У всіх українських Майданах студенти були рушіями протесту, проте лише один — перший масовий протест Революцію на граніті 2-17 жовтня 1990 року - називають студентською революцією.
2 жовтня 1990 року на гранітних плитах центральної площі Києва зʼявилося наметове містечко. Спочатку воно було невеличке — кілька наметів, протестувальників трошки більше за сотню та приблизно стільки ж міліції. А вже через кілька днів країну, яка тоді ще називалася УРСР, охопили масові протести, страйки, й суспільне збурення змусило владу почути голос студентів-відчайдухів і виконати їхні вимоги.
Відчайдушною була насамперед форма протесту студенти оголосили голодування, тобто ультиматум, що поставив на кін їхнє здоровʼя й навіть життя. Але радикальний романтизм, притаманний молоді за-галом, переміг завдяки дивовижному рівню організації, прагматичній продуманості протесту, політичній зрілості студентів та підтримці суспільства.
З усіх трьох - Революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності - саме перша мала чітку організацію та структуру. Організаторами виступили Студентське братство Львівщини й Українська студентська спілка з Києва та Дніпродзержинська (тепер Камʼянське Дніпропетровської області). Табір студентів-голодувальників мав свою охорону, медичну та інформаційну служби. Паралельно йшла інтенсивна робота з організації страйків — спочатку студентських, згодом приєдналися робітники великих підприємств. В умовах відсутності альтернативних державним ЗМІ (то була ще доінтернетна ера) табір став комунікаційним центром та своєрідним інформаційним криголамом.
Пʼять ключових вимог були незмінними, студенти не поступилися жодною, попри спроби влади торгуватися. Їхні вимоги ви можете побачити на одній зі світлин у цій книжці — як декларацію з найбільшого транспаранта протесту. Але мета була ще вища й так само безкомпромісна, вільна незалежна Україна. Територію протестного табору студенти так і означили — «майдан Незалежності», й невдовзі тодішню площу Жовтневої революції буде названо саме так. Тож Революції на граніті ми також завдячуємо й самим терміном «Майдан», яким означуємо наші наступні масові протести та революції.
Незалежність відновлено вже наступного року. Досвід студентської революціїлігв основу нових Майданів, і навіть тепер, коли минуло понад три десятиліття, колишні студенти обстоюють незалежність уже на фронті зі зброєю в руках.