Різнопланові заходи відбулися в Києві в межах програми до Дня Героїв Небесної Сотні 2022 року.
Пропонуємо фотоогляд деяких із подій, які разом з партнерами організував Національний музей Революції Гідності в період 17–20 лютого.
Восьма річниця пам'яті Небесної Сотні супроводжувалася соціальною кампанією, яка включала соціальну рекламу на телебаченні та вуличних рекламних площинах у багатьох містах різних областей.
Виставка "Євромайдан у Донецьку" створена з особистих фотографій учасників тамтешнього Майдану. Деякі з них доводилося таємно вивозити з окупації, а багато домашніх фотоархівів утрачено через неможливість винести персональні комп’ютери із захопленого міста та через небезпеку обшуків окупантами при перетині лінії розмежування. Одна донеччанка заради порятунку фотографій пронесла флешку через мінні поля. 
У березні учасники тих подій проведуть екскурсії виставкою. Тетяна Заровна розкаже про донецьку Партію регіонів, озброєну вірменську мафію на мітингах та інший місцевий кримінал. Катерина Жемчужникова – про мітинг очима ЗМІ. Віталій Овчаренко – про підтримку табору від ультрас "Металурга" та "Шахтаря", кожен четвертий з яких потім захищав Україну зі зброєю в руках. Євген Насадюк – про місцевий Майдан як освітню та дискусійну платформу для ініціативних людей міста. Після відкриття виставки Ігор Козловський розповів про міжконфесійний діалог Євромайдану, який об'єднав не лише християн.
"Ангели пам’яті" перетворилися з місцевої київської ініціативи на масштабну акцію шани й любові по всьому світу. Нині вже важко відстежити всі місця проведення акції, яка залишилася тихою, відбувається без гасел і лозунгів, лише з молитвами, свічками й ангелами", – каже засновниця акції Анжеліка Рудницька.
Документальна виставка "Справи Майдану. На шляху до правосуддя та історії" пояснює, які саме судові провадження стоять за узагальненим терміном "справи Майдану", дає статистику щодо них, розповідає про результати та проблеми проваджень, а також про роботу Музею Майдану в напрямі меморіалізації алеї Героїв Небесної Сотні, про громадські ініціативи зі сприяння слідству, про рішення Європейського суду з прав людини, яке чітко дало оцінку й Майдан та діям тогочасної влади.
"Насамперед виставка демонструє масштаби злочинів, їхній цинізм і тотальність у плані залучення всіх гілок влади, величезної кількості безпосередньо чи опосередковано причетних. Цифри, наведені на виставці, з одного боку, вражають, а з іншого – дають-таки надію на справедливість. Адже перелік справ, осіб, проти яких порушено провадження, опитаних свідків тощо – це теж уже виконана робота, документальна фіксація фактів злочинів слідчими органами”, – зазначає кураторка виставки Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності.
У столиці в пам'ятні дні відбувалися ранкові та вечірні богослужіння за полеглими, головне з яких – міжконфесійна панахида біля Екуменічного храму Архистратига Михаїла та Українських Новомучеників.
Поезія, фільми, фотовиставка про Революцію Гідності – це триденний захід у кінотеатрі "Братислава".
Поети України про Майдан, Небесну Сотню, війну на сході та почуття, які дають змогу вистояти й іти далі.
Показ кінострічок про Революцію Гідності та війну на сході: "Небо падає" кінооб’єднання "Babylon'13"; "Зима, що нас змінила. Коктейлі Грушевського", режисер Олександр Стеколенко; "Зима, що нас змінила. Межигір’я. Батина хата", режисерка Юлія Шашкова; "Зима, що нас змінила. Небесна Сотня", режисери Юлія Гонтарук, Роман Любий.
Упродовж цих днів експонувалася виставка фоторобіт "Любов під час війни" з фондів Національного музею Революції Гідності.
Київська прем'єра швейцарського фільму "Ольга" відбулася в Українському домі. Художня стрічка про Майдан отримала у 2021 році нагороду Каннського кінофестивалю за найкращий сценарій, Її створено у співпраці кінематографістів Швейцарії та Франції. Фільм демонструвався в кількох країнах, а тепер його вперше привезли до Києва.
"Я зустрів скрипальку з України, яка приїхала до Швейцарії перед Революцією Гідності. Як вона відчувала Майдан – це дуже сильно. Майдан був частиною її життя, вона багато розповідала про ці події, мене це вражало й надихало", – каже режисер Елі Грапп.
Від України продюсував фільм Сашко Чубко. Він познайомився з Граппом у 2017 році та вражений був його цікавістю щодо Майдану: "Елі зміг зробити перший проукраїнський французький фільм. Люди плакали на показі, приходили в український кінопавільйон і дякували, фільм поїхав від Швейцарії на "Оскар", вийшов у прокат у Франції".
Основну роль грала спортсменка з Луганська Анастасія Будяшкіна, це її дебют у кіно.
"Чудова акторка, перевершила всі мої очікування. Ні вона, ні інші дівчата, які знімалися у фільмі, не мали акторського досвіду, але вони професійні гімнастки. Тому багато речей мені не доводилося конструювати штучно. Хоч персонажі й вигадані, акторки привнесли багато реального досвіду з власного життя. І ця наполегливість, яка давала їм змогу тренуватися по 20–40 годин на тиждень, виходити на арену перед тисячами людей, – це те, що не доводилося вдавати", – розповідає французький режисер фільму Елі Грапп.
Київська прем'єра французької вистави “Maidan Inferno”
Перша українська п’єса, яку написано у Франції, опубліковано у французькому видавництві та поставлено французьким театром.
"У своїй музичній і мистецькій кар’єрі я працював у Косово, Хорватії, країнах Африки. Намагаюся розповідати про те, що відбувається за межами Франції. Революція Гідності мене вразила ще й тому, що маю українське походження. Я теж хотів брати участь і зрозумів, що дуже мало знаю Україну. Але українська діаспора в Ліоні зустрічалася на акціях підтримки України й, по суті, сформувалася завдяки Революції Гідності. Тому, хоч я не розмовляю українською, я все одно почуваюся частиною української спільноти у Франції", – зазначив режисер Клеман Перетятко, який зі своєю театральною компанією працював із командами з 15 країн.
Режисер вирушив у подорож Україною – був у Києві, Дніпрі, Одесі, Львові, Маріуполі, Херсоні, Чернігові, Ужгороді, а тоді взявся за постановку, повідомляє "Українська правда. Життя".
"На жаль, у Франції мало знають про Україну та про революцію. Багато хто не розуміє, що це загальноєвропейська революція, тому це теж було одним із мотивів, чому я хотів створити виставу за цією п’єсою", – пояснює Клеман.
Оскільки карантин завадив театральній трупі перетнути кордон, режисер поставив "Майдан Інферно" разом із Дніпровським академічним театром драми і комедії. Покази вистави вже відбулися в Києві та Дніпрі.
В Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану виставу представили режисер Клеман Перетятко, авторка п'єси Неда Неждана, головний режисер Дніпровського академічного театру драми і комедії Антон Меженін і директор та художній керівник цього театруСергій Мазаний.
Традиційно ввечері 20 лютого в небо над алеєю Героїв Небесної Сотні здійнялися потужні промені, які можна над центром міста бачити з віддалених районів.
Промені Гідності можна було спостерігати з 19-ї до 23-ї години. Цього року їх запускали під музику піаніста Романа Коляди, яку він написав саме для проєкту. На великому екрані в цей час демонстрували відеофільми "Характери Гідності" – історії про те, якими за життя були Герої Небесної Сотні.
Дарина Кульчицька в ці дні представила нові серії циклу "Характери Гідності". Їх вона знімає у співпраці з Музеєм Майдану, на YouTube-каналі якого можна переглянути вже 43 випуски.
Активність Національного музею Революції Гідності можна відстежувати на сайті в розділах НОВИНИ та ДІЯЛЬНІСТЬ, а також у соцмережах.
Дякуємо партнерам за сприяння та співпрацю. Зокрема, Національному центру "Український дім", Олегу Соснову за сприяння у показі виставки Гійома Ебро, Київському міському центру народної творчості-Співоче поле.
Будьмо разом!