10 січня – рішення оприлюднити інформацію про провокації на Майдані; щодобові витрати на життєдіяльність Майдану у розмірі майже 50 тисяч гривень; розкол у Громадській раді Майдану; блокування протестувальниками автобусів із "Беркутом" під Києво-Святошинським судом.

Організатори Євромайдану за підтримки народної Самооборони вирішили оприлюднювати поточний стан справ, щоб припинити інформаційні провокації, оскільки міліція регулярно повідомляла про "безчинства" охорони Майдану та порушувала проти неї кримінальні справи. Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив комендант Майдану Арсен Аваков. Він зазначив, що тільки за минулий день затримали чотирьох шахраїв, а за ніч із Майдану вивели одинадцять п’яних і чотирьох підозрілих осіб без документів. У розмові з "Українською правдою" Арсен Аваков назвав ці ситуації провокаціями, спрямованими на дискредитацію Майдану.

Депутат від "Батьківщини" Олександр Бригинець зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови про призначення чергових виборів президента на 30 березня 2014 року. Він заявив, що вибори президента України згідно з Конституцією й 1996-го, й 2004 року мають відбутися в 2014 році. 

На брифінгу комендант Будинку профспілок, народний депутат Степан Кубів заявив, що на життєдіяльність Майдану щодоби витрачається близько 50 тисяч гривень. Усього від початку протестів на життєдіяльність Євромайдану витратили близько 1 млн гривень. Степан Кубів уточнив, що зазначені кошти пішли на оплату комунальних послуг, постачання гарячої та холодної води, вивезення сміття, оренду приміщень тощо.

Удень відбулося засідання Шевченківського районного суду, де розглядали справу Володимира Кадури. Його звинувачували в тому, що він керував захопленим бульдозером під час штурму Адміністрації президента 1 грудня в Києві. Троє суддів на чолі з Мариною Антонюк відмовилися застосувати закон про недопущення переслідувань учасників мирних акцій та залишили Кадуру під вартою.

Після висунення Громадською радою Майдану ультиматуму до опозиції стосовно обрання єдиного кандидата у президенти частина громадських організацій та активістів заявили про свій вихід із ГРМ. Причиною такого рішення стало те, що Громадська рада, яку було створено за кілька днів до виникнення Всеукраїнського об’єднання "Майдан", перестала виконувати свої функції. Окрім цього, виникли підозри, що дії ради координуються владою. Своє рішення про вихід із ради оприлюднили ГО "Український республіканський союз", Студентська координаційна рада, ГО "Молодь Демократичного альянсу", рух "Ми – європейці".

У відповідь на рішення активістів координатор Громадської ради Майдану Ігор Курус заявив, що складає із себе повноваження, та попросив громадськість об’єднатися довкола Маніфесту ГРМ та вимог Майдану.

У другій половині дня машини Автомайдану та мітингувальники заблокували автобуси з "Беркутом" під Києво-Святошинським районним судом. Тут відбувалося слухання у справі так званих васильківських терористів Володимира Шпари, Ігоря Мосійчука та Сергія Бевза, яких засудили до шести років ув’язнення нібито за намір висадити у повітря пам’ятник Володимирові Леніну в Борисполі під час святкування Дня Незалежності в 2011 році. Окрім цього, їм інкримінували підготовку теракту та незаконне поводження зі зброєю й вибуховими речовинами, а також заклики до повалення конституційного ладу. 

Після того як працівники міліції із застосуванням сили вивели із зали суду підсудних, почалася колотнеча між активістами й силовиками. Протестувальники вимагали від спецпризначенців зняти чорні "маски" та почати розмовляти українською. Згодом сутички продовжилися поза залою суду. 17 активістів звернулися по допомогу до медиків. Травму голови отримав колишній міністр МВС Юрій Луценко. Потерпіли також троє депутатів від "Свободи" та журналісти.

Цього ж самого дня відбулося пікетування автомайданівцями будинку виконувача обов’язків керівника роти "Беркуту" Євгена Антонова. Учасники Автомайдану приїхали в Житомирську область, щоб висловити протест тим представникам влади, які порушують законодавство України та чинять тиск на мирних протестувальників.