Юрій Олександрович Пасхалін народився 18 січня 1984 року в місті Смілі Черкаської області. Був наймолодшою дитиною в сім’ї. Окрім нього, були ще два сини – Станіслав і Валентин та дві доньки – Світлана й Вікторія.
Упродовж 1990–1997 років Олександр навчався у Смілянській загальноосвітній школі № 11, а у 1997–1999 – у Харківському вищому обласному училищі (раніше воно мало назву "Школа олімпійських резервів"), займався важкою атлетикою. Іще у шкільні роки відвідував гурток бальних танців, був лауреатом численних конкурсів. Однак через проблеми зі здоров’ям був змушений припинити спортивну кар’єру.
Щоб підтримати велику родину, Юрій у 16 років став різноробом на будівництві в Києві. Згодом працював на виробництві металопластикових вікон, вантажником і комірником та остаточно переїхав до столиці.
Часто навідувався до матері на Черкащину, щоб допомогти в господарстві.
Був одружений. Разом із дружиною Світланою виховували сина Юрія 2005 року народження.
Юрій полюбляв природу та свійських тварин, яких тримав також у себе вдома.
У 2004 році Юрій Пасхалін став учасником Помаранчевої революції.
Участь у Революції Гідності. До акцій протестів Юрій приєднався у січні 2014 року. Разом із колегами ходив на Майдан, брав участь у протистоянні зі спецпризначенцями.
Удень 18 лютого Юрій приїхав у середмістя столиці. Коли ж увечері повернувся додому, то дізнався з телевізійних новин, що Майдан намагаються розігнати силою, а проти мітингувальників застосовують вогнепальну зброю. Не роздумуючи, попри прохання матері лишитися вдома, Юрій повернувся на барикади.
У перші хвилини 19 лютого Юрій Пасхалін отримав вогнепальні поранення на майдані Незалежності. Імовірно, це сталося під час чергового штурму барикад мітингувальників спецпризначенцями. Поранення завдали з гладкоствольної зброї шротом. Зокрема було пошкоджено праву легеню. Важкопораненого Юрія доправили до медичного пункту, облаштованого у Будинку профспілок. Однак невдовзі будівлю охопила пожежа, тому Юрія терміново евакуювали й відвезли до лікарні, де о 01:50 він помер.
Юрієві Пасхаліну було 30 років.
Пошанування. Юрія Пасхаліна поховано в селі Носачів Смілянського району Черкаської області, звідки родом його мати. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Юрієві Пасхаліну присвоїли звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Юрія Пасхаліна викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. 4 квітня 2014 року у Смілі на фасаді будівлі середньої загальноосвітньої школи № 11, в якій навчався герой, на знак пам'яті про нього встановили меморіальну дошку. 8 липня 2015 року в Києві на фасаді будинку по вулиці Севастопольській, 7/13, місці проживання героя, на його честь відкрили меморіальну дошку. 19 лютого 2016 року у Смілі на фасаді будинку по вулиці Рєпіна, 43, де мегкав герой, також відкрито меморіальну дошку. У 2016 році іменем Юрія Пасхаліна названо одну з вулиць у Дарницькому районі Києва.