“Це наші солдати, у нас війна”. Артем Полежака читав свою громадянську лірику в Галереї протестного мистецтва

Свої вірші у Галереї протестного мистецтва Музею Майдану 11 грудня читав Артем Полежака. Місце зустрічі з ним обрано невипадково, адже саме там нині експонується виставка “Мистецький Барбакан. Ретроспекція”, присвячена явищу “Мистецького Барбакану” на Майдані, до якого належав і поет. Найбільше уваги Артем приділив своїй соціальній поезії, віршам, написаним на Майдані. Почалися читання з відомого вірша “Майданівське”.

Із початком російсько-української війни поет їздив зі своїми віршами на східні рубежі України, щоб підтримати наших солдатів. Під час цієї зустрічі прочитав і поезії про війну.

 

Ось тобі раз – Донбас.
Ось тобі на – Війна.

Ось тобі штик – Ніж.
Ось окупант – Ріж.
Ось тобі брат – Кат.
Ось контрабас – Відкат.
Вдома сусіди – Хами,

Видали б з потрохами.
Де в головах – Ад,
Там випада град.
Бах – І даху нема.

Добре, що не зима.
Що у вас там? Тіло.
Вчора знов прилетіло.
Ось тобі степ
Бай степ.

Суки, порвали ЛЕП.
Бачиш, яка красота?
Тра-та-та-та-та-та!..

* * *
“Тут завжди когось зустрінеш
Не знайомого, т
ак цікавого.
В столичній кав’яр
ні на Пушкінській
Ми з пивом, дідусь із кавою.
Дідусь – якийсь французький письменник,
Хоч з виду не схожий на алкоголіка.
У нас компанія теж не краща,
Так і сидимо за одним столиком.
У дверях з’являється Друг Сивий

Із ним ще декілька добровольців.
“Вибачте, у нас сьогодні двохсотий,
Ми там тихенько пом’янемо хлопця.
Було козаку вісімнадцять рочків,
Що ж це все робиться, коли буде досить?”
Друг Сивий буквально залізна людина,
Друг Сивий в тілі осколки носи
ть.
“Кто еті люді?” – питає француз.
“Це наші солдати, у нас війна”.
“О нєт, я протів!” – “Протів чего?”

“Протів войни! Война не нужна!
Завтра у меня лекция в Лилле,

Как ето по-вашему… о дружбє народов”.
“Так ми ні на кого не нападали”.
“Ето нє важно. Я протів”.
“О-ля-ля, - каже француз. – 
Я прідумать новие стіхі протів войни”.
Хвата олівець і починає строчить на листочку.
За заднім столиком бійці-добровольці,
Не цокаючись, п’ють мовчки.

Наостанок Артем Полежака заспівав деякі зі своїх віршів “про те, що треба любити життя”, під дружний супровід оплесків. Опісля відбулася автограф-сесія з письменником. Нагадаємо, що Артем Полежака видав три поетичні збірки: "Стіхи о жизні", "Навісні пісні" і "Люди у пошуках щастя". Примірники своїх книжок один з найяскравіших митців Майдану передав і до нашого музею.