучну ялинку, яку через конусоподібну форму охрестили «пірамідкою». Кияни розкритикували дизайн новорічного дерева, після чого в інтернет-просторі знов з’явилася низка мемів і фотожаб, пов’язаних із чільниками як міста, так і держави, й там згадувалося слово "йолка". Тоді ж було обіграно прізвище президента, що використовуватимуть і 2013 року, – Ялинкович (Київська йолка 2011).
Таким чином, слово "йолка" й саме дерево, живе чи штучне, для опозиційних політиків і тих громадян, які не були прихильниками Віктора Януковича, почали асоціюватися з четвертим президентом. Такі асоціації передбачали критичну й сатиричну оцінку його діяльності. Цим зокрема скористалася лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко, говорячи про стратегічне бачення перспектив розвитку України, яке Янукович у 2011 році представив в одному зі своїх виступів: "Дивлюся послання Леоніда Ілліча… Януковича… Обіцяв якусь стратегію, але вийшла, як завжди, йолка…" (Янукович обіцяє 2011).
Дальші трансформації "йолки" як символу пов’язано вже безпосередньо з конструкцією, яку влада почала встановлювати до зустрічі нового 2014 року. Сама конструкція має досить довгу історію. Штучну новорічну ялинку поставили у 2012 році з огляду на побажання киян, незадоволених попереднім варіантом. Було проведено конкурс, переможцем якого стала компанія «Люм’єр-Україна». Це був високотехнологічний проєкт, висота конструкції становила 34,8 м, діаметр у нижній частині – 12,5 м, вага з довантаженням – до 30 тонн (У Києві 2013).
Оскільки ялинка отримала схвальні відгуки, вирішили, що цей проєкт буде представлено й у грудні 2013 року. Іще на початку цього року влада міста викупила проєкт у виробника. Ялинку перевезли на територію галереї "Лавра", де зберігали в невідповідних умовах. Зокрема у світлі підготовки до підписання Угоди про асоціацію України та ЄС розробники пропонували прикрасити новорічне дерево ілюмінацією в кольорах Європейського Союзу (Главная 2013). Однак влада зволікала з остаточним рішенням.
Установлювати ялинку почали 12 листопада 2013 року (На Майдані 2013), а 21 листопада Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 905-р "Питання укла-дання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами – членами, з іншої сторони", в якому йшлося про призупинення підготовки підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Увечері цього дня на київський майдан Незалежності, за різними даними, вийшли від 1000 до 1500 осіб – це були громадські активісти, опозиційні політики, журналісти та ін. Мітинги тривали цілодобово в останні дні листопада. 29 листопада на Вільнюському саміті Східного партнерства президент України Віктор Янукович остаточно відмовився від євроінтеграції. А вночі 30 листопада влада, пояснюючи свої дії потребою продовжити роботи з установлення ялинки, вдалася до силового розгону мітингарів. Бійці спецпідрозділу "Беркут" з особливою жорстокістю побили протестувальників, які залишалися на Євромайдані. Із того моменту слово "йолка" як вербальний символ позбулося сатиричних та набуло драматичних конотацій, одержавши відповідний епітет – "кривава йолка". А сама конструкція, яку вже до того було пов’язано у свідомості українців із президентом Януковичем і його режимом, разом із назвою стала символом злочинної влади.
У відео- та фотохроніці подій 1 грудня 2013 року можна побачити учасників багатотисячного мітингу в середмісті столиці, що тримають плакати з написами "Йолка на крові", "Зека на йолку", малюнок "йолки", на якій замість прикрас – шоломи беркутівців. У перші дні конструкція новорічного дерева однозначно сприймалася як чужий, ворожий об’єкт.
Того ж самого дня 1 грудня мітингувальники змусили силовиків, які перебували на майдані Незалежності, відступити. Конструкція опинилася на території протестів, і це вплинуло на подальші смислові трансформації "йолки", її перетво-рення із символу злочину на символ Майдану.
Власне, відтоді на Майдані починає формуватися окрема спільнота, яку, попри безліч світоглядних розбіжностей, об’єднали дві вимоги – покарання винних у побитті людей 30 листопада та підписання Угоди про асоціацію з ЄС. "Cимволічний всесвіт" цієї спільноти й "символічний всесвіт" політичних еліт кардинально різнилися. Майдан Незалежності та прилеглі вулиці стали тим простором, в якому нова спільнота могла продукувати власні символи як інструмент ідентифікації, консолідації, комунікації та до певної міри боротьби. Виникла суперечлива ситуація: Майдан – своя територія, свій символічний простір, а "йолка" в ньому – символ чужинця, супротивника. Історія воєн, революцій та суспільно-політичних протестів свідчить: символи, що маркуються як чужі, знищуються або принаймні зникають із публічного простору й переміщуються в інший простір та інший контекст, в якому вони набувають інакшого сенсу. Це, наприклад, стосується пам’ятників радянським "керманичам", які в низці країн колишнього соцтабору, де відбулися "оксамитові" й "кольорові революції", стали експонатами музеїв тоталітарних режимів та окупації.
Мітингувальники, які вийшли на майдан Незалежності проти злочинної влади, цілком передбачувано прагнули прибрати символ ворога з території, що стала їхньою. У кіно- й фотохроніці 1 грудня можна побачити, як кілька учасників мітингу розбирають каркас ялинки, знімають із нього штучну глицю. Частину елементів конструкції використали при створенні барикад. Але без спеціальної техніки, якої в мітингувальників не було, розібрати "йолку" повністю видавалося неможливим. Лишалося одне – освоїти її, тобто зробити "своїм" символом.
Інструментом такого "освоїння" стало завішування каркаса символами, котрі спільнота Майдану розглядала як такі, що позначали саме її, – прапорами, плакатами, банерами. Уже того самого дня, 1 грудня, на конструкції з’явилися прапори України, Євросоюзу, політичних сил, опозиційних до панівної на той час Партії регіонів, плакати із засудженням дій влади, зокрема саморобний плакат із портретом Януковича, плакат на чорній тканині "Воля або смерть", банер у вигляді прапора Росії з карикатурою на Путіна та написом "Счастливого Пути на йух" (тут і далі збережено оригінальне написання) тощо. У нижній частині мітингарі закріпили кілька поминальних вінків, що, очевидно, мало означати символічну смерть влади, яка вдалася до злочинних дій.
Розміщення прапорів та плакатів на металевій конструкції, розпочате під час маршу 1 грудня, надалі породило сталу практику "прикрашання" конструкції. Чи не щодня впродовж майже дев’яти місяців свого існування вона змінювала свій вигляд. До цих змін долучалися різні люди – передусім учасники Майдану, для яких розмістити на конструкції прапор чи плакат означало заявити про свою участь у протестах або про підтримку їх.
Інформації про таких людей наразі бракує. Відомо, приміром, про київського телережисера Дмитра Колчинського, який був на майдані Незалежності під час мітингу 1 грудня. Помітивши, що на верхівці конструкції закріплено прапор ВО "Свобода", Колчинський піднявся нагору, переконавши активістів, що партійний прапор не може бути розміщено вище за державний. Так над ялинкою замайорів прапор України. Трохи пізніше телережисер розповів, що він був також одним із перших, хто вивісив на "йолці" прапор Євросоюзу (Савицький 2013).
Прапорами європейських країн 16 грудня 2013 року прикрасили металеву конструкцію активісти Громадського сектору Євромайдану. Ця ж сама група ініціювала розроблення серії наліпок "Eurоmaidan is...", на одному з яких булозображено "йолку" (Паплаускайте 2014). У січні 2014 року майданівець із міста Заліщики на Тернопільщині Богдан Вронський розповідав журналістам, що 6 грудня 2013 року разом із побратимами вивісив на каркасі плакат із написом на білій тканини "Заліщики за ЄС" (Величко 2014).
Підтвердженням остаточного включення "йолки" у свій простір – простір протестів, простір Революції Гідності – й утвердження її як символу саме Майдану стала поява її зображень на листівках, марках, календарях тощо, а також її маленьких копій, які поширювали серед учасників і прибічників протестів та якими прикрашали офіси й помешкання (Комунальники 2013; Олена 2013).
Одним із перших, хто долучився до створення художнього образу "йолки", став житомирський дизайнер Ілля Стронговський, який зобразив її на новорічній листівці, щоб подарувати дружині. Художник згадував: "Йолку" на майдані Незалежності я сфотографував 12 грудня, а 17 грудня замалював. Мотивації зробити щось популярне не було жодної, я просто спростив і прибрав все політичне… Я прибрав усе, що могло би відволікати увагу від факту, що у нас на Майдані – унікальний артоб’єкт. Кольори ще уяскравив. Саме абстрактність і яскравість, гадаю, і перетворили аматорський ма-люнок на символ" (Славінська 2014).
На прохання дружини Стронговський виклав малюнок у фейсбук, і за лічені години той поширився у соцмережах. За словами дизайнера, протягом двох діб листівку поширили понад три тисячі осіб. Згодом художник дозволив інтернет-спільноті використовувати свою листівку для некомерційного поширення.
Окрім символічного, конструкція мала суто практичне значення: верхній майданчик каркаса ялинки виявився зручним для панорамного знімання. Одним із перших журналістів, який почав знімати Майдан із цієї конструкції, був співробітник української редакції Радіо Свобода Андрій Дубчак. Завдяки його матеріалам світ дізнався про реальний масштаб протестів у Києві (Паплаускайте 2014). Російські ЗМІ розповідали про кілька тисяч "бандерівців" на Майдані, а на відео українського журналіста було добре видно, що протестувальників сотні тисяч.
Упродовж наступних місяців конструкція спочатку сприймалася як цілком мирний об’єкт, але на початку 2014 року вона стала місцем трагедії. 27 січня – після перших смертей на вулиці Михайла Грушевського – на каркасі було знайдено тіло повішеного чоловіка. Ним виявився майданівець-волинянин Віктор Хомяк. Обставини цієї трагедії не з’ясовано досі. Однак сам цей випадок не вплинув на зміну смислу "йолки" як символу протестів, яким вона залишалася до того моменту, як її розібрали 14 серпня 2014 року. Цього дня представники громадської ініціативи "Музей Майдану", завдяки зусиллям якої згодом було створено Національний музей Революції Гідності, за сприяння КМДА та за участі представників "Київської служби порятунку" демонтували "йолку. Частину металевих конструкцій було перевезено на територію Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Для істориків, етнологів і фольклористів "йолка" як синтезований символ, що складається із сотень менших, може становити інтерес саме завдяки цим елементам – прапорам, плакатам, банерам. Вони виступають як своєрідні джерела інформації, що стосуються різних аспектів Революції Гідності. Значна частина предметів із "йолки" нині зберігається в колекції НМРГ.
Дослідження фотохроніки з Майдану дає змогу встановити, що чимало з них було на ялинці вже на початку грудня. Зокрема, на фотографіях, датованих 4 грудня 2013 року, можна побачити українські прапори з написами "Коломия" (фонди НМРГ, КН1-126, Тк-196), "Львівщина, Торгановичі!" (фонди НМРГ, КН1-73, Тк1-70), "Куровичі, Львів" (фонди НМРГ, КН1-150, Тк1-146), "Калуш" (фонди НМРГ, КН1-50, Тк1-47), "Грімне" (фонди НМРГ, КН1-54, Тк1-51), "Дашава" (фонди НМРГ, КН1-5, Тк1-2), фрагмент великого прапора з написом "Чортків" (фонди НМРГ, НДФ-8), плакат на папері "ПроFFесор, давай До побачення!" (фонди НМРГ, КН1-207, Пл1-13), банери на тканині та вінілі "Борислав" (фонди НМРГ, КН1-25, Тк1-32), "Калуш за євроінтеграцію / Проти режиму Януковича" (фонди НМРГ, КН1-190, Пл1-86), "с. Верхня підтримує Майдан" (фонди НМРГ, КН1-192, Пл1-135), "Митний / мутний союз це втрата незалежності України" (фонди НМРГ, КН1-172, Пл1-69), "Надвірна" (фонди НМРГ, КН1-178, Пл1-75).
Згодом додавалися інші прапори, які також поповнили музейну збірку. Здебільшого це прапори України з назвами місцевості, звідки родом учасники протестів. Іноді до назви місцевості додавали "за ЄС": "Варковичи / Озеряни за ЄС" (фонди НМРГ, КН1-30, Тк1-18) або "с. Ксаверів за ЄС" (фонди НМРГ, КН2-468, Тк1-192). Зберігаються у колекції НМРГ й прапори різних політичних партій та рухів, наприклад Демократичного альянсу (фонди НМРГ, КН1-152, Тк1-148), ВО "Батьківщина" (фонди НМРГ, КН1-49, Тк1-46), партії "Об’єднаних лівих та селян" (фонди НМРГ, КН1-53, Тк1-50) тощо. Окрім цього, до колекції НМРГ увійшли зняті з ялинки прапори та банери із зображенням прапорів інших країн – Італії (фонди НМРГ, КН1-148, Тк1-144), Латвії (фонди НМРГ, КН1-182, Пл1-79), Литви (фонди НМРГ, КН1-149, Тк1-145), Угорщини (фонди НМРГ, КН1-128, Тк1-124), Кіпру (фонди НМРГ, КН1-132, Тк1-128), Фінляндії (фонди НМРГ, КН1-151, Тк1-147), Чилі (фонди НМРГ, КН1-127, Тк1-123), Португалії (фонди НМРГ, КН1-138, Тк1-134) та ін.
Якщо прапори дають підстави говорити про ареал підтримки Революції Гідності як в Україні, так і за її межами, то банери та плакати з текстами є ще інформативнішим історичним джерелом. На них не лише назви міст і сіл, тексти відображають погляди мітингувальників, їхні вимоги й загалом віддзеркалюють суспільно-політичні процеси, які відбувалися в Україні починаючи з 1 грудня й до моменту демонтування конструкції ялинки.
Реакцією на побиття молоді вночі 30 листопада та подальші жорстокі дії спецпризначенців став плакат із написом "Беркут", убий у собі Янучара!" (фонди НМРГ, КН1-204, Пл1-10), а арешт журналіста й керівника "Дорожнього контролю" Андрія Дзиндзі, якого звинуватили в організації сутичок на вулиці Банковій 1 грудня 2013 року, спричинився до появи плаката "Свободу Андрію Дзиндзі" (фонди НМРГ, КН1-68, Тк1-65). Оцінку діяльності силових структур, судової системи та влади загалом відбито у плакатах "Прокуратура, судді та міліція на детектор брехні" (фонди НМРГ, КН1-28, Тк1-16) та "Всіх, хто йде у владу, на детектор брехні" (фонди НМРГ, КН1-78, Тк1-75).
Частина банерів і плакатів відображала ставлення протестувальників до підписання угоди з РФ: "Митний / мутний союз це втрата незалежності України!" (фонди НМРГ, КН1-172, Пл1-69) або "Чорні брови, карі очі – я до Путіна не хочу!!" (фонди НМРГ, КН1-197, Пл1-4). У зраді України звинувачували депутатів Верховної Ради. У фондах НМРГ зберігається зокрема плакат із портретами де-путатів ВРУ з написом «Служу народу России!» (фонди НМРГ, КН1-171, Пл1-68).
У той самий час з’являються плакати із закликами до росіян скинути тиранічний режим Путіна: "Россия, вставай!!!" (фонди НМРГ, КН1-167, Пл1-137). На плакаті зображено кулак, який стискає В. Путіна догори ногами, праворуч – фігура В. Януковича, що падає, внизу напис: "Русский народ и народ України побратими!"
Значна частина плакатів відтворює критику особисто Віктора Януковича, наприклад плакат протестувальників із Кременчука: "Єнакієво без Яника – зека чотирьох ходок" (фонди НМРГ, КН1-77, Тк1-74). Були й сатиричні тексти, як-от "Заповіт Януковича: "Як умру, то поховайте мене в Межигір’ї. Закопайте на могилі чучало у пір’ї. В Гондурасі заховайте партійну окрасу і спасібо передайте жителям Донбасу" (фонди НМРГ, КН1-194, Пл1-2). І навпаки, частина плакатів та банерів дають можливість виявити персоналії, які вважалися авторитетними для мітингарів або принаймні значної частини їх: "Не рабство, а воля! Не Юля, а Оля! Богомолець" (фонди НМРГ, КН1-93, Тк1-90) та "Філарет – справжній патріот!" (фонди НМРГ, КН1-163, Пл1-61).
Погляди учасників Революції Гідності на ті цінності, заради яких люди вийшли на Майдан, висвітлено у плакатах із написами "Майбутнє України це долі твоїх дітей і внуків" (фонди НМРГ, КН1-226, Пл1-31) чи "Хто проти Європи, там не був" (фонди НМРГ, КН1-110, Тк1-107).
Майдан швидко й гостро реагував на все, що відбувалося. І "йолка" була певним індикатором його настроїв та поглядів. Протестувальники стежили за реакцією лідерів демократичного світу на події в Україні. Занепокоєність європейців, яку вони висловлювали, не вдаючися до рішучіших дій, спричинила появу банера "Сan EU hear the truth?" (фонди НМРГ, КН1-66, Тк1-63). Після розстрілів Небесної Сотні з’явилися плакати, присвячені загиблим, наприклад зображення щита з портретом Сергія Нігояна та написом "Україна понад усе!" (фонди НМРГ, КН1-81, Тк1-78) або "Вічна слава героям!" (фонди НМРГ, КН1-58, Тк1-55). Коли у червні 2014 року росіяни арештували українську військову льотчицю Надію Савченко, на ялинці вивісили банер "Save Nadia" (фонди НМРГ, КН1-29, Тк1-17).
З’являлися на конструкції плакати, зміст яких дає підстави говорити про локальні конфлікти громадян із місцевою владою: "Полтавський окружний адмін. суд розсадник злочинців в мантіях! Ганьба!!! Суддям і тушкам Сич С. С., Чеснокова, Серьга С. М., Кличко К. І. Суддів під суд!!!" (фонди НМРГ, КН1-158, Тк1-153) або "Мер Кременчука Бабаєв бандит Майданович геть!" (фонди НМРГ,КН1-160, Тк1-155).
Таким чином, як своєрідне історичне джерело артефакти з "йолки" дають змогу одержати, по-перше, дані про географію учасників Революції Гідності включно з малими селами та районними центрами. По-друге, вони можуть слугувати додатковим джерелом для вивчення ідеології протестувальників, їхньої позиції й оцінок стосовно тих чи інших подій, що відбувалися впродовж усього строку перебування конструкції на Майдані. І, по-третє, вони містять інформацію про самі ці події. Історія ж "йолки" як символу Революції Гідності дає змогу розглянути один з аспектів революційних та протестних рухів, пов’язаний із творенням їхніми учасниками символічних просторів і символічних систем. Якщо виходити з того, що призначенням символу є не називання, а заміщення важливих і культурно значущих об’єктів чи моделей поведінки (Щепанська 2012, с. 69), трансформація "йолки" як символу допомагає простежити моделі поведінки спільноти, для якої й саме поняття, і його матеріальне втілення перетворилися на символ. Іще на стадії вербального символу "йолка" стала елементом "символічного всесвіту" частини суспільства, опозиційної до тодішньої влади. Протистояння спочатку зводилося до вербального, часто у формі іронічній, сатиричній або саркастичній. "Йолка" зосталася для певної спільноти символом і тоді, коли цей символ із вербального перетворився на матеріальний. Але, оскільки його матеріалізацію було пов’язано із застосуванням владою неправомірно жорстких дій проти частини цієї спільноти, символ отримав негативне значення. Як матеріалізація злочину він потребував конкретних дій, а саме виступу проти цього злочину, чим, власне, і стали багатотисячні марш та мітинг 1 грудня 2013 року. Подальше ж переосмислення "йолки", пов’язане із включенням її у простір Майдану, засвідчило принциповий вибір моделі поведінки учасниками протестів: не руйнувати, не знищувати, а перетворювати – перетворювати себе, перетворювати країну починаючи із сіл і маленьких містечок, назви яких було написано на прапорах і банерах, що кріпилися на металевому каркасі. І "йолка" з прапорами України, Європейського союзу та різних країн світу, з плакатами, за допомогою яких люди відкрито висловлювали свою позицію, стала до певної міри символом тієї держави, яку хотіли бачити учасники Майдану, – демократичної, європейської, національної та багатонаціональної водночас.
Список використаних джерел і літератури
1. Балинська, О. 2014. Семіотико-правовий аналіз знаків Євромайдану. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ,3, с. 391–402.
2. Величко, Л. 2014. Один намет на Майдані. Люди приїхали самі, самі зробили житло, самі організовують побут (спецпроєкт «Механізм Майдану»). Тексти,10 січня [online]. Режим доступу: https://texty.org.ua/articles/50949/Odyn_namet_na_Majdani_Ludy_pryjihaly... [Дата звернення 13 вересня 2021].
3. Главная елка страны заржавела. 2013. The Kiev Times,10 жовтня [online]. Режим доступу: http://thekievtimes.ua/kyiv/260690-glavnaya-elka-strany-zarzhavela.html [Дата звернення 15 січня 2021].
4. Голдстоун, Дж. 2006. К теории революции четвертого поколения. Логос, 5 [online]. Режим доступу: https://gtmarket.ru/laboratory/expertize/1703 [Дата звернення 4 жовтня 2021].
5. Демченко, І. 2016. Місце та значення знаково-символічного простору Євромайдану в сучасній семіосфері українського суспільства. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, 3, с. 94–99.
6. Київська йолка. 2011. Тексти, 19 грудня [online]. Режим доступу: https:// texty.org.ua/fragments/34391/Kyjivska_jolka__novyj_mem_ukrajinskogo_internetu-34391 [Дата звернення 24 вересня 2021].
7. Комунальники збираються знищити копію київської «йолки» в Одесі. 2013. Еспресо, 18 грудня [online]. Режим доступу: https://espreso.tv/news/2013/12/18/komunalnyky_zbyrayutsya_znyschyty_kop... [Дата звер-нення 28 жовтня 2021].
8. Маргарян, Е. 2019. Визуальная семиотика армянской революции: вещи и символы. ΠΡΑΞΗΜΑ. Проблемы визуальной семиотики,3, с. 156–181.
9. На Майдані почали встановлювати новорічну ялинку. 2013. Житомир, 12 ли-стопада [online]. Режим доступу: https://zhitomir-online.com/ukraine/19887-namaydan-pochali-vstanovoyuvat... [Дата звернення 17 жовтня 2021].
10. Олена і «йолка» для Громадського. 2013. Youtubе,31 грудня [online]. Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=2kiL8DIDPus [Дата звернення 18 ве-ресня 2021].
11. Паплаускайте, М. 2014. От йолки к ёлке. История одного символа. Українська правда, 25 грудня [online]. Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/ society/2014/12/25/186640 [Дата звернення 1 жовтня 2021].
12. Савицький, О. 2013. Євроялинка – від «кривавої йолки» до символу бороть-би за демократію. Deutsche Welle, 30 грудня [online]. Режим доступу: https:// www.dw.com/uk/євроялинка-від-кривавої-йолки-до-символу-боротьби-за-демо-кратію/a-17329508 [Дата звернення 11 жовтня 2021].
13. Славінська, І. 2014. Ілля Стронґовський: позаземний агент. Українська правда, 17 січня [online]. Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2014/01/17/148861 [Дата звернення 29 вересня 2021].
14. У Києві починають встановлювати новорічну ялинку. 2013.Новини Києва, 11 листо-пада [online]. Режим доступу: http://topnews.kiev.ua/other/2013/11/11/12827.html [Дата звернення 22 вересня 2021].
15. Фонди НМРГ, НДФ-8.
16. Фонди НМРГ, КН1-5, Тк1-2.
17. Фонди НМРГ, КН1-25, Тк1-32.
18. Фонди НМРГ, КН1-28, Тк1-16.
19. Фонди НМРГ, КН1-29, Тк1-17.
20. Фонди НМРГ, КН1-30, Тк1-18.
21. Фонди НМРГ, КН1-31, Тк1-19.
22. Фонди НМРГ, КН1-49, Тк1-46.
23. Фонди НМРГ, КН1-50, Тк1-47.
24. Фонди НМРГ, КН1-53, Тк1-50.
25. Фонди НМРГ, КН1-54, Тк1-51.
26. Фонди НМРГ, КН1-58, Тк1-55.
27. Фонди НМРГ, КН1-66, Тк1-63.
28. Фонди НМРГ, КН1-68, Тк1-65.
29. Фонди НМРГ, КН1-73, Тк1-70.
30. Фонди НМРГ, КН1-78, Тк1-75.
31. Фонди НМРГ, КН1-81, Тк1-78.
32. Фонди НМРГ, КН1-93, Тк1-90.
33. Фонди НМРГ, КН1-110, Тк1-107.
34. Фонди НМРГ, КН1-127, Тк1-123.
35. Фонди НМРГ, КН1-128, Тк1-124.
36. Фонди НМРГ, КН1-132, Тк1-128.
37. Фонди НМРГ, КН1-138, Тк1-134.
38. Фонди НМРГ, КН1-148, Тк1-144.
39. Фонди НМРГ, КН1-149, Тк1-145.
40. Фонди НМРГ, КН1-150, Тк1-146.
41. Фонди НМРГ, КН1-151, Тк1-147.
42. Фонди НМРГ, КН1-152, Тк1-148.
43. Фонди НМРГ, КН1-158, Тк-153.
44. Фонди НМРГ, КН1-160, Тк1-155.
45. Фонди НМРГ, КН1-163, Пл1-61.
46. Фонди НМРГ, КН1-167, Пл1-137.
47. Фонди НМРГ, КН1-171, Пл1-68.
48. Фонди НМРГ, КН1-172, Пл1-69.
49. Фонди НМРГ, КН1-178, Пл1-75.
50. Фонди НМРГ, КН1-182, Пл1-79.
51. Фонди НМРГ, КН1-190, Пл1-86.
52. Фонди НМРГ, КН1-192, Пл1-135.
53. Фонди НМРГ, КН1-194, Пл1-2.
54. Фонди НМРГ, КН1-197, Пл1-4.
55. Фонди НМРГ, КН1-204, Пл1-10.
56. Фонди НМРГ, КН1-207, Пл1-13.
57. Фонди НМРГ, КН1-226, Пл1-31
58. Чебанюк, О. 2020. Простір Майдану: символічний та метафізичний аспекти. В: Пошивайло, І., Онишко, Л. (відп. ред.). Революція Гідності: на шляху до історії. Київ: НМРГ, с. 353–360.
59. Щепанська, Х. 2012. Мовний образ, концепт, вербальний символ і їх функціо-нування в художньому тексті. Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди,33, с. 66–71.
60. Янукович обіцяє витягти Україну з ями. 2011. ВВС,7 квітня [online]. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news/2011/04/110407_yanuk_rada_ob [Дата звернення 15 жовтня 2021].
61. Янукович пришел под «Йолку». 2010. Цензор, 20 грудня [online]. Режим доступу: https://censor.net/ru/photo_news/147331/yanukovich_prishel_pod_quotyiolk... [Дата звернення 22 вересня 2021].
62. Янукович про разгон Майдана. 2010. Youtube, 3 декабря [online]. Режим до-ступу: https://www.youtube.com/watch?v=B93PuWbJqVw [Дата звернення 18 жовтня 2021].
63. Shulga, O. 2015. Consequences of the Maidan: War of Symbols, Real War and Nation Building. Ukraine after the Euromaidan: Challenges and Hopes,13. Bern, Berlin, Bruxelles, Frankfurt am Main, New York, Oxford, Wien, р. 231–239.
References
1. Balynska, O. 2014. Semiotyko-pravovyi analiz znakiv Yevromaidanu. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav,3, р. 391–402.
2. Velychko, L. 2014. Odyn namet na Maidani. Liudy pryikhaly sami, sami zrobyly zhytlo, sami orhanizovuiut pobut (spetsproiekt “Mekhanizm Maidanu”). Teksty, 10 January [online]. Available at: https://texty.org.ua/articles/50949/Odyn_namet_na_Majdani_Ludy_pryjihaly... [Accessed 13 September 2021].
3. Glavnaia yolka strany zarzhavela. 2013. The Kiev Times, 10 October [online]. Available at: http://thekievtimes.ua/kyiv/260690-glavnaya-elka-strany-zarzhavela. html [Accessed 15 January 2021].
4. Goldstoun, D. 2006. K teorii revoliutsii chetviortogo pokoleniia. Logos, 5 [online]. Available at: https://gtmarket.ru/laboratory/expertize/1703 [Accessed 4 October 2021].
5. Demchenko, I. 2016. Mistse ta znachennia znakovo-symvolichnoho prostoru Yevromaidanu v suchasnii semiosferi ukrainskoho suspilstva. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia,3, p. 94–99.
6. Kyivska yolka. 2011. Teksty, 19 December [online]. Available at: https://texty.org.ua/fragments/34391/Kyjivska_jolka__novyj_mem_ukrajinsk... 24 September 2021].
7. Komunalnyky zbyraiutsia znyshchyty kopiiu kyivskoi “iolky” v Odesi. 2013. Espreso, 18 December [online]. Available at: https://espreso.tv/news/2013/12/18/ \komunalnyky_zbyrayutsya_znyschyty_kopiyu_kyyivskoyi_yolky_v_odesi [Accessed 28 October 2021].
8. Margarian, E. 2019. Vizualnaia semiotika armianskoi revoliutsii: veshchi i simvoly. ΠΡΑΞΗΜΑ. Problemy vizualnoi semiotiki,3, p. 156–181.
9. Na Maidani pochaly vstanovliuvaty novorichnu yalynku. 2013. Zhytomyr,12 November [online]. Available at: https://zhitomir-online.com/ukraine/19887-na-maydan-pochalivstanovoyuvat... [Accessed 17 October 2021].
10. Olena i “iolka” dlia Hromadskoho. 2013.Youtube, 31 December [online]. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=2kiL8DIDPus [Accessed 18 September 2021].
11. Paplauskaite, M. 2014. Ot yolky k yolke. Istoryia odnoho symvola. Ukrainska pravda, 25 December [online]. Available at: https://life.pravda.com.ua/society/2014/12/25/186640 [Accessed 1 October 2021].
12. Savytskyi, O. 2013. Yevroialynka – vid “kryvavoi yolky” do symvolu borotby za demokratiiu. Deutsche Welle, 30 December [online]. Available at: https://www.dw.com/uk/євроялинка-від-кривавої-йолки-до-символу-боротьби-за-демокра-тію/a-17329508 [Accessed 11 October 2021].
13. Slavinska, I. 2014. Illia Strongovskyi: pozazemnyi ahent. Ukrainska pravda,17 January [online]. Available at: https://life.pravda.com.ua/society/2014/01/17/148861 [Accessed 29 September 2021].
14. U Kyievi pochynaiut vstanovliuvaty novorichnu yalynku. 2013. Novyny Kyieva, 11 November [online]. Available at: http://topnews.kiev.ua/other/2013/11/11/12827. html [Accessed 22 September 2021].
15. Fondy NMRH, NDF-8.
16. Fondy NMRH, KN1-5, Tk1-2.
17. Fondy NMRH, KN1-25, Tk1-32.
18. Fondy NMRH, KN1-28, Tk1-16.
19. Fondy NMRH, KN1-29, Tk1-17.
20. Fondy NMRH, KN1-30, Tk1-18.
21. Fondy NMRH, KN1-31, Tk1-19.
22. Fondy NMRH, KN1-49, Tk1-46.
23. Fondy NMRH, KN1-50, Tk1-47.
24. Fondy NMRH, KN1-53, Tk1-50.
25. Fondy NMRH, KN1-54, Tk1-51.
26. Fondy NMRH, KN1-58, Tk1-55.
27. Fondy NMRH, KN1-66, Tk1-63.
28. Fondy NMRH, KN1-68, Tk1-65.
29. Fondy NMRH, KN1-73, Tk1-70.
30. Fondy NMRH, KN1-78, Tk1-75.
31. Fondy NMRH, KN1-81, Tk1-78.
32. Fondy NMRH, KN1-93, Tk1-90.
33. Fondy NMRH, KN1-110, Tk1-107.
34. Fondy NMRH, KN1-127, Tk1-123.
35. Fondy NMRH, KN1-128, Tk1-124.
36. Fondy NMRH, KN1-132, Tk1-128.
37. Fondy NMRH, KN1-138, Tk1-134.
38. Fondy NMRH, KN1-148, Tk1-144.
39. Fondy NMRH, KN1-149, Tk1-145.
40. Fondy NMRH, KN1-150, Tk1-146.
41. Fondy NMRH, KN1-151, Tk1-147.
42. Fondy NMRH, KN1-152, Tk1-148.
43. Fondy NMRH, KN1-158, Tk-153.
44. Fondy NMRH, KN1-160, Tk1-155.
45. Fondy NMRH, KN1-163, Pl1-61.
46. Fondy NMRH, KN1-167, Pl1-137.
47. Fondy NMRH, KN1-171, Pl1-68.
48. Fondy NMRH, KN1-172, Pl1-69.
49. Fondy NMRH, KN1-178, Pl1-75.
50. Fondy NMRH, KN1-182, Pl1-79.
51. Fondy NMRH, KN1-190, Pl1-86.
52. Fondy NMRH, KN1-192, Pl1-135.
53. Fondy NMRH, KN1-194, Pl1-2.
54. Fondy NMRH, KN1-197, Pl1-4.
55. Fondy NMRH, KN1-204, Pl1-10.
56. Fondy NMRH, KN1-207, Pl1-13.
57. Fondy NMRH, KN1-226, Pl1-31.
58. Chebaniuk, O. 2020. Prostir Maidanu: symvolichnyi ta metafizychnyi aspekty. In: Poshyvailo I., Onyshko, L. (vidp. red.). Revoliutsiia Hidnosti: na shliakhu do istorii. Kyiv: NMRH, p. 353–360.
59. Shchepanska, Kh. 2012. Movnyi obraz, kontsept, verbalnyi symvol i yikh funktsionuvannia v khudozhniomu teksti. Linhvistychni doslidzhennia: Zbirnyk naukovykh prats KhNPU im. H. S. Skovorody,33, p. 66–71.
60. Yanukovych obitsiaie vytiahty Ukrainu z yamy. 2011. BBC, 7 April [online]. Available at: https://www.bbc.com/ukrainian/news/2011/04/110407_yanuk_rada_ob [Accessed 15 October 2021].
61. Yanukovich prishol pod “Yolku”. 2010. Czenzor, 20 December [online]. Available at: https://censor.net/ru/photo_news/147331/yanukovich_prishel_pod_quotyiolk... [Accessed 22 September 2021].
62. Yanukovych pro rozgon Maidanu. 2010. Youtube,3 December [online]. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=B93PuWbJqVw [Accessed 18 October 2021].