16 лютого 2022 року Національний музей Революції Гідності в межах заходів до Дня Героїв Небесної Сотні провів круглий стіл "Небесна Сотня у пам’яттєвій парадигмі". Ініціативу підтримали науковці та фахівці з різних соціогуманітарних дисциплін.
Небесна Сотня стала унікальним символом, який асоціюється з гідністю, відвагою й непохитністю та європейським вибором українців. 107 Героїв Небесної Сотні представляють активну частину громадянського суспільства з різних регіонів України та різних соціальних прошарків і вікових категорій (наймолодшому з них було 17 років, а найстаршому – 82).
Першою до розмови було запрошено Ларису Якубову, доктора історичних наук, члена-кореспондента Національної академії наук України. Говорячи про труднощі роботи з "гарячою" історією, професор зазначила:
"Щоб розуміти сучасні процеси, треба розуміти архетипну / сакральну ідею й усвідомлювати високу відповідальність щодо збереження пам’яті про Небесну Сотню. Назва "Небесна Сотня" стала результатом оприявлення самобутніх конотацій, з яких постає прорікання ідеї відродження України. Такі маркери ідентичності, як "Небесна Сотня", є смисловими блоками, що стали основою формування модерної української політичної нації. У цьому контексті важливо розуміти концепт «Небесна Сотня» та коректно представити його зрозумілою для всіх мовою й у відповідних формах, що сприятиме консолідації суспільства".
Антон Дробович, кандидат філософських наук, голова Українського інституту національної пам’яті, розглядаючи проблему інституціалізації пам’яті про Небесну Сотню, зауважив, що йдеться насамперед не про бронзових ідолів, а про живих людей, які зробили свідомий вибір – обстоювати честь, гідність, свободу й незалежність своєї держави.
"Щодо культури пам’яті про Небесну Сотню, то маємо здавати собі звіт, що нині виробляємо нову культурну парадигму, – зазначив він. – І в цих складних процесах формування ми повинні осмислювати "гарячу" історію та відповісти на запитання "Хто ми є?"
Кирило Галушко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії НАНУ, координатор громадського просвітницького проєкту "LIKBEZ. Історичний фронт", сказав, торкаючись теми спадкоємності традицій:
"Формати наших мучеників – що героїв Крут, що Небесної Сотні, – органічно вкладаються в суспільну ментальність українців. Це щось питомо наше. І тут аналогії є корисними попри різні обставини, контексти, соціології. Адже свого часу герої Крут змінили соціологію, так само Революція Гідності й Небесна Сотня змінили соціологію в наш час".
Звертаючи увагу на політичний аспект подій, Марія Кармазіна – доктор політичних наук, професор, старший науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етносоціальних досліджень імені І. Ф. Кураса, підкреслила значення Небесної Сотні в контексті легітимізації української традиції народовладдя.
"Маркером Небесної Сотні є прості люди, які стали на захист своєї країни, – стверджує вона. – Проводячи паралелі, зауважу, що народ або йде за елітою та приймає її цінності, або не приймає. Спостерігаючи за окремими депутатами й олігархами, які залишають Україну у цей складний час, особливо добре розуміємо сакральну значущість Небесної Сотні для українців".
Надія Кісс, кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту славістики Гіссенського університету імені Юстуса Лібіха (Німеччина), автор книжки "Разом – сила! Риторика українського спротиву. Соціологічні есеї", вважає, що цікаво було б дослідити майданівські сотні у плані самоорганізації. Відомо, що козацькі сотні в давнину самі організовувалися, й цей рух, очевидно, йшов не згори, а знизу.
Вікторія Романюк, кандидат наук із культурології, заступник директора Могилянської школи журналістики Національного університету "Києво-Могилянської академії" у своєму виступі проаналізувала поширення фейків, зокрема пов’язаних із Небесною Сотнею, як спробу дискредитувати національну ідею українців:
"Ми повинні захищати Небесну Сотню й захищати активно, тому що Росія та російська пропаганда докладають значних зусиль для дискредитації цієї ідеї. Наратив "Небесна Сотня" для нас не просто медійна подія – це подія, яка справді вистраждана й пов’язана з реальними ситуаціями".
Приєднавшись до розмови, Віталій Титич – кандидат юридичних наук, адвокат родин Небесної Сотні розмірковував про етико-правові аспекти "справ Майдану" та вбивць Небесної Сотні. Він зауважив, що спершу треба сформувати у суспільній свідомості коректне розуміння подій, які відбулися під час Революції Гідності. Лише після цього стане можливим покарання винних у терористичних актах, зокрема в теракті 20 лютого 2014 року.
"Нині маємо надто сумну перспективу, щоб поставити крапку в цих подіях, на що очікує суспільство, – каже правник. – Для того, щоб це сталося, перш за все має кардинально змінитися суспільно-політична ситуація в Україні".
Алла Киридон, доктор історичних наук, професор, директор державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво", рефлексуючи щодо поняття "Небесна Сотня", зауважила:
"Представники різних соціогуманітарних дисциплін мають знайти спільний знаменник, який би дав змогу коректно використовувати це поняття в дослідженнях. Бо, з одного боку, Небесна Сотня – це емоційний стан, аксіологічне поняття, а з іншого боку – це інтструменталізація, яка потребує чіткого увиразнення у поняттєвому апараті. А ще Небесна Сотня – символ та персоналізація минулого".
Володимир Головко – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України, осмислюючи сюжетні лінії Революції Гідності, підкреслив, що важливо оперувати наявним загальноприйнятим термінологічним апаратом та дотримуватися відповідної методології.
"Не треба казати про "чорний четвер" 20 лютого 2014 року, а треба казати про терористичний акт, – переконанй дослідник. – Якщо говорити про цей день, то історики точно знають, що сталася унікальна подія. Якщо ми її розширюємо, то вона втрачає свою унікальність. Виникнення терміна "Небесна Сотня" є ідеологічним маркером, а також особливим моментом, що має бути об’єктом дослідження, але не може бути інструментом дослідження. Адже це конструкт, який народився у специфічних умовах українського суспільства. І він більше є предметом соціально-психологічного аспекту історії".
Ігор Пошивайло – кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, підводячи підсумки круглого столу, наголосив на важливості цієї дискусії з погляду як теоретичного, так і практичного.
"Від першого дня заснування на Музей Майдану наша держава поклала певні функції, – сказав він, – поставила певні завдання, одним із яких є глорифікація й Небесної Сотні, й подій Революції Гідності / Євромайдану. Під час соціологічних опитувань, які проводив наш Музей, респонденти відповідали на запитання "Хто такі Герої Небесної Сотні?" Більшість учасників опитувань вважали Небесну Сотню героями, оскільки ці люди загинули за ідею; вони боролися за суспільне благо, за свою країну; вони знали, що смертельно ризикують, але не відступили й віддали життя за перемогу".
Ігор Пошивайло зазначив, що концепт "Небесна Сотня" залежить від концепту самої Революції Гідності, адже через вісім років після цих подій усе ще немає чіткого розуміння у фаховому середовищі явища Революції Гідності загалом і Небесної Сотні зокрема.
Обговорення складних проблем тривало на годину довше, аніж передбачалося. Це засвідчило важливість теми та потребу систематично проводити заходи такого плану з різними фахівцями – і з теоретиками, і з практиками, тим більше, що порушене питання має значний суспільний резонанс.
Учасники круглого столу погодилися з тим, що поняття "Небесна Сотня" пов’язано з аксіологічним виміром, а також має широкі символічні та пам’яттєві смисли, з якими треба й далі працювати. З іншого боку, це поняття не можна відривати від реального контексту, що зокрема стосується розслідування злочинів проти мирних протестувальників. Незавершеність слідчих дій і відсутність справедливих судових рішень унеможливлюють усебічне вивчення наративів, які мають стосунок до Небесної Сотні. Це, у свою чергу, перешкоджає аналізу важливих для розуміння концептів "Герої Небесної Сотні" й "Революції Гідності" критеріїв.
Національний музей Революції Гідності дякує Яні Примаченко, кандидату історичних наук, старшому науковому співробітникові Інституту історії НАН України, за модерування круглого столу.