Кінець 80-х років ХХ століття для європейських країн ознаменувався падінням могутньої комуністичної імперії в Центрально-Східній Європі, осередком якої був СРСР. Регіоном прокотилася хвиля демократичних революцій, які змінили перебіг світової історії. Причому кожна з країн комуністичного блоку мала свій власний рецепт суспільно-політичних змін, свою дорогу до "спільного європейського дому".
Про це розповідає виставка "30 років Свободи: повернення до Європи", яку відкривають 7 листопада о 12:00 на Михайлівській площі у Києві.
"Виставка цікава тим, що демонструє в одній площині, як кожен із наших сусідів прощався з комунізмом, та окреслює місце України в цих процесах. Попри різні сценарії перетворень, які переживали наші європейські сусіди, усі вони вибрали свободу та демократію. Цей досвід залишається актуальним для нас, українців, і сьогодні. Маємо сподівання, що наш проєкт допомагатиме українцям краще пізнати наших європейських сусідів та нашу спільну історію", – каже заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
Після Другої світової війни Європа виявилася розділеною між двома зонами впливу – США та СРСР. І якщо США запропонував для повоєнної Європи "план Маршалла" для відродження економіки, то СРСР перетворив "країни соціалістичного табору" на своїх сателітів та на інструменти політичного впливу. Це призвело до глибокої економічної й політичної кризи, яка охопила країни Центрально-Східної Європі на початку 80-х. Спроба Михайла Горбачова "перебудувати" й модернізувати політичну систему мала протилежні наслідки: "вітер змін" перетворився на вихор народних протестів, який змів комуністичні режими та відкрив народам шлях до єдиної демократичної Європи.
Виставка "30 років Свободи: повернення до Європи" розповідає про особливості національно-демократичних революцій, які пережили у 1988–1991 роки країни Центрально-Східної Європи – Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Югославія, НДР, Болгарія, а також Литва, Латвія, Естонія, Грузія, Вірменія, Молдова, Білорусь та Україна. Об’єднані в одній історичній площині, вони дають краще розуміння й нашої недавньої історії в загальноєвропейському контексті.
Автори: Любов Крупник, Віталій Бака, Юрій Перга, Анатолій Демещук.
Над виставкою працювали: Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Наталка Позняк-Хоменко, Ольга Савенок.
На відкриття запрошено представників державної влади, дипломатичного корпусу, громадських діячів, журналістів. Зокрема у відкритті візьмуть участь:
- Іванна Климпуш-Цинцадзе – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу;
- Володимир Тиліщак – заступник голови Українського інституту національної пам’яті;
- Радек Матула – надзвичайний і повноважний посол Чеської Республіки;
- Марек Шафін – надзвичайний і повноважний посол Словацької Республіки;
- Юріс Пойканс – надзвичайний і повноважний посол Латвійської Республіки;
- Богдан Горинь – український політичний та громадський діяч, колишній дисидент;
- Олесь Шевченко – український політичний та громадський діяч, колишній дисидент;
- Богдан Нагайло – шеф української редакції "Радіо "Свобода" (1989–1991 рр.) та інші поважні особи.
Символом виставки стала картина італійського художника Тіціана, де зображено відомий епізод із грецької міфології – викрадення Європи.
В експозиції використано унікальні історичні світлини того періоду.
Виставка експонуватиметься впродовж місяця на Михайлівській площі поміж Дипломатичною академією та пам’ятником княгині Ользі.
Організатори: Український інститут національної пам’яті, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.