Онлайн-дискусія "Український герой: конструювання сучасного гранднаративу"

До Дня героїв Національний музей Революції Гідності організовує круглий стіл "Український герой: конструювання сучасного гранднаративу", присвячений формуванню сучасного українського наративу про новітніх героїв України та осмислення / переосмислення поняття героїчного.

Захід відбудеться онлайн 23 травня, 11:00–13:00.

Основні питання для обговорення

1. Особистий, суспільний та політичний виміри героїчного.

2. Формування образу героя в національному гранднаративі: домінанти, особливості, специфіка.

3. Творення героїчного канону в Україні: виклики сьогодення.

У дискусії візьмуть участь фахівці, діяльність яких пов’язано з питаннями збереження національної пам’яті, формування державної політики пам’яті та відповідно створенням національного гранднаративу. Одними з ключових для національного гранднаративу є поняття "герой" та "героїчне".

Учасники дискусії:

– Анастасія Гайдукевич, музейний куратор, менеджер культури; 

– Василь Деревінський, доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук і права Київського національного університету будівництва і архітектури;

– Алла Киридон, доктор історичних наук, професор, директор державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво";

– Ольга Коляструк, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та культури України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського;

– Тарас Компаніченко, український культурний діяч, кобзар, бандурист і лірник, чільник гурту "Хорея Козацька", заслужений артист України,  народний артист України з 2019 року;

– Ігор Кулик, архівіст, директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті;

– Ольга Мельник, керівник відділу музейної справи Національного культурно-мистецького та музейного  комплексу "Мистецький арсенал";

– Олександр Музичко, доктор історичних наук, доцент історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;

– Владислава Осьмак, керівнк культурно-мистецького центру Національного університету "Києво-Могилянська академія";

– Василь Павлов, керівник експертної групи політики військових зв’язків із громадськістю Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України; 

– Іван Патриляк, доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

– Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;

– Максим Ярмистий, перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті;

Модератор: Яна Примаченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х років ХХ століття Інституту історії України НАНУ.

Онлайн-трансляція відбудеться:

на фейсбук-сторінці Національного музею Революції Гідності;

на ютуб-каналіі Музею Майдану;

Довідка

23 травня в Україні відзначають День героїв. Ідея свята виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно його запровадили постановою ІІ Великого збору ОУН у квітні 1941 року в Кракові. Це свято мало на меті популяризувати українські військові традиції, засвідчувати їхню тяглість і нагадувати про відважних воїнів минулого й сучасності. Адже пам’ять про полеглих героїв та вирішальні битви є потужним мобілізаційним і патріотично-виховним чинником, що мотивує до боротьби за незалежну соборну Україну.

Події Революції Гідності й початок військової агресії з боку росії, яка анексувала Крим та окупувала частину Донецької й Луганської областей, поява нових героїв сучасності – від Небесної Сотні до учасників російсько-української війни – відновили практику відзначення Дня героїв і водночас актуалізували проблему переосмислення поняття героїчного, яке й досі існує в межах радянських практик і канонів. Тому сьогодні в умовах російсько-української війни варто привертати увагу широкої аудиторії не лише до конкретних прикладів героїзму, які нині спостерігаємо на фронті та в тилу, а й до проблеми формування уявлення суспільства про теперішніх героїв та впливу на це подій минулого, створення меморіалів, музеїв та експозицій, присвячених російсько-українській війні.