Понад 50 речей з Майдану та АТО, зокрема прапор П'ятої сотні Самооборони, рацію, сумку, яка була у Жовтневому палаці, берці, військову форму та листи від дітей, подарував учасник Революції Гідності й Антитерористичної операції Віталій Марків Музєві. Незабаром їх оцифрують і використовуватимуть самі артефакти та їхні історії у подальших експозиціях і виданнях.
В Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану ВВіталій розповів про свою боротьбу в Україні та Італії й поспілкувався з гостями заходу.
Після звинувачення в умисному вбивстві італійського репортера на території бойових дій українець пройшов нелегкий шлях – утримання в ізоляторі на час слідства, вирок щодо 24 років позбавлення волі та виправдальне рішення апеляційного суду. А почав виявляти свою громадянську активність Марків на Євромайдані. Побачивши, що діється в українській столиці, він покинув містечко на сході Італії, де прожив десять років, і приєднався до протестувальників.
Серед переданих Музеєві майданівських артефактів – Віталієва рація, грілки для рук, годинник побратима, захисні окуляри, агітаційні наклейки, бандана Самооборони. Окрім того, гість подарував Музею берці, в яких був у боях, зокрема на горі Карачун, чохол від бронежилета, форму "синій піксель" (у ній висаджувалися на території боїв), форму нацгвардійця, в якій приймав присягу, листівки від дітей, обереги з Майдану, шеврони батальйону Кульчицького.
Однією з найцінніших для себе речей військовослужбовець вважає прапор Самооборони, що був із ним на всіх бойових ротаціях:
"Це єдине місце, де він повинен бути. Бо це Музей Майдану, і речі, які мають стосунок до Майдану, від майданівця– тут навіть не було запитань чому. Я їх зберіг, бо це певний етап моєї боротьби, боротьби моїх побратимів та принципів, за які боремося", Ц з такими словами 32-річний Марків потис руку своєму співрозмовникові – керівникові Музею.
А Ігор Пошивайло подарував йому книжки, видані Музеєм Майдану, зокрема два томи спогадів із серії "Майдан. Пряма мова".
"Україна й українці рішуче захищають свою землю, історію, ідентичність від загарбницького чобота і світогляду кремлівського агресора. Мужньо виборюють своє майбутнє на полях битв – військових, інформаційних, економічних, дипломатичних... Історія українського "італійця" Віталія Марківа – яскрава ілюстрація цього етапу сучасної історії й унікальний досвід того, якборотися та перемагати у гідбридній війні. Три місяці майданівця, три роки добровольця-нацгвардійця та три роки бранця фейкового правосуддя – важливий кейс не лише для нашої держави та суспільства, а й для ввсього світу, що постає за правду. І, звісно ж, це – унікальна музейна розповідь, яка надихає, для наступних поколінь. Глибоко вдячний Віталієві за цінний подарунок – колекцію особистих речей та емоцій, які Музей Майдану неодмінно перетворить на експонати!", – пообіцяв генеральний директор.
Про особливості судової тяганини та висвітлення процесу у ЗМІ допомогла дізнатися Ольга Токарюк – журналістка, яка ґрунтовно вивчила матеріали слідства та знайшла в них і в італійській пресі формулювання, цілком суголосні поглядам на Україну, які поширюють в Європі російські телеканали.
“Я вразилася, що з перших днів італійські медїї поголовно діяли всупереч презумпцію невинуватості, писали, що затримали вбивцю… Кремль воює не лише військом, а й дезінформацією. Її спрямовано не зневіру українців, на те, щоб вони деморалізувалися, не вірили в свої сили й у свою правду. І водночас спрямовано на те, щоб послабити позицію союзників України на Заході. Справа Марківа мала саме таку мету – показати, що не варто підтримувати українців, що їхні солдати вбивають цивільне населення, мають крайні праві погляди. Сторона звинувачення доводила, що Марків підтримує фашистські й нацистські організації. Це ключовий посил російської пропаганди для європейських кіл”, – розповіла по відеозв'язку Ольга Токарюк.
2020 року в Інфоцентрі Музею Майдану показували скорочену версію фільму, який з італійськими колегами зняла Ольга Токарюк. Зараз стрічку “Між перехресним вогнем” готують до показу в Італії та в Україні.
У спогадах відвідувачів заходу залишилося чимало історій, пережитих Віталієм. Деякі з них розійшлися дописами в соціальних мережах.
Всю розмову можна подивитися у записі:
Стежте в мережі "Фейсбук" за подальшим перебігом подій в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану та загалом за діяльністю Національного музею Революції Гідності.