Про феномен добровольства, про те, як змінювалося за ці 12 років сприйняття російсько-української війни у самих її учасників, як змінювалися військові традиції і мотивація бійців, і що зараз дає сили стояти до останнього і боронити Україну ми поговоримо з добровольцями різних років.
Разом із кураторкою виставки Вікторією Бурлакою, 19 березня о 16:00 під час онлайн розмови дізнаємося чи змінилася мова художників за цей час? Як трансформується образ Майдану з дистанції років? Чому тема присутності — а не лише пам’яті — стає визначальною для осмислення цих подій сьогодні?
Олександр Анатолійович Капінос народився на Тернопільщині у селі Дунаїв Кременецького району 10 березня 1984 року. Закінчивши місцеву школу із золотою медаллю, вступив до Українського державного лісотехнічного університету у Львові (нині Національний лісотехнічний університет України) на спеціальність "Технологія деревообробки". Як один із найкращих випускників стажувався у Польщі. Працював у Вінниці, очолював там патріотичну організацію "Сколоти". 2009 року повернувся на Тернопільщину та став фермером. Олександр Капінос мав активну громадянську позицію, відроджував українські традиції та вболівав за культуру. Очолював громадську організацію "Патріот Волині". Був організатором культурно-мистецьких заходів для молоді, створив у селі спортивний клуб, співав у місцевому хорі та створив музичний гурт. Сам грав на гітарі, баяні, бандурі. Як волонтер працював у літніх таборах для дітей-сиріт.
